Журналістка
Про місто Слов’янськ написано вже дві історичні книги. Екскурс в минуле провів Ігор Гулько. У своєму другому виданні він описав історію заснування міста. Автор стверджує, що справжня дата народження Слов’янська це 1676 рік, а не 1645-й.
Звільнення Кліщіївки та Андріївки погіршує технічне забезпечення окупантів у Бахмуті.
19-річний Михайло Зеленько захищає Україну з 5 січня 2023 року й по нині. За цей час двічі успішно штурмував окупантів та врятував побратимів після артилерійського обстрілу.
З 2014 року окупанти садять за ґрати українських військових, які потрапляють у полон. Без жодного юридичного права так звані суди «лднр» позбавляють волі наших захисників, здійснюючи воєнний злочин.
Вільний простір «Халабуда» — це волонтерська організація, яка допомагає військовим та переселенцям. Повномасштабна війна змусила волонтерів тікати з Маріуполя та відновлювати діяльність в Запоріжжі, а згодом у Черкасах. Нині організація потребує коштів на ремонт дронів, які передають на фронт.
Вадим Водяник мав приватний медичний центр у Сєвєродонецьку. Після окупації міста клініку розграбували, а сам чоловік виїхав до Коломиї починати нове життя. Зараз він працює у Дніпрі, відновлює власну справу та оперує людей у двох областях.
Олексій Гончаров двічі покидав домівку та власний бізнес через війну. Спочатку займався пекарнею у Гірському на Луганщині, планував відкрити мінімаркет, але росіяни все знищили. Попри всі труднощі чоловік відкрив новий заклад — ресторан швидкого харчування у Бучі.
Оксана Макарова — підприємиця, переселенка з Маріуполя та дружина військового, який боронить Україну. Виїхала із палаючого міста з маленьким сином на руках. Зараз живе на Волині та шиє спорядження для військових.
Марія — дружина бійця"Азову". Понад 15 місяців вона чекає на чоловіка, який зараз перебуває у російському полоні. Жінка вірить та чекає на возз'єднання з коханими. Вона розповіла історію свого чоловіка, а також про те, як дружини військовослужбовців об'єдналися, аби повернути полонених додому.
