Анна Дудченко

На Донеччині російські війська продовжують наступальні дії, мають тактичні успіхи на Добропільському напрямку та створюють загрозу для логістики ЗСУ. Складною залишається ситуація і поблизу Слов’янська. Поки на фронті тривають запеклі бої, українське керівництво та міжнародні партнери обговорюють можливість «замороження» війни. Однак такий сценарій може створити лише додаткові ризики для України.

Повернення військового додому не завжди означає швидке відновлення звичного сімейного життя. Потреба в усамітненні, небажання говорити та зміни в поведінці можуть викликати тривогу в близьких. Однак це не завжди означає, що людина віддаляється від родини або потребує психологічної допомоги. Іноді їй просто потрібен час, щоб адаптуватися до мирного життя та відновити сили.

У Святогірській громаді на Донеччині, попри постійні російські обстріли та наближення складної зими, жителі не поспішають евакуюватися. Водночас місцева влада продовжує організовувати виїзд цивільних, а Святогірськ залишається транзитним пунктом для евакуації не лише місцевих мешканців, а й жителів сусідньої Лиманської громади.

Жителі Святогірської громади на Донеччині готуються до чергової складної зими в умовах постійних російських обстрілів. Частина населених пунктів уже п’ять місяців залишається без електропостачання, а централізоване опалення відсутнє ще з 2022 року. Попри це, місцева влада продовжує доставляти гуманітарну допомогу та організовувати підтримку населення.

Святогірська громада на Донеччині продовжує потерпати від російських обстрілів та атак дронів. Частина населених пунктів із травня залишається без електропостачання, а централізованого опалення немає ще з 2022 року. Попри небезпеку та наближення холодів, понад тисяча людей досі не наважуються залишити свої домівки.

На Лиманщині люди залишаються без найнеобхідніших комунікацій та можливості отримувати регулярну гуманітарну допомогу. Напередодні зими ситуація стає ще критичнішою, адже доставити до громади дрова чи паливні брикети практично неможливо. Попри це, частина місцевих жителів досі відмовляється від евакуації.

Евакуація з Лиманської громади перетворилася на небезпечне випробування. Через щільний контроль російських дронів люди змушені кілька діб пішки добиратися до евакуаційних точок, де їх забирають військові та рятувальники.

У Лиманській громаді, де залишаються 1894 цивільні, фактично неможливо пересуватися транспортом, немає світла, води, газу й централізованого опалення. Люди по кілька днів пішки виходять до точок евакуації, а гуманітарну допомогу тим, хто залишається, доставляють за допомогою наземних роботизованих комплексів.

Команда «Лікарі без кордонів» евакуює критично поранених і тяжкохворих пацієнтів, а також підтримує лікарні та мобільні клініки. Лише з 2022 до 2025 року організація перевезла понад 39 тисяч пацієнтів, із них понад 7 тисяч — із Донеччини. Однак через посилення обстрілів екіпажі організації вже не можуть виїжджати до низки населених пунктів регіону.

36-річна Наталія Кулацька з села Мемрик Покровського району загинула 26 серпня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Лозова на Харківщині. До початку служби вона працювала в університетах Покровська та Луцька, самостійно виховувала доньку. У грудні 2025 року Наталія здобула диплом практикуючого психолога, а вже через вісім місяців її життя обірвалося в бою за Україну.