Посилки з готівкою та «технічний» конкурент: як посадовці Луганської ОДА організували схему на закупівлі медіапослуг

Директорці Департаменту інформаційної політики Луганської ОДА Альбіні Кушелевій, її заступнику Андрію Зайцеву та підприємиці, з якою вони співпрацювали, повідомили про підозру у справі щодо заволодіння бюджетними коштами.

Йдеться про закупівлю послуг із розміщення інформації в онлайн-медіа вартістю понад 3,2 млн грн. Правоохоронці стверджують, що посадовці створили формальну конкуренцію та забезпечили перемогу заздалегідь визначеному підприємцю. Після укладення договору частину робіт передали іншій ФОП. Отримані нею кошти, за версією слідства, переводили в готівку та передавали посадовцям у поштових посилках. Суму, якою учасники схеми нібито заволоділи в межах описаного епізоду, правоохоронці оцінили у 192 тис. грн.

Водночас Служба безпеки України заявила про ймовірно ширший масштаб оборудки. За версією СБУ, посадовці намагалися привласнити 5 млн грн, забезпечуючи перемогу афілійованим виконавцям у закупівлях та отримуючи від них регулярні «відкати».

Аналіз тендерних документів, проведений журналістами «Вчасно», показав: два єдині учасники торгів не лише знали одне одного, а й мали чинні договірні відносини та планували використовувати ресурси одне одного.

Від одного учасника до «технічного» конкурента

З відкритих джерел журналісти «Вчасно» з’ясували, що першу закупівлю 2 780 послуг із розміщення інформаційних матеріалів Департамент масових комунікацій Луганської ОДА оголосив 30 січня 2026 року. Очікувана вартість становила 3 млн 227,5 тис. грн. Єдиним учасником став ФОП Олександр Смєтанкін із пропозицією у 3 227 496,60 грн, що лише на 3 грн 40 коп. менше за очікувану вартість.

У лютому зі Смєтанкіним уклали договір, однак на початку березня сторони розірвали його за взаємною згодою. Оплати за ним не проводили.

Уже 13 березня 2026 року департамент оголосив нові торги на ті самі 2 780 послуг із такою самою очікуваною вартістю — 3 млн 227,5 тис. грн.

За ці кошти підрядник мав до 30 листопада 2026 року розміщувати в онлайн-медіа матеріали про діяльність обласної влади та реалізацію Програми економічного і соціального розвитку Луганської області на 2024−2027 роки. Фінансування передбачили з обласного бюджету.

Цього разу участь у торгах узяли два претенденти:

• ФОП Олександр Смєтанкін із початковою пропозицією 3 млн 227 тис. 441 грн;

• ГО «Вільний Схід» із пропозицією 3 млн 224,8 тис. грн.

Спочатку пропозиція громадської організації була навіть на 2 641 грн дешевшою. Однак під час аукціону «Вільний Схід» не змінював ціну, тоді як Смєтанкін знизив її до 3 млн 210,9 тис. грн і став переможцем.

У підсумку вартість закупівлі зменшилася лише на 16,6 тис. грн, або приблизно на 0,5% від очікуваної вартості. Смєтанкін випередив громадську організацію на 13,9 тис. грн.

3 квітня департамент уклав із підприємцем договір на 3 млн 210,9 тис. грн.

За матеріалами слідства, «Вільний Схід» залучили до торгів як «технічного» учасника. Директорка департаменту нібито перебувала в прямій комунікації з представницею ГО та наказала їй не знижувати ціну. Метою, на думку правоохоронців, було створення видимості конкуренції без реального наміру громадської організації отримати замовлення.

Майбутній переможець допоміг «конкуренту» подати пропозицію

Редакція «Вчасно» з’ясувала, що у складі тендерної пропозиції «Вільного Сходу» міститься лист Олександра Смєтанкіна від 19 березня 2026 року — через шість днів після оголошення закупівлі.

Документ адресований керівниці громадської організації Наталії Жданюк. У ньому Смєтанкін, який називає себе засновником і видавцем інформаційного агентства «Луганщина.UA», підтверджує готовність співпрацювати з «Вільним Сходом»: готувати, редагувати та розміщувати матеріали на сайті й Facebook-сторінці свого видання. У документі прямо зазначено, що його видано для подання у складі тендерної пропозиції.

Таким чином, Смєтанкін знав, що «Вільний Схід» готується до участі в закупівлі, й особисто допоміг організації підтвердити спроможність виконати замовлення. За кілька днів він сам подав пропозицію на той самий тендер.

Листи для «Вільного Сходу» також надали ГО «Трибун» та ГО «Сєвєродонецьк онлайн», якій належить ресурс SD.UA. Усі три документи датовані 18−19 березня, а пропозиція громадської організації — 22 березня.

Чинний договір і спільна мережа медіа

Лист Смєтанкіна був не єдиним підтвердженням зв’язку між учасниками. До своєї пропозиції підприємець долучив договір № 102/25, укладений із «Вільним Сходом» ще 2 квітня 2025 року. Наприкінці 2025 року сторони продовжили дію договору до 31 грудня 2026 року.

За його умовами громадська організація виступала виконавцем і мала розміщувати в онлайн-медіа матеріали Смєтанкіна або власні публікації про ситуацію у громадах Луганської області.

Отже, на момент березневого аукціону обидва учасники закупівлі вже були контрагентами за чинним договором: Смєтанкін — замовником послуг, а ГО — їх виконавцем.

Крім того, обидві пропозиції спиралися майже на одну й ту саму мережу регіональних медіа.

«Вільний Схід» назвав власним ресурсом портал «Ірта-Факс», але для виконання замовлення також планував залучити інші медіа.

Смєтанкін указав ті самі медіа, включивши до своєї пропозиції й «Ірта-Факс» — ресурс формального конкурента. Додатково він планував розміщувати матеріали на ресурсах «Луганщина оперативна» та «Суровий Север».

До пропозиції підприємця долучені договори з ГО «Трибун», ГО «Сєвєродонецьк онлайн», ГО «Вільний Схід», ФОП Микитою Ликовим — адміністратором «Сурового Севера» — та ФОП Марією Пановою, яка володіє ресурсом «Луганщина оперативна».

Таким чином, Смєтанкін фактично координував мережу сайтів і сторінок, на яких мали з’являтися матеріали Луганської ОДА. Його єдиний конкурент водночас був частиною цієї мережі.

Тендерні документи самі по собі не доводять незаконної змови. Однак вони підтверджують, що єдиний конкурент Смєтанкіна був його чинним виконавцем, користувався його медіаресурсом, а один із документів для участі ГО у торгах видав сам майбутній переможець. Після першої закупівлі, на яку прийшов лише Смєтанкін, формальну конкуренцію створила організація, яка вже співпрацювала з ним і під час аукціону не зробила жодної спроби знизити ціну.

Хто стояв за тендерними пропозиціями

ФОП Олександр Смєтанкін після 2022 року перереєструвався з Луганщини в Київську область. Основний вид підприємництва — діяльність рекламних агентств. У тендерних документах він називає себе засновником і власником інформаційного агентства «Луганщина.UA».

З медійними структурами Луганщини Смєтанкін був пов’язаний задовго до реєстрації нинішнього ФОП у серпні 2022 року. Він очолював обласну комунальну установу «Вісник Луганщини» та працював головним редактором обласного видання. У 2016 році Луганська ОДА представляла його як головного редактора газети, що почала виходити під брендом «Луганщина.UA».

За відкритими реєстровими даними, Смєтанкін також пов’язаний із ТОВ «МГ-МЕДІА», Луганською міською спілкою журналістів та іншими організаціями.

За даними інформаційно-аналітичної системи YouControl, у 2025 році Смєтанкін отримав від Луганської ОВА майже 1,8 млн грн за інформаційні послуги. Разом із договором 2026 року загальна вартість замовлень для одного підрядника за неповні два роки перевищила 5 млн грн.

ГО «Вільний Схід» зареєстрували в Києві 1 вересня 2022 року. Організація має статус неприбуткової, а її основний вид діяльності — діяльність інших громадських організацій.

Керівницею ГО є Наталя Жданюк. За відкритими реєстровими відомостями, бенефіціарами зазначені Наталя Жданюк та Віктор Жданюк із Луганська із частками по 50%. Своїм інформаційним ресурсом організація називає «Ірта-Факс», який висвітлює події Луганської області.

Цікаво, що, за результатами аналізу відкритих джерел, громадська організація брала участь лише в одному тендері — тому, щодо якого правоохоронці проводять розслідування. Крім того, у досьє «Вільного Сходу» також немає жодних укладених державних контрактів за результатами тендерів.

У доступних повідомленнях правоохоронців не йдеться про оголошення підозри Наталії Жданюк. «Вільний Схід» фігурує у справі як імовірний «технічний» учасник закупівлі.

Не випливає з оприлюднених судових рішень і те, що про підозру повідомили Смєтанкіну. В ухвалах він фігурує як переможець торгів, який передав частину замовлення іншій ФОП. Третьою підозрюваною є саме підприємиця-субпідрядниця.

Субпідряд, готівка і посилки

Після укладення основного договору Смєтанкін, за даними слідства, передав частину робіт іншій підприємиці. На початку квітня 2026 року з нею уклали субпідрядний договір на 455,7 тис. грн. Ім'я цієї ФОП в оприлюдненій ухвалі приховане.

У липні сторони підписали два акти наданих послуг — на 105 245 та 86 800 грн. Загальна сума становила 192 045 грн. Саме стільки слідство визначає як завдану державі шкоду.

Після першої виплати підприємиця нібито залишила собі 21 049 грн — рівно 20% від суми акта. Ще 76,8 тис. грн вона, за версією правоохоронців, поклала у звичайну поштову посилку та відправила з Кропивницького до Дніпра на ім'я Андрія Зайцева.

Після другої виплати підприємиця начебто залишила собі 17 360 грн — знову 20% від суми акта, а ще 63 тис. грн відправила зі Сваляви на Закарпатті. Слідство стверджує, що Зайцев отримував посилки та передавав готівку Альбіні Кушелевій.

При цьому арифметика, наведена в ухвалі, пояснена не повністю. За двома актами підприємиці перерахували 192 045 грн. Із них вона нібито залишила собі 38 409 грн, а ще 139 800 грн відправила в посилках. Що сталося з рештою 13 836 грн, у відкритому тексті рішення не деталізовано.

Серед партнерів Смєтанкіна в тендерній документації зазначена лише одна жінка-ФОП — Марія Панова, яка володіє ресурсом «Луганщина оперативна». Проте відкритих документів, які підтверджували б, що саме вона отримала субпідряд на 455,7 тис. грн, наразі немає. Тому ототожнювати її з підозрюваною без додаткових доказів не можна.

Під час обшуків у фігурантів правоохоронці вилучили близько 5 млн грн готівки, мобільні телефони, комп’ютерну техніку та чорнові записи з розрахунками ймовірних «відкатів». Походження всієї вилученої суми та її зв’язок із конкретними закупівлями ще має встановити слідство.

Слідство триває

За ухвалою Соборного районного суду Дніпра від 5 вересня, Кушелевій обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів — до 2 листопада 2026 року — з можливістю внести 266 240 грн застави.

Відомо, що за Кушелеву внесли заставу. Після звільнення вона повинна прибувати за викликами слідчого, прокурора або суду, не залишати Дніпро без дозволу, не спілкуватися з іншими підозрюваними та визначеними слідством свідками, а також здати документи для виїзду за кордон.

Зайцеву суд визначив заставу в розмірі 199 680 грн. До 4 листопада він також зобов’язаний не залишати Дніпро без дозволу, приходити за викликами, не контактувати з фігурантами щодо обставин справи та здати закордонний паспорт.

Підприємиці-субпідрядниці суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Фігурантам інкримінують пособництво та заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем, учинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. Йдеться про ч. 5 ст. 27 та ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України. Санкція передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 3 років.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому 12 травня 2026 року, триває. Правоохоронці встановлюють інших осіб, які можуть бути причетні до схеми.

Що показують тендерні документи

Відкриті матеріали закупівлі не доводять вини конкретних осіб, однак демонструють низку обставин, які ставлять під сумнів реальність конкуренції на торгах. Після скасування першої закупівлі, у якій єдиним учасником був Олександр Смєтанкін, департамент повторно оголосив те саме замовлення з незмінними обсягом та очікуваною вартістю. Цього разу конкурентом підприємця стала організація, яка вже була його контрагентом, планувала користуватися його медіаресурсом і отримала від нього документ спеціально для подання на тендер.

Під час аукціону ГО «Вільний Схід» не знижувала своєї пропозиції, а економія за результатами торгів становила лише близько 0,5% очікуваної вартості. Обидва учасники також заявили майже однакову мережу медіа для виконання майбутнього договору. У сукупності ці факти свідчать, що вони не були повністю незалежними одне від одного, хоча остаточну правову оцінку їхнім діям мають надати слідство та суд.

Наразі публічно описаний епізод стосується 192 тис. грн, тоді як СБУ заявляє про спробу заволодіти 5 млн грн. Звідки походить ця сума, чи охоплює вона інші договори та який стосунок до закупівель мають вилучені під час обшуків гроші — поки що не розкрито. Відповіді на ці питання мають з’явитися у подальших матеріалах провадження.

Ця справа показує, що формальна наявність двох пропозицій у Prozorro ще не означає реальної конкуренції. Важливими є не лише результати аукціону, а й зв’язки між учасниками, спільні контрагенти, походження документів у складі пропозицій та фактичний рух бюджетних коштів після укладення договору.