Прислухатися до звуків й шукати укриття: як уберегтися від російських безпілотників, які полюють на людей

Росіяни полюють на людей за допомогою безпілотників. Тому у разі перебування на вулиці людина має бути уважною, прислухатися до звуків й мати в полі зору укриття, аби встигнути вчасно сховатися у разі атаки.

Російські окупанти полюють на мирних людей за допомогою безпілотників/ Ілюстративне фото

На сьогодні ворожі БПЛА та дрони все частіше обирають за ціль звичайних українців. Віднедавна ворожі FPV-дрони почали діставати до таких міст, як Краматорськ та Слов`янськ, які ще вчора вважалися відносно безпечними.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Росіяни починають сафарі»: волонтери попереджають мешканців Краматорська та Слов’янська про наближення обов’язкової евакуації

Для того, щоб бити по людях росіяни використовують різні вдосконалені типи дронів. Їх жертвою може стати кожен і будь-де: на прибудинковій території, на ринку, у громадському транспорті та навіть у кареті швидкої допомоги.

Як уберегтися і що робити коли ворожий дрон гуде поруч, практичними порадами поділився старший оператор груп цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України Антон під час семінару, який організував Херсонський обласний благодійний фонд «Об'єднання».

Зазначається, що безпілотні літальні апарати (БПЛА) можна розділити на три категорії: літакові (найбільші, розміром до 5 метрів), розвідники-бомбери (середні за розмірами) та FPV-камікадзе (найменші, від 12 см до 0,5 м).

Літакові найбільш розповсюджені для розвідки та керування інших пристроїв. А ось FPV-камікадзе використовують як одноразовий керований снаряд.

«Для розвідки та корегування вогню найчастіше використовують Орлан-10 (30), ZALA 421, Supercam S150/S350. Є ще і Shahed, який гучніший через бензиновий двигун. Але ним ворог не розвідує, а випускає для ураження конкретної цілі, — розповідає пан Антон. — Також є „Ланцет“, який використовують для ураження рухомої техніки. Ще одна з найрозповсюдженіших моделей DJI Mavic. Окрім того, росіяни користуються саморобними БПЛА, наприклад, „Молнія-1“. Її виготовляють з непотребу (фанери, алюмінієвих чи пластикових труб). „Молнія-1“ не повертається на базу запуску, але може нести кілька кілограмів вибухівки».

За словами старшого оператора груп цивільно-військового співробітництва ЗСУ, у прифронтових зонах ворог одночасно може використовувати різні типи дронів. Також наголошує, що всі вони можуть бути різних кольорів, не обов’язково білі та чорні.

«Зазвичай розвідники літають високо, рівно, можуть кружляти, аби дізнатися більше необхідної для ураження інформації. Камікадзе літають нижче і рухатимуться з вектором на зниження, тобто для ураження. Також варто знати, що розвідувальні БПЛА та дрони для ураження можуть бути пов’язані між собою. І як тільки розвідувальний знаходить необхідну ціль, то інші, якщо це FPV-камікадзе — атакують й самі вибухають, а якщо це бомбери — одразу скидають вибухові пристрої», — зазначив пан Антон.

Небезпека дронів після ураження

Уламки безпілотників після ураження можуть розлітатися на чималі відстані й торкатися до них категорично заборонено.

«Деталі ворожих БПЛА можуть бути додатково заміновані або оброблені хімічними речовинами. Якщо до них торкається людина без спецпідготовки чи спецзахисту, то це може призвести до серйозних хімічних опіків, поранень. Якщо знайшли якісь деталі від ворожої техніки — варто обійти їх і обов’язково повідомити про це у Державну службу з надзвичайних ситуацій України. Вони виїжджають на місце і вже вирішують, що далі робити», — додає військовий.

Як не стати мішенню дронів?

Найчастіше безпілотні літальні апарати атакують людей під час перебування на вулиці. Тому громадян закликають не одягати навушники та не фокусувати свою увагу на гаджетах. Завжди бути обачними й прислухатися до звуків й оперативно на них реагувати.

«Під час перебування на вулиці намагайтеся рухатися так, аби навколо вас завжди були дерева, будинки чи інші конструкції, які зможуть вас прикрити. Якщо на вас полює дрон-камікадзе — швидко знайдіть укриття, яму, заглиблення. Обов’язково згрупуйтесь: підтисніть коліна, голову закрийте руками. Якщо є одна загроза, то невідомо скільки вона триватиме. Краще не вибігати, а почекати поки вона переміститься. Інколи треба перечекати пів години, годину. За цей час він може розрядитися і повернутися на базу або відпрацює по інших цілях», — додає військовий Антон.

Не менше полює ворог і за транспортом. Під удари потрапляють тролейбуси, маршрутки, вантажівки, легкові автівки та навіть мопеди.

«Якщо користуєтеся автівкою і почули звук дронів, то намагайтеся виїхати з радіуса його дії. Так є ймовірність, що оператор зверне увагу на інший об'єкт. Якщо дрон дуже близько — зупиняйте автівку, розблокуйте всі двері і якомога швидше покиньте її. Далі діють правила як для перехожих. Також варто маскувати автівку під час паркування. Наприклад, за стіною, під парканом, за деревом», — додає фахівець.

Також зазначається, якщо людина змушена систематично переміщатися у небезпечних зонах, то в такому разі варто забезпечити свій транспорт системою створення радіоперешкод — активним чи пасивним РЕБ.

Такі пристрої вже є у вільному продажі в Україні, щоправда, коштують досить дорого — від 50 тисяч гривень за найпростіші РЕБи.

Нагадаємо, що російські війська вже долітають FPV-дронами до відносно безпечних міст та сіл Донеччини. Зокрема ворожі дрони почали долітати до траси Добропілля-Краматорськ та в саме місто Краматорськ. Там дрон знайшли в одному з приватних секторів. А у Слов’янську один із дронів влучив у тролейбусне управління.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2025 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2025 © ГО "Медіа-Погляд".
Ідентифікатор медіа R40-05538

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev