Протягом року за організаційної підтримки ГО «Взаємодія-Плюс» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру організації громадянського суспільства (ОГС) Донеччини та Луганщини впроваджували проєкти на території попередньо відібраних цільових громад. Ключові результати та плани на майбутнє обговорили спікери під час фінальної онлайн-конференції, повідомляє «Вчасно».
Загалом у 2020 році було підтримано 110 проєктів громадських організацій за вісьмома напрямами:
Лариса Самосьонок, керівниця організаційної та технічної підтримки грантового конкурсу та директорка проєктного офісу ГО «Взаємодія-Плюс» зазначила, що у межах Програми малих грантів можна було покращити майже всі сфери життя громад, адже пріоритети були доволі різноманітні.
Охопити проєктами вдалося 143 населених пункти на сході України. Понад 686 тисяч доларів було виділено для імплементації ініціатив у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Данії, Швейцарії та Швеції. Важливо, що понад 54% цієї суми пішло на закупівлю обладнання та меблів, що забезпечує сталість результатів проєктів, які продовжать слугувати на благо громад.
Загальна кількість людей, що отримали користь від реалізації проєктів сягнула майже 1 млн 200 тисяч осіб. При цьому близько 140 тисяч — це діти віком до 18 років.
Серед ініціатив, спрямованих на розвиток молодшого покоління — проєкт «Соціалізація дітей з інвалідністю засобами інклюзивно-ресурсного простору селища Новойдар» громадської організації «Світанок». У результаті 185 дітей з Новоайдарської територіальної громади, що на Луганщині, отримали можливість навчатися в сучасному інклюзивному ресурсному просторі.
«Одним із результатів програми стало набуття громадськими організаціями досвіду роботи в громадах. Це і проєктна робота, і реалізація власних ініціатив. В організацій, які не мали великого досвіду, та в тих, хто давно в цій сфері — якість виконання проєктів майже на одному рівні. Ми бачимо, що досвідчені громадські організації почали працювати ще ефективніше, а інші тепер не бояться брати до реалізації великі проєкти», — підкреслила пані Самосьонок.
Серед громадських організацій-новачків, до прикладу, ГО «Вектор розвитку та змін», яка успішно втілила проєкт «Популяризація автономного вуличного освітлення з використанням сонячної енергії в м. Торецьк». Команда проєкту прагнула популяризувати інноваційні технології та використання відновлювальних джерел енергії для сталого розвитку громади.
Для цього у мікрорайонах, де розташовані заклади освіти Торецька, було розміщено 27 ліхтарів вуличного освітлення з використанням сонячної енергетики, а також відповідні інформаційні стенди з інформацією про відновлювальні джерела енергії. Мешканки та мешканці громади були раді, що їм створили екологічні комфортні умови для пересування у нічний час.
Загалом, серед результатів Програми малих грантів 2020 року, оголошених під час конференції можна виокремити:
впровадження цифрових рішень для громад (створення програмного забезпечення, розробка сайтів, онлайн-платформ, е-систем звернень громадян, інтерактивних карт, мобільних застосунків; облаштування WI-FI зон та комп’ютеризованих місць для громадян і забезпечення доступу до інтернету органів місцевого самоврядування й бібліотек);
втілення інфраструктурних ініціатив (зокрема облаштування сенсорних кімнат для дітей з інвалідністю, ігрових майданчиків, консультаційних бюро для громадян, обладнання для сортування відходів тощо);
моніторингова діяльність (включає громадський моніторинг діяльності ОМС, комунальних установ та медичних закладів, а також модернізацію чи розширення системи моніторингу підтоплень, якості повітря, пожеж);
інформаційна підтримка розвитку громад (проведення навчальних заходів, консультацій, конференцій);
залучення мешканців до участі в житті громади.
Дмитро Курочка, спеціаліст з територіального об’єднання Програми ООН із відновлення та розбудови миру анонсував програму малих грантів на 2021 рік. Цьогоріч заплановано чотири напрями ПМГ:
«Ми маємо на увазі проєкти, покликані розв’язати проблеми не однієї, а декількох громад одночасно. Громадські організації можуть наразі комунікувати зі своїми партнерами, представниками місцевого самоврядування та військово-цивільними адміністраціями, щоб ідентифікувати спільну проблему, на розв’язання якої можна отримати грантову підтримку», — зазначив пан Дмитро.
Передбачає впровадження інноваційних інструментів е-врядування в діяльність громади та органів місцевого самоврядування для забезпечення повного та швидкого доступу до публічної інформації та прийняття рішень мешканцями громад.
Основна мета — надання консультаційної підтримки місцевому населенню для налагодження ефективного діалогу між громадою та ОМС.
«Тут важливо, щоб громадські організації при розробці ідей робили акцент на громади, розташовані вздовж „лінії зіткнення“ та території, де не відбулися місцеві вибори і наразі створені військово-цивільні адміністрації», — підкреслив пан Дмитро.
Надання практичної підтримки громадам для впровадження, розширення та автоматизації моніторингу та контролю за станом навколишнього середовища тощо.
«Ті громади, які були цільовими під час імплементації програми малих грантів минулоріч — залишаються. Однак, можливо, протягом лютого-березня відбудуться певні зміни, і ми додамо нові цільові громади додатково», — зазначив пан Дмитро.
Нагадаємо, що у 2020 році проєкти реалізовувалися на таких територіях: у Донецькій області — Бахмутської, Верхньоторецької, Волноваської, Вугледарської, Добропільської, Дружківської, Красногорівської, Курахівської, Мар’їнської, Сіверської, Соледарської, Торецької міських рад, Великоновосілківської, Званівської, Ольгинської, Очеретинської, Первомайської, Хлібодарівської селищних рад;
у Луганській області — Гірської, Золотівської, Кремінської, Попаснянської, Рубіжанської, Сєвєродонецької, Щастинської міських рад, Біловодської, Білолуцької, Білокуракинської, Красноріченської, Марківської, Міловської, Новоайдарської, Станично-Луганської, Троїцької, селищних рад, Кам’янської, Красноталівської, Лозно-Олександрівської, Нижньодуванської, Нижньотеплівської, Привільської, Широківської сільських рад.
В одній цільовій громаді може реалізовуватися декілька проєктів за умови впровадження їх різними громадськими організаціями.
Цьогоріч грантовий пул складатиме 580 тисяч дол. США, орієнтовно планується підтримка щонайменше 80 проєктів. Максимальна сума одного гранту — до 5, 10 та 15 тисяч дол. США.
Крім того, кожна громадська організація має можливість подавати заявки за усіма напрямами Програми малих грантів, однак, у разі відбору, зможе працювати лише над одним проєктом.
Пан Дмитро розповідає, що під час написання заявок громадські організації повинні ретельно поставитися до сталості майбутніх результатів.
«Ми пильно оцінюємо цей пункт у процесі відбору проєктів. Недостатньо, щоб організації під час впровадження проєктів організовували навчання чи друкували листівки. Успішний та перспективний проєкт — це, перш за все, про сталість. Важливо, щоб запропоноване вирішення проблеми продовжувало існувати і після того, як грантове фінансування закінчиться».
Окрім цього, усі заявки мають бути підготовлені самостійно, тож громадські організації вже зараз можуть почати процес розробки ідей та концепцій для проєктів. Задля ґрунтовнішого та якіснішого результату, під час підготовки заявок буде можливість отримати консультаційну підтримку, а під час реалізації проєктів організаціям забезпечать додатковий супровід.
Початок впровадження Програми малих грантів заплановано на квітень 2021 року.