Ілюстративне фото: Генеральний штаб ЗСУ
Чому російській федерації не вдасться захопити Донбас, та наскільки складною є ситуація в Сєвєродонецьку, в інтерв'ю Радіо НВ пояснив офіцер армії оборони Ізраїлю, військовий аналітик Ігаль Левін.
— Майже всі аналітики кажуть, що війна росії проти України перейшла у фазу війни на виснаження. 100 днів тому, напевно, було б божевіллям говорити, що Україна має шанси перемогти, але зараз ми говоримо про ситуацію «Давид проти Голіафа». Що нам потрібно, щоб перемогти у цій війні?
— Я нагадаю, що ще місяць тому говорили, що починається війна на виснаження. Додам, що це не здавалося таким великим божевіллям навіть тоді.
Після першого тижня ми могли давати виважені оцінки боєздатності російської армії, тобто до того [часу] побачили, як вона воює, як вони рухаються, як відбувається координація, командування. Тиждень — це хороший термін для сучасної війни, коли є засоби зв’язку, технології, щоб оцінити. Вже тоді було зрозуміло, що буде пробуксування; що вони захлинуться самі в собі; що єдине, що в них є — це кількість, залізо, безжалісність до своїх.
росія несе величезні втрати в Україні / фото: Генеральний штаб ЗСУІ найголовніше — у них багато всього для заліза: вони концентрують стару артилерію, але її багато, і так пригнічують вогневим валом. Не просто так українські захисники казали, що прилітає з їхнього боку, а з нашого боку — менше. Чому так багато говорять про постачання артилерії? Не просто тому, що вона сучасна, а просто тому, що її має бути багато.
Вже тоді було зрозуміло, що росія Донбас не візьме і це не щось таке, про що зараз заговорили.
Зараз нові огляди аналітиків свідчать про те, що жодних стратегічних цілей вони не досягли. Це дійсно так, якщо ми дивимося на ті цілі, які вони ставили перед собою.
Багато говорили про те, що вони фактично вийшли на межі Луганської області і про те, що тут вдасться провести оточення. Але зараз ми бачимо не найоптимістичніші для них нотки. Так, військам України дуже важко доводиться, але ми бачимо, що відбуваються постійні вклинювання активної оборони, контрнаступу українських сил, які є успішними. Підтягуються резерви, ворог вибивається та зазнає величезних втрат.
— Ви вважаєте, що росія не зможе взяти Донбас. На чому ґрунтується така думка?
— Село Довгеньке, про яке багато згадувалося, постійно переходило з рук до рук. Тобто вони сконцентрувавши величезне угруповання, не можуть взяти село.
Ми говоримо про фронт у тисячі кілометрів, ми говоримо про десятки тисяч людей, а сумарно — це сотні тисяч і постійно чуємо в ЗМІ, що тижнями йде війна за якесь одне село. Які можна дати оцінки армії, яка тижнями б'ється за село — не містечко, не селище, саме село?
Ми розуміємо, що там, де вони мають успіхи, вони пов’язані або з неуспіхами України, або з тим, що вони концентрують і задавлюють залізом і кількістю людей. Там, де Україна має 20 стволів артилерії, вони ставлять сто.
Сєвєродонецьк / фото: Сергій ГайдайНавіть незважаючи на це, ми бачимо, що у них не вийшло форсувати Сіверський Донець, у них не вийшло перерізати трасу та сполучення з Сєвєродонецьком і Лисичанськом. У Сєвєродонецьку для них там м’ясорубка — український контрнаступ і резерви, що підійшли, перемелюють їх часто.
Ну Ізюм, який перетворився на інфопривід — місяць чи більше ми говоримо постійно про Ізюм. Не відійшли ні від міста, ні від ізюмських лісів, тобто не змогли висунутися до Слов’янська — зав’язли, застрягли, забуксували.
Це ми й очікували. Майже три місяці тому я писав, що російська армія почне захлинатися сама в собі. І це те, що зараз ми бачимо.
Головна їхня проблема — у них немає резервів, [врятує] лише мобілізація. Ні десь там витягувати 500−700 чоловік, а [знайти] десятки й сотні тисяч людей. Тоді [вони] можуть покласти цілу армію під Ізюмом, потім ще паралізувати армію, продавити оборону України. У будь-якого підрозділу є міцність — скільки днів вона може триматися. Після місяця оборона України колапсує і [росія могла б] ввести туди третю, четверту армію, яку призвала. Але це сотні тисяч людей [потрібно] призвати у росії. Ми бачимо, що вони не думають оголошувати мобілізацію, вони не мають інфраструктури для цього.
— А що кажуть інсайди про те, що відбувається на Донеччині? Які цілі ми зараз маємо у Сєвєродонецьку?
— Вже не секрет, що інтернаціональний легіон зайшов до Сєверодонецька з резервами. Ще до того хтось прийшов. Там, зокрема, ізраїльські бійці, з якими я на зв’язку. Установка була, тримати Сєвєродонецьк. Це факт.
— Що розповідають ізраїльські бійці?
— Тяжкі бої. Дуже тяжкі бої. Скажімо, людина перебуває на нулі тиждень, і основне, що вона переживає, — постійні прильоти: бомбардування, обстріли.
Це не щось унікальне. 80% поранень на цій війні — осколкові. Просто засипають, пригнічують, обстрілюють, знищують, тобто максимально впливають артилерією. Після того, як їм здається, що вони змогли надламати українську оборону, вони туди вводять і ПВК, і бойовиків з ОРДЛО — намагаються зайняти ці місця. Наразі йдуть міські бої, Україна контратакує.
Оборонці Луганщини налаштовані рішуче / ілюстративне фото: Генеральний штаб ЗСУНе приховуватимемо, ситуація дуже важка. Людям дуже тяжко. Але настрій хлопців, з якими я на зв’язку, бадьорий. Єдине, що напружує — артилерії багато. Мені здається, складно бути на війні, коли тебе так прасують, бомблять артилерією і бути не напруженим, м’яко кажучи. Але загалом настрій, коли я питав, що думають бійці з підрозділу, — це стояти до кінця. І мотивація є давати відсіч.
Усі ознаки (підводять резерви, інтернаціональний легіон туди закинули) свідчать про те, що ці території здавати не планують, за ці території хочуть битися і за них б’ються, фактично перемелюючи армію росії.
Можна мати перевагу в артилерії, засипати нескінченно ворога снарядами, зрештою має бути той, хто прийде, встромить прапор. У солдатів ЗС рф, тим паче бойовиків, не багатий досвід міських боїв. Міські бої — один із найскладніших видів бою. Той же Ізраїль, наприклад, щоб навчатися, побудував штучне величезне місто в пустелі зі школами, лікарнями, базарами. Місто-примара: там ніхто ніколи нічого не продавав, не вчився, не жив.
— Тільки для тренувань?
— Так. Повноцінне містечко. Воно єдине у світі. Навіть у США такого немає. Американці прилітають до цього міста вчитися воювати.
Для чого це? Щоб вчитися війні у місті. Це дуже складно.
Звичайно, досвіду росія не має. Ми бачимо, що зараз Україна дала їм увійти до міста, щоб там нівелювати їхню перевагу в артилерії, щоб ув’язати їх у міські бої, де переваги вже не буде.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!