Ворог продовжує свої намагання взяти Бахмут, не дивлячись на втрати ані в живій силі, ані в техніці.
За словами командувача Сухопутних військ генерала-полковника Сирського, представники пвк «вагнер», які є основними силами рф на Бахмутському напрямку, втрачають значні сили.
«Зовсім скоро ми скористаємось цією нагодою, як свого часу робили це під Києвом, Харковом, Балаклією та Куп’янськом. Під безперервним вогнем артилерії, авіації противника наші воїни на фронті демонструють надлюдську стійкість, мужність та хоробрість. Зокрема підрозділи 93-ї, 10-ї, 57-ї та 5-ї бригад котрі зараз боронять нашу Батьківщину на сході країни», — коментує Сирський.
Про те, що у «вагнерівців» поступово здувається ресурс повідомляє і військовий оглядач Олександр Коваленко. За його оцінкою, тепер на підмогу росіянам доводиться включати російських десантників.
Так, за словами Коваленка, на південний захід від Бахмута підрозділи 51-го та 137-го парашутно-десантного полку 106-ї ПДД обійшли Іванівське та ліс, і успішно вперлися у канал. Була думка форсувати канал, закидавши його «вагнерами».
Однак, зараз їх не вистачає для штурму Бахмута, і працювати з інтенсивністю порівняного із тим, що було в Соледарі не вийде. Так, ідея прокласти дорогу гарматним м‘ясом із «вагнерівців» нереалізована в нинішніх умовах.
Попри слова пригожина про те, що у ПВК «Вагнер» щодня з’являється добровольців по 500−800 осіб, цього поповнення самі підрозділи, які сидять без компенсації втрат, не відчувають. Фактично, обмежений ресурс компенсації виводить «вагнерівців» у «мінус».
Окрім того, на інших напрямках фронту, півночі та півдні, ситуація невтішна — військам закріпитися не вдається, і та сама позиція може переходити з рук в руки по кілька разів на день.
«Також частина ресурсу, у тому числі артилерія по трасі 0513 була зосереджена у напрямку на Сіверск. Досить ірраціональна дія, починати такий рух із незакритим питанням щодо Бахмута, але такий він непередбачуваний похмурий „геній“ командування РОВ».