У липні 2020 року Кабінет Міністрів своїм розпорядженням розподілив 1 мільярд 682 мільйони гривень на соціально-економічний розвиток у різних областях України. Це чи не вперше, коли ще в середині року український уряд розподілив усі кошти (99%) в рамках даної бюджетної програми.
Громадянська мережа ОПОРА вирішила дослідити, наскільки ці кошти, як і 15 мільярдів гривень, що були виділені протягом 2015−2019 років, «вирішували» хоча б частину проблем регіонів. Адже попередні результати досліджень доводять, що бюджетні кошти дуже часто витрачаються на дріб'язкові придбання на зразок принтерів, м’ясорубок, шкільних парт чи велосипедів, а не на серйозні інфраструктурні проєкти.
Однак вперше, на відміну від попередніх років, практично рівна та найбільша сума субвенцій безпосередньо була пов’язана як із медичними закладами — 36,4% (611,8 млн грн), так із закладами освіти — 31,3% (626,8 млн грн).
Популярна для фінансування в рамках субвенцій сфера ЖКГ та розвитку інфраструктури цього року отримала лише 18% (302 млн грн) від усіх коштів.
У 2020 році, як і в попередні роки, кошти субвенцій направлялися й на будівництво чи реконструкцію дитячих та спортивних майданчиків. Загалом на такі цілі було витрачено 114 (6,8%) млн гривень для реалізації 145 субвенцій (12,5% від загальної кількості). У відсотковому співвідношенні це навіть більше, ніж у попередні роки.
Найменшу суму коштів було направлено на ремонти доріг — 5,8% (98,1 млн грн) та на соціально-культурну сферу — 1,7% (лише 28,7 млн грн).
На відміну від попередніх років, у 2020 році Кабмін, використовуючи правило «80% коштів розподіляється відповідно до чисельності населення, яке проживає у регіоні», практично рівномірно розподілив кошти між регіонами. Найбільше грошей було спрямовано до Дніпропетровської (168,1 млн грн), Донецької (134 млн грн), м. Києва (127,3 млн грн), Харківської (109,8 млн грн) та Львівської областей (88,56 млн грн).
Відзначаючи безпосередню участь народних депутатів у процесі формування та виділення державних субвенцій, а також нерівномірний розподіл коштів між різними регіонами України у попередні роки, був проведений аналіз виділення відповідних коштів по мажоритарних округах.
Найбільше коштів (81 млн грн було) направлено до 48-го виборчого округу (Донецька область), який у Верховній Раді представляє Максим Єфімов (група «Довіра»). Другу позицію і понад 32 млн грн отримав 124-й округ на Львівщині. На парламентських виборах мажоритарником там був обраний Юрій Камельчук («Слуга народу»).
По 31 млн грн субвенцій було направлено до округу № 204 (Чернівецька область) Валерія Божика зі «Слуги народу» та до 114-го округу (Луганщина), який у Раді представляє Сергій Шахов (група «Довіра»). Своєю чергою 30 млн грн отримав 136-ий округ на Одещині (депутат Олександр Горинюк, фракція «Слуга народу»).
Якщо говорити про кількість субвенцій, то лідером за цим показником став 219-ий округ Миколи Тищенка («Слуга народу») — 48 субвенцій. До речі, усі субвенції були спрямовані на дитячі майданчики з однаковим цільовим призначенням: «Капітальний ремонт. Облаштування ігрового майданчика».
На другому місці за кількістю субвенцій (39 об’єктів) — округ № 63 Богдана Кицака («Слуга народу») на Житомирщині. На відміну від округу його колеги, тут субвенції були спрямовані у своїй більшості на розвиток закладів освіти — 69% та медицини — 23%.
Замикає трійку лідерів за цим показником 48-ий округ на Донеччині, який у Верховній Раді представляє Максим Єфімов (група «Довіра») — 36 субвенцій, 66% з яких були направлені на «Термомодернізацію житлових будинків м. Краматорська».
«Процес розподілу субвенцій не став більш публічним чи прозорим, але чи не вперше з 2015 року бодай частково Кабінет Міністрів почав виділяти кошти згідно із пріоритетами, які він сам визначив», — кажуть в ОПОРІ.
Також зазначається, що пропозиції Громадянської мережі ОПОРА щодо покращення процедури розподілу коштів були частково враховані. Так, Уряд чітко визначив, що під час розподілу грошей, 80% коштів направляється відповідно до чисельності населення, яке проживає у регіоні. Крім того, розпорядником коштів стало профільне міністерство — Мінрегіон.
Дріб’язкові об’єкти та заходи «одноразової» дії майже зникли з переліку субвенції. Адже одна субвенція у середньому стала вартувати у 4 рази більше, у порівнянні з 2019 роком: її розмір зріс з 365 тисяч гривень до 1 млн 450 тисяч.
Можливість подання пропозицій щодо розподілу субвенцій у народних депутатів не зникла. Але з огляду на кількість субвенцій і критичну позицію громадськості, ймовірно, нардепи не у виборчий сезон цю опцію для здобуття електоральних переваг поки не використовують.