Ілюстративне фото з відкритих джерел
До довгих списків літературної премії Книга року ВВС-2021 увійшли 39 видань у трьох категоріях: Книга року ВВС, Дитяча Книга року та Есеїстика. Серед них опинилися і видання, в яких йдеться про події на Донбасі, які сталися через російсько-українську війну. Розповідаємо, які саме твори змагаються за звання кращої книги за версією «ВВС Україна».
«Фуга 119. В тональності полону», Ігор Михайлишин (категорія Книга року ВВС):
Фото ФБ Ihor Mykhailyshyn«Фуга 119» — книга про ворожий полон, куди потрапили добровольці батальйону «Донбас» після боїв у місті Іловайськ. Реальність, яку неможливо передати традиційними формами написання. Переосмислення та пошук нового привів автора до застосування принципу побудови фуги — поліфонічного музичного твору. Структура книги орієнтована на подвійну (двотемну) триголосну фугу з кодою. Це дає змогу повною мірою передати сплетіння болю та жаху — звичної буденності полону, де вихід можливий тільки через смерть. «Фуга 119» є прямим продовженням книги «Танець смерті» та являється другою у майбутній трилогії «2014».
Автор Ігор Михайлишин народився й виріс на Гуцульщині. Перед початком Революції Гідності закінчив навчання в ЧНУ ім. Ю. Федьковича та здобув спеціальність юриста. У 2014 році був одним із піаністів Майдану. Згодом пішов добровольцем до батальйону «Донбас» та отримав спеціалізацію гранатометник. Брав участь у звільненні міст Попасна, Лисичанськ, Іловайськ. Після бою з російською армією потрапив у полон, де провів 119 днів. Після полону вступив до лав добровольчого батальйону ЗСУ «Донбас-Україна». Наразі вчиться на піаніста в КМАМ ім. Р. Глієра. Влітку 2021 року закінчив музичне училище та вступив до музичної академії. Є автором трилогії «2014», що складається з книг «Танець смерті» та «Фуга «119». Працює над створенням третьої книги.
ЧИТАЙТЕ: Роман про початок війни на Донбасі отримав премію «Книга року BBC»
«Світлий шлях: історія одного концтабору», Станіслав Асєєв (категорія Есеїстика):
Фото з відкритих джерелВ’язниця, що насправді є концтабором, де застосовують моторошні тортури, діє в сучасній Україні. За тюремним парканом немає жодних законів, тут зовсім інше життя: у приниженні, страху й непевності, з ранами та слідами опіків на тілі, з болем від переламаних кісток і часто — від зламаної волі й свідомості. Тут головне завдання — вижити, коли жити вже не хочеться й від тебе майже нічого не залежить, зберегти здоровий глузд, коли вже близький до божевілля, залишитися людиною в нелюдських умовах, де віра, прощення, ненависть і навіть погляд між катом і жертвою набувають інших сенсів. Щоб вижити в пеклі концтабору, журналіст Станіслав Асєєв написав цю книжку — відверту, емоційну, глибоку, в якій питань більше, аніж відповідей, бо життя людей після звільнення з полону назавжди розділилося на «до» і «після».
Станіслав Асєєв — письменник, журналіст і блогер родом з Донецька. Під псевдонімом Станіслав Васін працював журналістом в окупованому Донецьку, де його викрали і понад два роки утримували в полоні. Член Українського ПЕН-клубу, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Автор книг «Мельхіоровий слон, або Людина, яка думала», «Світлий шлях»: історія одного концтабору" та інших.
«Як Україна втрачала Донбас», Денис Казанський, Марина Воротинцева (категорія Есеїстика):
Фото "Трибун"«Як Україна втрачала Донбас» — це новітня історія двох областей України, Донецької та Луганської. Це хронологія подій становлення потужних фінансово-політичних кланів на тлі економічної катастрофи краю, російської експансії та витоків сепаратизму. Книга про те, як могутні донбаські клани спочатку розпалили вогонь ворожнечі, а потім згоріли у ньому самі та зіштовхнули свій край у прірву кровопролиття.
Денис Казанський — у журналістиці з 2011 року. До 2014-го жив та працював у Донецьку. Журналіст-розслідувач, відеоблогер, телеведучий. Автор книги «Чорна лихоманка» про нелегальний видобуток вугілля на Донбасі (2015). У 2020 році був запрошений до Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі як представник від Донеччини.
Марина Воротинцева — у журналістиці з 2003 року. До 2014 року була співзасновником та головним редактором газети та інтернет-видання «Восточный вариант», жила у Луганську. Консультант із PR, комунікацій та маркетингу. Очолювала комунікаційні підрозділи державних структур та приватних компаній, працює із політиками. Має великий досвід управління медіапроектами під час виборів, розробки та реалізації маркетингових стратегій у бізнесі. Співведуча навчального курсу із PR.
Фінал конкурсу Книга року ВВС відбудеться 17 грудня 2021 року. Переможець у кожній номінації отримає грошову премію в розмірі гривневого еквівалента £1,000.