«Не перестаємо захоплюватись силою українців!» — як війну в Україні бачать громадяни інших країн

Цао Транг із В’єтнаму

Дівчині 28 років і вона працює старшим фахівцем відділу кадрів. Про війну в Україні, яка триває з 2014 року Цао не знала, проте дізналась про неї після повномасштабного вторгнення у поточному році.

«Звичайно, я на стороні України», — відповідає дівчина. Новини про Україну оновлюються кожного дня і це є найгарячішою темою для обговорення. Цао разом із колегами обговорює не тільки військові дії, а і ціни на бензин, інфляцію та безробіття. Хоч напряму це і не впливає на її роботу, проте ризики є завжди.

Хоча волонтерського руху в її населеному пункті немає, дівчина бажає, аби війна в Україні якнайшвидше припинилась.

Пол Лоусон із Вігана (Великобританія)

Полу 38 і він працює в службі обслуговування клієнтів компанії, яка займається медичним обладнанням.

«Вперше я почув про війну в Україні в 2014 році, коли це було в новинах у Великобританії. Але після того, як це почалося, це не було особливою новиною», — каже хлопець. У 2019 він відвідав Україну і натепер має тісні дружні стосунки з деякими українцями.

Про можливе вторгнення казали в новинах ще у січні — і це повернуло Україну в топи новин.

Пол під час своєї мандрівки у Чорнобильській зоні відчуження, яку згодом на певний час окупували збройні сили рф«Про цю війну говорять у кожній окремій новині щодня з моменту вторгнення Росії, пишуть у газетах і на кожному новинному сайті. Про це всі говорять. Я пішов підтримати свою місцеву команду з регбі вчора ввечері, і вони віддали шану Україні перед стартом».

У місцевому супермаркеті, де Пол купує продукти, є скринька допомоги для України. Також він особисто знає декілька організацій, які займаються допомогою для нашої країни. Також Пол згадує, як тепло його зустрічали українці під час його мандрівки, а нам бажає швидкого завершення війни, повернення окупованих територій та досягнення всіх наших цілей, як країни.

Рута із Вільнюса (Литва)

Дівчині 30 років, вона працює в некомерційному секторі підтримки громадянського суспільства в Східній Європі. Це пов’язано з її академічним досвідом у сфері соціальної антропології та політології. До грудня 2021 року вона жила в Одесі.

Про війну в Україні Рута знає з моменту окупації Криму та подальшого вторгнення на Донбас. З того часу дівчина декілька разів бувала у Донецькій області. В Литві протягом 8 років регулярно відбувались благодійні концерти на підтримку України, було написано багато книг та численних повідомлень у місцевих медіа. Про загострення військового протистояння дівчина думала постійно, проте вже з грудня минулого року медіа почали повідомляти про це частіше. Славнозвісну трансляцію президента країни-агресора Рута дивилась перед запланованим рейсом вранці.

«Кришталево зрозуміло, що російська армія вторглася в Україну і знищує життя та засоби до існування українців, які просто хочуть побудувати свою країну і майбутнє так, як вони вважають правильним. Той, хто не визнає цього очевидного факту або наважується на невлучні порівняння про страждання „по обидва боки“ або божевільний, або повністю морально зіпсований», — каже Рута про свою позицію стосовно війни.

Про погляди у суспільстві та взагалі навколо дівчина розповідає наступне:

«Україна постійно в новинах, на білбордах, багато українських прапорів на автомобілях та на балконах людей. Навіть синьо-жовтий лак для нігтів раптом виявляється дуже популярним. Суспільство, в якому я живу, розуміє всю серйозність ситуації, відчуває шок і жах. Є сильна готовність допомогти і відчуття відносної безпорадності»

Деякі знайомі із західних регіонів Європи не в повній мірі розуміють ситуацію в Україні. Це засмучує Руту, проте вона вважає, що багато речей треба пояснювати та поширювати нашу культуру.

У вільний час дівчина допомагала у волонтерському центрі, сортувала допомогу та передавала окремі речі. Як не парадоксально, але великою проблемою є надмірна кількість бажаючих стати волонтером та допомагати українцям. Таку кількість людей важко координувати, проте це не зупиняє місцевих.

Рута бажає українцям аби війна припинилася:

«Я бажаю, щоб жоден чоловік, жінка чи дитина не зазнали таких звірств, які ми вже бачили. Бажаю сили захисникам України. Я бажаю сили вашим людям, щоб вони могли залишатися в безпеці та підтримувати своє фізичне та психічне здоров’я. Я бажаю, щоб усі злочинці та ті, хто сприяли цій війні, були суджені і покарані. І, звичайно, бажаю Україні процвітання!»

Сюзанна із Великобританії

Дівчині 31 рік, вона живе у невеликому місті біля Лондона. Сфера діяльності Сюзанни маркетинг, проте наразі вона у декретній відпустці.

Про війну в Україні дівчині було відомо одразу, ще в 2014 році. За 2 роки до цього вона працювала в Донецьку та Дніпрі в мовній школі, викладала англійську. Потім працювала в Москві. Під час Революції Гідності вона повернулась у Київ на весілля друга і на власні очі побачила ті події. За окупацією Криму та вторгненням на Донбас Сюзанна слідкувала уважно, бо мала багато друзів та знайомих у тих районах. Також Сюзанна почала бачити і чути перші етапи пропаганди від росіян:

«Люди в Москві, як я пам’ятаю, не надто хвилювалися, хоча пам’ятаю, що моя вчителька російської мови читала мені велику лекцію, коли я користувалася (прийменником) „в“ Україні, а не „на“, вона твердо твердила, що Київ — батьківщина Росії. Я також пам’ятаю великий мурал на вулиці з написом „Крым наш“. Це було тривожним і не відповідало тому, що розповідали мої українські друзі»

Військове вторгнення на Донбас та збиття малайзійського боїнга дуже часто демонстрували у медіа Великобританії. Проте з часом війна для британців «охолола». Про відношення звичайних мешканців Великобританії до теперішніх подій розповідає наступне:

«Пересічні британці не люблять Путіна і не довіряють Росії. Крім того, Україна завоювала повагу всіх за останні 6 тижнів. Дуже прихильно ставляться і до українських біженців. Багато людей запропонували свої будинки для біженців, деякі з моїх друзів приймають, навіть мій старий шкільний вчитель прийняв сім’ю!»

Один із підрозділів торгового центру переобладнали на центр пожертвувань для України, де збирають військові припаси та медикаменти для відправки на фронт. По всьому місту всюди висять прапори України та їх набагато більше, ніж прапорів Великобританії. Сюзанна сподівається, що ця війна дуже скоро завершиться і не перестає захоплюватись силою українців:

«На жаль, я мало розмовляю українською, але за останні кілька тижнів я вивчила одну нову фразу — Українці, ви найкращі!»

Майже щодня по світу відбуваються численні акції на підтримку України. 19-го березня така акція відбулась у центральній частині Відня на Площі прав людини. А декілька днів тому Президент Зеленський анонсував акцію на підтримку українців у Варшаві «Stand for Ukraine». Тисячі небайдужих до війни людей виходять на вулиці своїх міст і демонструють, що вони з українцями.

Такі події є важливими в інформаційній війні з ворогом, бо завдяки їм з першого погляду можна побачити, кого світ підтримує, а кого вважає окупантом.

Матеріал підготовлено в межах програми «Сильні медіа — сильне суспільство», що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору авторів.