Яку б форму не прийняв наступ, основне стратегічне питання залишиться таким, як і раніше: чи можуть ці операції змінити хід війни?
Ілюстративне фото: Збройні сили України у Фейсбуці
Підготовка до контрнаступу Збройних сил України вже на фінішній прямій. З такою заявою під час пресконференції в Military Mеdia Center 28 квітня виступив Міністр оборони України Олексій Резніков.
За словами Міністра, війська чекають на рішення командування й сприятливу погоду:
«Якщо у глобальному сенсі, у високому процентному режимі ми готові, далі - справа за Генеральним штабом, за командуванням. Як тільки буде божа воля, погода і рішення командирів — ми це зробимо».
«Вчасно» підготувало добірку думок західних топвійськових та експертів щодо майбутнього українського контрнаступу.
Збройні сили України мають усю техніку, зброю та боєприпаси, необхідні для початку довгоочікуваного контрнаступу. Про це днями заявив головнокомандувач Об'єднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі.
«Згідно з моделюванням, яке ми дуже ретельно провели разом із ними, українці перебувають у хорошій позиції», — сказав Каволі під час слухань у Комітеті зі збройних сил Конгресу.
Генерал зазначив, що військові США працювали з українськими колегами над можливістю несподіваного для противника нападу.
Каволі також повідомив, що сухопутні сили Росії сьогодні більші, «ніж вони були на початку конфлікту», попри численні втрати у війні проти України. Крім того, за його словами, окрім сухопутних сил, Росія має інші ресурси.
Військово-повітряні сили ворога «втратили дуже мало; вони втратили 80 літаків», — сказав він, зазначивши, що росіяни мають «ще 1000 винищувачів і бомбардувальників».
Коли наступ розпочнеться, командувач Збройними силами США в Європі «дуже впевнений», що для наступу є достатньо систем озброєння та запасів.
Крістофер Каволі / фото: Інтерфакс
«Хоча я і колишній командувач США, але також дуже впевнений, що українська армія зможе повернути значну територію та домогтися поразки росіян під час весняного наступу… але це буде важка боротьба, і це не кінець війни… поки що», — написав у своєму Твіттері екскомандувач Сухопутних військ Збройних сил США в Європі Марк Гертлінг.
Також в ефірі CNN він висловив думку, що ця наступальна кампанія буде відрізнятися від попередніх операцій.
«Росія вела наступ, а Україна перебувала в обороні. Коли це зміниться, коли Україна перейде в наступ, потрібно буде дотримуватися багатьох вимоги щодо координації, співпраці, різних видів руху. Оборонні лінії Росії, до яких, я вважаю, було направлено деякі підкріплення, будуть набагато більш укомплектовані та набагато краще підготовлені. Вони готували ці оборонні позиції приблизно з жовтня, і для більшості солдатів наступ завжди важчий, ніж захист.
Те, що ви побачите, — це зміна підходу, зміна динаміки", — сказав він.
Також Гертлінг прокоментував слова Каволі щодо збільшення чисельності російських сухопутних військ.
«Ми вже кілька разів говорили про те, що я називаю «математикою на полі бою».
Коли Росія вступила в цей конфлікт, у них нібито було 190 000 солдатів. Здається, це багато, але для різноманітних місій, які вони виконували, і які від них вимагалися, цього було далеко не достатньо.
Вони це зрозуміли. Зараз вони зміцнили позиції, особливо оборонні. Міста, містечка, тому у них там більше солдатів. Також нагадаю, в України теж. Україна також мобілізувала буквально сотні тисяч людей. Це зіткнення наступу проти оборони буде важким. Генерал Каволі також згадав військово-повітряні та військово-морські сили. За його оцінками, російські ВПС втратили близько 80 літаків. Але у них буквально є сотні, якщо не тисячі. Те, що ми бачимо в російських ВПС і російському ВМФ, — це така ж бездарність, яку продемонструвала їхня армія.
Вони не скоординовані, вони не треновані, вони не компетентні на полі бою. Таким чином, вони не використовують свої ВПС поперед лінією військ, іншими словами, вони не летять далі своєї лінії фронту, тому що вони не можуть ними керувати і бояться української ППО.
Тож так, оцінка, кількісна оцінка генерала Каволі є абсолютно правильною. Це буде зіткнення, безумовно, жорсткий бій на наступному етапі цієї операції", — підсумував відставний генерал.
Марк Гертлінг / фото: Дзеркало тижня
Докладний матеріал про оборонні позиції, вибудувані росіянами, які згадав Марк Хетлінг, 27 квітня випустило Reuters. Агентство проаналізувало супутникові знімки тисяч оборонних позицій як на території Росії, так і вздовж української лінії фронту, які показують, що найсильніше росіяни укріпили тимчасово окуповані ними південні райони Запорізької області та смугу землі, що з'єднує Кримський півострів з рештою території України.
Шість опитаних журналістами військових експертів заявили, що оборонні споруди, здебільшого побудовані після звільнення Херсона, можуть ускладнити ситуацію для України цього разу, і що прогрес буде залежати від здатності ефективно проводити складні комбіновані операції.
«Для українців річ не в кількості. Річ у тому, чи можуть вони вести таку війну, комбіновані операції? Росіяни показали, що вони на таке не здатні й відкотилися до старого радянського методу — війни на виснаження», — заявив Нейл Мелвін, директор з досліджень міжнародної безпеки Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).
Як йдеться у матеріалі, протитанкові рови досить глибокі та широкі, щоб перешкоджати просуванню танків і бронетехніки. Далі йдуть бетонні «зуби дракона», які слугують барикадами у формі піраміди. За ровами приблизно на кілометр пролягають окопи з людьми. Окрім ровів, барикад і зигзагоподібних траншей, російські оборонні лінії також включають мінні поля, колючий дріт і замасковані позиції озброєння.
Фото з росЗМІ
Фото: Радіо Свобода
Досі незрозуміло, коли почнеться український контрнаступ, йдеться у статті Radio Liberty, але «сумнозвісна грязьова погода пізньою весною в Україні, яка робить поля та ліси непрохідними навіть для гусеничної техніки, може бути найбільшим визначальним фактором».
За оцінками Заходу, очевидно, що наступ буде масштабнішим і складнішим, ніж будь-які інші операції, які Україна проводила з початку російського вторгнення.
«Якщо подивитися на ситуацію на полі бою, то ми маємо військову безвихідь і війну на виснаження. Цей наступ, який, ймовірно, відбудеться після „періоду багнюки“, необхідний з політичної точки зору, а також військової», — сказав Еріх Вад, бригадний генерал німецької армії у відставці та колишній військовий радник канцлера Ангели Меркель. «Але врешті-решт навряд чи наступ змінить загальну військову ситуацію через чисту чисельну перевагу Росії та її домінування в питанні ескалації».
«Можливо, українці нас здивують, — водночас сказав Вад Радіо Свобода. — Вони дивували нас із самого початку. Ніхто не вірив, що вони зможуть боротися з російськими силами, що переважають, протягом року».
Роздумами щодо українського наступу в своєму блозі також ділиться заслужений професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона Лоуренс Фрідман.
Він зазначає: останні кілька місяців, так само як і росіяни, українці зазнають важких втрат, втрачаючи частину найдосвідченіших військ. Але натомість створюють нові формування.
«Вони (українці - ред.) намагалися створювати нові підрозділи для наступальних операцій окремо від тих, які приймають на себе основний тягар поточних боїв, але спроба запобігти захопленню росіянами Бахмута, ймовірно, вимагала деяких резервів. Деякий час стало відомо, що Україна збирає 12 бойових бригад (по 4−5 тис. солдатів у кожній), дев’ять з яких готують і забезпечують США та інші союзники по НАТО. Згідно з оприлюдненими документами (злитими даними Пентагону — ред.), шість мали бути готові до 31 березня, а решта — до кінця цього місяця. Готовність залежала від поставок. Техніка, необхідна для бригад НАТО, — це понад 250 танків і 350 одиниць механізованої техніки.
Якщо все це правильно, ми наближаємося до початку українського наступу", — пише він.
На його думку, замість лобових атак, які зазвичай погано закінчуються, ця кампанія може знаменуватися більш тонкою тактикою, із зондуваннями для пошуку слабких місць у лініях ворога, повільним, прихованим рухом, тихим наближенням до ворога, який нічого не підозрюють.
«Вони захочуть уникнути рутинної міської війни, яку так полюбляють росіяни, які не дбають про спричинені руйнування, а натомість намагатимуться відрізати ворожі частини від їх постачання, оточуючи їх доти, доки у російських військ не залишиться іншого вибору, окрім як відступити поспіхом або здатися. Більш міцні російські редути можуть вимагати підготовчого етапу артилерійських ударів, який може тривати кілька днів, тож до моменту просування українських військ уперед, вони вже матимуть справу зі змученим противником, який застряг серед зруйнованих укріплень. Або знову ж таки це може бути якась інша тактика», — прогнозує Фрідман.
Натомість росіяни, схоже, найбільше стурбовані загрозою для Криму.
«Як регулярно зазначає Київ, дуже мало людей знають справжні плани, і ці плани можуть змінитися. Тож немає сенсу занадто довго міркувати про те, коли, де і як. Ми можемо бути впевнені лише в тому, що українці мають намір відібрати ініціативу у росіян, і після її перехоплення відкривається ряд можливостей. Яку б форму не прийняв наступ, основне стратегічне питання залишиться таким, як і раніше: чи можуть ці операції змінити хід війни?
Частина наративу, підкріпленого витоком інформації з Пентагону, полягає в тому, що українські командири можуть не мати іншого шансу виграти цю війну. Якщо їхній наступ досягне такого самого незначного результату, якого досягла Росія, тоді ті, хто припускає, що ця війна приречена на постійний глухий кут, будуть підбадьорені, і зростуть вимоги швидкого врегулювання на основі поточного розподілу території. У цьому відношенні перша мета українського наступу — продемонструвати своїм міжнародним союзникам, що вони гідні подальших вкладень. Для цього потрібно звільнити значний шматок території. Друга та кінцева мета — переконати росіян покинути Україну.
Стандартний наратив припускає, що росіяни можуть продовжувати цю війну нескінченно довго, оскільки Путін твердо стоїть біля керма і не може миритися з поразкою. І все ж російська стратегія зазнала змін і поворотів під час війни, і це може повторитися знову. Ніхто не скаже, що Москва байдужа до результатів цих боїв. Якби були байдужі, вони б не витрачали стільки ресурсів на перемогу і не зациклювалися б на Бахмуті", — пише експерт.
Фрідман каже: Путін та його командири не можуть дозволити собі допустити ще більше помилок під час прийняття важливих стратегічних рішень. Якщо вони це зроблять, то зіткнуться з перспективою не лише безплідного глухого кута, а й принизливого відступлення.
«Я менш переконаний, ніж інші, що вони зможуть продовжувати відмахуватися від однієї невдачі за іншою просто тому, що так можуть чинять автократичні поліцейські держави, прикидаючись перед своїм народом, що нічого серйозного не сталося. Безтурботність і дезінформація можуть рятувати вас тільки певний час», — підсумовує він.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!