На Донеччині Сергія Свириденка знало багато поціновувачів смачних та домашніх продуктів. До нього, на ферму в Іванопіллі, приходили за натуральним сиром та маслом, духмяним салом та ковбасою і навіть справжнім українським хамоном.
На Донеччині Сергія Свириденка знало багато поціновувачів смачних та домашніх продуктів
Щоб відкрити такий бізнес, підприємцю довелося пройти непростий шлях. У 2014 році Сергій, який все життя прожив у Донецьку, втратив рідне місто через окупацію. У 2015-ому — пішов мститися росіянам на фронт. Після служби розпочалася перша історія ферми, яка тривала до повномасштабного вторгнення, а в 2022-ому ветерану знову довелося переїжджати і через всю країну везти своє господарство. Про те, як він перевіз на Волинь 150 кіз, заново розпочав бізнес на новому місці та змінив напрямок діяльності, Сергій Свириденко розповів для veteran.com.ua.
Cергій згадує - у 2014-ому він з родиною виїхав на свою дачу в Іванопіллі. Згодом стало зрозуміло, що там доведеться залишатися надовго, і надії на швидке повернення додому немає. Щоб захищати рідний край, який охопила війна, чоловік прийняв рішення розпочати військову службу.
«В мене на росіян особиста образа, я втратив рідне місто. Тому я хотів воювати, — розповідає ветеран. — Я потрапив в 54-ту бойову бригаду, вчився на командира гармати, головного сержанта батареї. Потім брав участь у бойових діях на Світлодарській дузі».
До служби і вимушеного переїзду Сергій займався підприємництвом, а за освітою він — технолог приготування їжі. Тож і на новому місці чоловік вирішив відкривати власну справу — екоферму «Козацьке подвір'я».
«Що ще робити в селі, як не займатися господарством, — пояснює підприємець. — В огороді працювати я не люблю, тому відкрив ферму. Спочатку ми купили кіз, почали з молока варити сир. Потім з’явилися свині, розгорнули виробництво ковбаси та м’ясних виробів».
У 2017 році Сергій Свириденко виграв грант на 500 тис. грн у програмі «Український донецький куркуль». На ці кошти він побудував та обладнав сироварню. Продукти продавали в селі, відправляли поштою в інші міста, возили на продаж в Костянтинівку та Краматорськ, торгували на ярмарках. Справи йшли добре, тому підприємець не задумувався, що вже скоро життя знов докорінно зміниться.
У 2017 році Сергій Свириденко виграв грант на 500 тис. грн у програмі «Український донецький куркуль»
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Сергій евакуювався не одразу. Дома тримала ферма, велике господарство та обладнання. Та дедалі ставало все гірше — обстріли і постійні відключення електроенергії не давали працювати, до того ж роз'їхалася більшість клієнтів.
Підприємець почав їздити Україною та шукати нове місце для ферми і цеху. Знайшов його аж у Волинській області, в селі Горянівка, тому вирішив разом зі всіма тваринами переїжджати на захід.
«Тоді в мене було 150 кіз, знадобився великий скотовоз, багато обладнання. Дорога займала добу, і обійшлася мені в 150 тис. грн. Проте, іншого виходу не було. Зараз військові розповідають, як багато тварин блукають Донеччиною, Херсонщиною, дичавіють. Нічого доброго в цьому немає».
Підприємець почав їздити Україною та шукати нове місце для ферми й цеху і знайшов у Волинській області
Разом з Сергієм виїхали два працівника. Після приїзду почалися пошуки житла та облаштування цеху. Підприємець не скаржиться на труднощі та говорить — може адаптуватися будь-де, якщо є можливість працювати.
Проте, реалізувати вдалося не все задумане. Через майже три роки після тих подій Сергій розповідає, що кіз не було кому доглядати, і він сам розривався між виробництвом, доїнням та випасанням худоби. Тому врешті підприємцю довелося відмовитися від розведення цих тварин і змінити напрямок.
«Зараз ми закупаємо сировину та виготовляємо ковбасу і м’ясні делікатеси. В асортименті - бекон, суджук, м’ясні рулети, балик, салямі, домашня смажена ковбаса та багато іншого. Є навіть оленина. Також виготовляємо сир: бринзу, качіокавало, тверді сорти, є сир з цвіллю, — розповідає Сергій Свириденко. — Іноді я сам створюю рецепти, іноді консультуюся з технологами. Люблю готувати та експериментувати, адже це моя професія».
Продукція «Козацького подвір'я» — повністю натуральна і не містить шкідливих домішок.
Підприємець розповідає, що продукція «Козацького подвір'я» — повністю натуральна і не містить шкідливих домішок. Говорить — робити неякісний та більш дешевий товар в маленьких масштабах навіть невигідно.
«Коли ми бачимо в магазині дешеву ковбасу, ми розуміємо, що там всередині. Але мені виготовляти такий продукт немає сенсу. Як і у всіх маленьких виробників, в мене немає таких технологій та обладнання, як на м’ясокомбінатах, і створювати те, чого на ринку і так багато, конкурувати з ними — це безглуздо. Я орієнтуюся на людей, які хочуть купити більш дорогий, але смачний та натуральний продукт», — пояснює фермер.
Нещодавно Сергій Свириденко знову взяв участь у грантовій програмі, цього разу — від Українського ветеранського фонду. Підприємцю вдалося отримати фінансування на півмільйона гривень і він знову вирішив займатися розведення тварин.
«Я планую купити 100 свиней породи угорська мангалиця. Вона напівдика, пасеться і харчується чистим кормом, тож м’ясо — набагато краще та якісніше. Крім того, воно підходить для виготовлення хамону, тож ми знову зможемо відновити його продаж», — говорить підприємець
Крім того, фермер планує зайнятися туризмом і запрошувати гостей на свою ферму.
«На Донеччині в нас був такий досвід, і це давало гарний дохід, не зважаючи на те, що екскурсії завжди були безкоштовними. Люди цікавилися, купували продукти з собою. Це дуже гарний спосіб прорекламувати свій бізнес», — говорить Сергій.
Підприємець ділиться — випробування, що були у житті, позначилися на здоров'ї, проте змусили рухатися далі.
«Для того, щоб займатися фермерством, не потрібно багато, — впевнений він. — Лише шмат землі, голова і бажання».
Фото: з архіву Сергія Свириденка, з відкритих джерел
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!