Відновлення лиманських лісів поряд з фронтом: гостра потреба чи марнотратство?

Попри те, що Лиман — місто, що пережило окупацію та досі постійно потерпає від обстрілів, перебуваючи за 13 км від активних бойових дій, громада намагається продовжувати існувати. Місцева влада зосереджує зусилля не лише на обороні, але й на відновленні зруйнованого.

Одним із важливих напрямків роботи стало розмінування та відновлення лісів. Зрозуміло прагнення зберегти екосистему, дати людям роботу та відновити діяльність. Проте виникає питання про доцільність при продовженні військового конфлікту та близькості бойових дій. Чи не є це марною тратою коштів та сил, адже місто продовжує потерпати від обстрілів?

Втрати

Практично пів року, з травня по жовтень 2022-го, Лиманська громада перебувала під окупацією. За цей період були зруйновані будинки мешканців, адміністративні будівлі, магазини, локомотивне депо та інше. З 27 тис. га лісу лісового фонду Лиманського лісгоспу було пошкоджено понад 6 тис., а збитки склали більше ніж 15 млрд грн.

«Велика кількість лісових насаджень підприємства пошкоджені під час пожеж та бойових дій. Треба проводити усе до ладу: розміновувати та вести облік тих ділянок, які розміновані та пошкоджені відповідно до чинного законодавства», — зазначав Олексій Приходько, директор ДП «Лиманське лісове господарство», яке опікується лісовим господарством у громаді.

У самого ж ДП було зруйновано три з чотирьох адміністративних будівель та селекційний центр. Крім того, окупанти викрали пожежний КамАЗ.

Керівник лісового господарства відмічав, що у селекційному центрі знищені цех з обладнанням та теплиця, де загинули всі рослини.

Селекційний центр

Лісники Донеччини ще до повномасштабного вторгнення наголошували, що клімат у Донецькій області - засушливий, тому ліси необхідні для забезпечення життя та екологічної безпеки. Саме ліси затримують шкідливий пил та виробляють кисень. Крім того, починаючи з 2014 року ліси регіону сильно постраждали через війну та пожежі, тому потребують відновлення.

У 2020 році ДП «Лиманське лісове господарство» повідомляло, що внаслідок бойових дій у 2014 році постраждали близько 1200 га лісів Національного природного парку «Святі гори», а загальна площа лісу, який треба відновити — 2500 га.

Через що було прийнято рішення створити насіннєво-селекційний центр, у якому вирощуватимуть насіння для подальшої висадки та заснування нових лісів. Для перейняття досвіду зі створення та роботи такого центру лісники Донеччини навіть відвідали колег у Львові, після чого почали активне будівництво.

Будівництво центру відбувалось за патронатом програми «Велике будівництво» у березні 2021 року. Задля цього Донецькою обласною державною адміністрацією було виділено кошти з Обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у сумі 37,6 млн грн.

У Prozorro з цього приводу можна знайти 6 закупівель. Спочатку, у квітні 2020 року розробили проєкт за 27 тис. 500 грн, а потім здійснили саме будівництво за 36 млн 426 тис. 426 грн 54 коп. Чотири інших закупівлі стосувались технічного та авторського нагляду під час будівництва, обстеження після завершення та експертизи кошторисної документації. Все це обійшлося бюджету у 473 тис. 105 грн 63 коп. З цього виходить, що загальна вартість центру вийшла у 36 млн 927 тис. 32 грн 17 коп.

У період до та після будівництва Prozorro містить багато закупівель державним підприємством різного устаткування та послуг, проте їх назви та опис не дають зрозуміти, чи здійснювались вони для створення саме насіннєво-селекційного центру.

А вже у грудні 2021 року Донецька обласна влада відзвітувала про запуск сучасного лісорозсадницького комплексу на основі технологій шведської компанії ВСС АВ. Своєю чергою, потужності заводу дозволяли вирощувати 1,2 млн сіянців із закритою кореневою системою щорічно.

В планах на 2022 рік у посадовців було будівництво поля дорощування і теплиці, що дозволило б збільшити потужності виробництва сіянців удвічі - до 2,4 млн на рік. Проте почалося повномасштабне вторгнення, і через деякий час обладнання евакуювали, а сам центр зруйнували під час активних бойових дій.

У Державному агентстві лісових господарств тоді зауважували: «Ми вистоїмо! Переможемо. І все відбудуємо. Донеччина — це Україна».

Відбудова центру і не тільки

Після деокупації Лиману, наприкінці жовтня 2022 року, Лиманське лісове господарство розпочало відновлення роботи підприємства, і з листопада на Prozorro знову з’явились нові закупівлі після перерви у практично півроку.

З того часу і по сьогодні на майданчику можна знайти закупівлі таких різних товарів для відновлення роботи:

• металевих дверей — 252 тис. 631 грн 20 коп

• металопластикових вікон — 656 тис. 54 грн 09 коп

• горизонтальних жалюзів — 65 тис. 92 грн 20 коп

• меблів для дому — 82 тис. 661 грн

• комп’ютерного обладнання — 285 тис. 917 грн 90 коп

• ноутбуків та процесорів — 121 тис. 918 грн

• будівельних товарів — 11 тис. 675 грн

• конструкційних матеріалів — 43 тис. 821 грн,

Своєю чергою, такі роботи та послуги обійшлися:

• монтаж дверей та вікон — 142 тис. 056 грн

• ремонт піролізного котла — 35 тис. 850 грн

• усунення аварій садиби лісгоспу (гараж) — 1 млн 551 тис.6 грн

• ремонт електросистеми будівлі - 25 тис. 275 грн 83 коп

• ремонт приміщення будівлі - 18 тис. 126 грн 38 коп.

Окремо можна знайти закупівлі з проведення технічного обстеження після бойових дій:

• адміністративної будівлі - 53 тис. 400 грн

• пожежної вишки — 104 тис. 664 грн

• насіннєво-селекційного центру — 149 тис. 520 грн.

На майданчику містить сотні закупівель, проте саме у цьому списку представлена вибірка, яка стосується відбудови підприємства.

З усіх цих закупівель держпідприємства тільки за однією можна зрозуміти, що з кінця грудня 2023 по кінець січня цього року провели технічне обстеження селекційного центру після руйнування за 149 тис. 520 грн.

Які з інших перелічених закупівель належать до селекційного центру, а які до інших будівель — невідомо, деталі у документації відсутні.

Крім того, з початку відновлення роботи у листопаді 2022 року лісове господарство не провело взагалі жодної закупівлі за процедурою «відкриті торги», укладались лише прямі угоди. До того ж не у всіх закупівлях опубліковані договори, а ті, що наявні - не містять всіх необхідних додатків.

Наприклад, в угодах чотирьох закупівель з усунення аварій садиби лісгоспу на спільну суму у 1 млн 497 тис. грн 606 грн не містяться кошторисів, зазначених як додатки до угод. Треба розуміти, що кошторис — це важливий фінансово-плановий документ, завдяки якому фіксується перелік робіт, їх вартість та інші важливі дані.

Можна припустити, що відсутність кошторису у Prozorro — не випадкова ситуація. Розуміючи характер пошкоджень будівель, для їх відновлення необхідно проводити не поточний, а капітальний ремонт та отримувати відповідні дозволи, проводити авторський, технічні нагляди та багато інших процедур. Проте державне підприємство закуповує тільки поточний ремонт, що може вплинути на якість та безпечність відновлених споруд.

З цього всього виходить, що спочатку було витрачено більше як 36 млн грн на створення селекційного центру, а потім — сотні тисяч на його відбудову. З урахуванням того, що Лиман перебуває за 13 км від лінії зіткнення та постійно потерпає від обстрілів, постає питання у доцільності з витрачання коштів на відбудову, які можна було б направити на оборону та допомогу військовим.

Крім того, у більшості закупівель ДП обирає одного й того ж незмінного підприємця — ФОП Трехлєба Ігоря Володимирович.

Зареєстрований 5 років тому бізнесмен у Луганській області співпрацює практично тільки з Лиманським лісовим господарством, на якому встиг заробити понад 22 млн грн. З цього можна припустити, що це улюблений та надійний партнер лісників Донеччини.

Цікаво, що у травні цього року він зареєстрував у Києві ПП «ВП «ЛІСОЗАГОТІВЕЛЬНИК». Поки за підприємством не зафіксовано закупівель, проте не викличе здивування, якщо воно також стане улюбленим партнером Лиманського лісового господарства.

Цікаво, що як фізична особа-підприємець Трехлєбов зареєстрований у Луганській області. Проте наразі у реєстрах зафіксовано, що підприємець проживає у Лимані.

Відновлення лісів

Одразу ж після деокупації ДП «Лиманське лісове господарство» розпочало не тільки відбудову власних споруд, а й відновлення лісів. Першочергово для цього необхідно було провести обстеження та розмінування, звільнення від пошкоджених територій і тільки потім лісовідновлювальні роботи.

На початку березня 2023 року підприємство на своїй офіційній сторінці у Facebook повідомляло, що проводить розмінування лісів навколо міста Лиман представниками Збройних Сил України, Державної служби з надзвичайних ситуацій та державної лісової охорони. В результаті воїни ЗСУ провели ліквідацію вибухонебезпечних предметів, зокрема п’яти протитанкових мін, заряду ракети від РСЗВ Смерч та міни-розтяжки.

Після цих заходів, у Всесвітній день лісів, у березні 2023 року, Лиманський лісгосп вперше після деокупації висадив 9 тисяч саджанців сосни звичайної на 3 га землі.

Пізніше лісники повідомили, що за рік після звільнення вони висадили 11,8 тис. сіянців сосни на площі 3,8 га. А через короткий термін, у листопаді знову відзвітувались, що посадили на площі 6,0 га близько 16 000 саджанців.

Загалом, ДП «Лиманське лісове господарство» підрезюмувало, що у 2023 році вони посадили 40 тис. сіянців сосни на площі 22 га. Посадковий матеріал був вирощений у розпліднику Львівського лісового селекційно-насіннєвого центру із насіння, яке зібрали в Лиманських лісах.

Цього року для підтримки біорізноманіття лісники планують засіяти на 40 га 50 тис. саджанців сосни та дубу звичайних.

«Що стосується НПП „Святі гори“, то відновлення лісів планується здійснити шляхом реконструкції загиблих та низькоповнотних лісових ділянок. В планах підприємства протягом 2024 року відновити шляхом реконструкції 100 га лісових насаджень національного природного парку» — повідомила пресслужба державного підприємства.

З того часу у березні лісгосп спочатку відзвітував, що висадив на площі 2 га близько 4 тисяч сіянців сосни звичайної, а через декілька днів — 10 тис. саджанців.

З цього видно, що лісники Донеччини активно взялись за відновлення лісу, але які ж закупівлі для цього проводили у Prozorro та чи співпадають цифри між собою?

За цей час для проведення лісопатологічного обстеження ділянок лісу підприємство провело 4 закупівлі у 2023 році на загальну суму 91 тис. 162 грн 65 коп. Дізнатись, що входить у ці послуги — неможливо, оскільки «Лиманське лісове господарство» не опублікувало угод на сторінках закупівель. Також можна знайти й невідомі лісокультурні послуги на 62 тис. 229 грн.

Щодо висаджування дерев, то наприкінці грудня 2023 року була проведена всього одна закупівля 14 тис. 176 сіянців сосни за 70 тис. 596 грн 48 коп, а у квітні цього року придбали послуги із їх висадки за 55 тис. грн.

Порівнюючи кількість придбаних та висаджених за два роки саджанців можна припустити, що лісове господарство дійсно економить у цьому питанні, використовуючи матеріал, вирощений у розпліднику Львівського лісового селекційно-насіннєвого центру із насіння, яке зібрали в Лиманських лісах. Попри це, постає питання у доцільності відновлення лісів та витрачанні на це сил та коштів.

Доцільність дій

Останні місяці в інформаційному просторі постійно публікують повідомлення про лісові пожежі, в тому числі через обстріли. У травні Головне управління ДСНС України у Донецькій області сповіщало, що Лиманщина щоденно обстрілюється ворогом, площа знищених вогнем лісів сягає вже сотні гектарів

Лише з початку травня на території Лиманського району виникло 46 лісових пожеж, 14 з яких — внаслідок ворожих обстрілів. Вогнем знищено понад 1 000 гектар лісової підстилки.

Все це означає, що висаджені сіянці - знову у небезпеці, якщо вже не втрачені через обстріли та пожежі. І це наводить на логічне питання доцільності відновлення лісів у часи, коли Лиманська громада потерпає від активних бойових дій. Проте, здається, що ДП «Лиманське лісове господарство» не вчить попередній власний досвід.

До початку окупації у 2022 році, під час наступу на Лиман підприємство придбало 6 тис. 680 кг шишки соснової та 499 тис. 990 сіянців сосни на понад 290 тис. грн та ще у березні звітувало про початок весняної лісокультурної компанії.

Тобто вже після початку повномасштабного вторгнення та при наступі окупаційних військ лісники продовжували закупати сіянці та висаджувати їх. Доля цих сосен та шишок невідома, проте з урахуванням масштабних пошкоджень лісів через бойові дії, які не припиняються і досі - не складно здогадатись.

Загалом, відновлення лісів — складне питання з багатьма неоднозначними аспектами. З одного боку, вони відіграють важливу роль в екологічному балансі: очищають повітря, регулюють клімат, запобігають ерозії ґрунту та надають робочі місця і місця для відпочинку.

З іншого боку, таке відновлення виглядає небезпечним, неефективним та дорогим заходом. Підприємство відновлює ліси та відбудовує адміністративні будівлі, які через короткий час знову руйнують, і все починається спочатку, разом з витрачанням мільйонів на вітер.

До того ж постає багато питань до прозорості таких витрат з урахуванням того, що «Лиманське лісове господарство» не полюбляє проводити закупівлі за тендерною процедурою, не публікує всіх угод та додатків до них та роками співпрацює з одними й тими підприємцями.

Все це викликає сумніви у доцільності витрачання мільйонів гривень на відновлення того, що може бути знову зруйноване в будь-який момент. Тому варто замислитися, чи не є відновлення лісів в умовах війни битвою з вітряними млинами. Можливо, наразі доцільніше зосередитися на допомозі військовим та людям.