«Війна — найгірше місце, де я колись була, але вона дає квиток у справжнє життя»: на фронті загинула парамедикиня Ірина Цибух

Ірина Цибух загинула 29 травня за кілька днів до свого дня народження. Жінка займалася медичною евакуацією поранених військовослужбовців, а до повномасштабного вела журналістську діяльність й створювала проєкти про захоплені бойовиками міста Донеччини.

На фронті загинула парамедикиня Ірина Цибух Ірина Цибух/фото Юлія Кочетова

29 травня під час ротації на Харківському напрямку не стало госпітальєрки — 25-річної Ірини Цибух. Вона загинула за кілька днів до свого дня народження, про це інформує медичний добровольчий батальйон «Госпітальєри».

«Вчора під час ротації на Харківському напрямку не стало нашої Чеки — госпітальєрки Ірини Цибух. За кілька днів до свого Дня народження. 01.06.1998 — 29.05.2024. У нас немає слів. Ніхто досі не вірить в те, що сталося. Це невимовний біль та неймовірна втрата не тільки для батальйону — для всієї України». — пишуть у батальйоні.

«Вчора під час виконання бойових задач загинула Ірина „Чека“ Цибух. Ми були в одному підрозділі. Ірина багато в останній час присвячувала обговоренню темі меморіалізації військових. Тепер завдання цієї країни — зберегти пам’ять про неї», — написала госпітальєрка Катерина Галушка у соцмережі Х.

1 червня Ірині мало виповнитись 26 років, вона народилась у 1998 році у Львові, закінчила Національний університет «Львівська політехніка», до команди Суспільного приєдналась у 2017 році. Там вона працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою. Поза роботою брала участь в освітніх проєктах, де розвивала критичне мислення та медіаграмотність дітей у школах.

«Що мене мотивує і звідки я знаходжу ресурс? Мабуть, раніше я могла б відповісти на це питання якимись конкретними прикладами, розповісти про людей, натхнення. А зараз це просто рутина. Треба працювати, бо я інакшого життя для себе не бачу. Або це про відстоювання особистої гідності, або бажання, щоб моїм загиблим побратимам не було за мене соромно. Поза тим уже немає ніяких мрійливих романтичних мотивів продовжувати», — 8 грудня 2023 для видання «Детектор медіа».

До повномасштабного вторгнення Ірина Цибух також волонтерила для військових по всьому фронту, проводила лекції на Донеччині про Революцію гідності у Костянтинівці, знімала проєкт про деокупацію захоплених бойовиками міст у Маріуполі та свій перший документальний фільм про життя і потреби тутешніх підлітків «Відстань» у Мар'їнці. Презентацію останнього в Сєвєродонецьку та Києві 24 лютого 2022 року зірвала російська армія.

На початку повномасштабного вторгнення Ірина долучилась до добровольчого батальйону «Госпітальєри», який займається медичною евакуацією поранених військовослужбовців. У 2023 році Президент нагородив Ірину орденом «За заслуги»,

Фото: медичний добровольчий батальйон «Госпітальєри»

Фото: медичний добровольчий батальйон «Госпітальєри»

«Госпітальєри» опублікували кілька її влучних фраз, які Ірина говорила при житті:

«Єдиний вибір про свободу в країні, де йде війна… єдина історія про волю в цьому контексті - це боротьба за цю волю»

«В армію треба йти, тому що це епоха нашої унікальної доби, де ми можемо захищати нашу країну»

«Я нещодавно зрозуміла, що цей тренд на те, що ми всі скоро умремо, він досить високо вже звучить, і всі готуються рано чи пізно десь загинути. А коли маєш можливість повертатись до цивільного життя, то ти бачиш, що — окей, можливо пожити це теж може бути тенденцією непоганою. Я просто сама для себе це відкрила. І почала думати — ого, можна ще й пожить!»

«Хочу дітей. Хочу будинок. Хочу садити помідори… але війну закінчити найважливіше»

Фото: медичний добровольчий батальйон «Госпітальєри»

Фото: медичний добровольчий батальйон «Госпітальєри»

«Потрібна стратегія пам’яті. Пам’ять формує суспільство. Це ми робимо не для себе, а для майбутніх поколінь. Пам’ятання ми робимо не для загиблих людей, бо вони уже загинули. А робимо для тих, хто далі буде про це знати. Ми знаємо про це найкраще, бо ми є учасниками цих подій. Але потім буде купа людей, які вже не будуть пам’ятати це як ми»
«Війна — найгірше місце, де я колись була, але вона дає квиток у справжнє життя, у світ непідробної незалежності, вона таврує знання про скороминущість існування».

Про прощання з Ірою Цибух повідомляють пізніше.


Фото: медичний добровольчий батальйон «Госпітальєри»

Фото: медичний добровольчий батальйон «Госпітальєри»

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev