25 березня 2023 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку загинув журналіст редакції «Вчасно», воїн ЗСУ Олександр Цахнів.
Минув рік, як редакція «Вчасно» втратила на війні друга, колегу, професійного журналіста-розслідувача Олександра Цахніва з Селидового, який добровільно пішов на захист України. Сьогодні ми разом з його друзями згадуємо про те, яким він був, і чому важливо зберегти пам’ять про цю надзвичайну людину.
Олександр виріс у невеличкому шахтарському місті Селидове на Донеччині. Його мати працювала у місцевій лікарні, батько — у школі. Інтелігентні та освічені батьки виховали двох синів справжніми патріотами своєї країни, чесними, відповідальними людьми.
Селидове — невеличке місто, де раніше не було якогось громадського руху. Прагнення змінити життя на краще привело Олександра у громадський сектор — так він став одним з координаторів всеукраїнського руху «Сильні громади». Проводив багато заходів, які були спрямовані на зміни та покращення життя місцевих мешканців. І саме Олександр був тією людиною, яка всіх об'єднувала та вела за собою. У своєму місті він завжди був перший.
«В день, коли я з ним познайомився, я почув, як люди в Селидовому розмовляють українською мовою, — згадує Віталій Грицак, друг Олександра. — Наша компанія сиділа на скамійці після концерту Музбата і всі, окрім мене, розмовляли українською мовою. Саме тоді я дуже замислився на цю тему, і це було для мене серйозним поштовхом українізуватися самому і допомагати іншим. І вже потім було багато чого зроблено в Селидовому того, що стосується демократичних процесів, відкритості влади, боротьби з корупцією. Це був час змін, час, коли було важко стояти осторонь, треба було щось робити, бути ініціативним. І нам це вдавалося, наскільки це було можливо. Багато людей це помітили, почали брати участь в круглих столах і інших заходах. Відповідно і місцева влада почала розуміти, що як раніше вже не буде. В Селидовому зʼявилася сила, до якої треба дослухатися, вести діалог, враховувати її думку при прийнятті рішень. Небайдужі громадяни, яких ставало все більше».
У складі ГО «Сильні громади» Олександр почав займатися й антикорупційною діяльністю — тоді він почав робити свої перші розслідування, які були досить успішними. Дуже гучним у 2017 році було розслідування непрозорих закупівель ДП «Селидіввугілля», результати якого набули розголосу на рівні всієї країни та цитувалися багатьма ЗМІ. Олександр виявив корупційну схему, через яку керівники підприємства, яке мало борги по зарплатах шахтарям, витрачали величезні кошти на закупку продуктів по значно завищених цінах. Після цього було ще кілька успішних розслідувань та моніторингів діяльності місцевої влади та посадовців.
«Сашко завжди вірив, що добро переможе, — згадує Андрій Грудкін, координатор „Сильних громад“.- Коли ми починали занурюватись в якусь проблему на Донеччині — корупція чиновників, закритість місцевої влади, непрозорі вибори, це дуже виснажувало, і хотілось опустити руки. Але позитив і життєрадісність Олександра наче підзаряджали знову наші батарейки. Завжди, коли згадую Сашка, у памʼяті одразу виникають його очі, які світилися радістю від нової ідеї чи перемоги „Сильних громад“. Його завжди буде не вистачати».
З громадського сектору Олександр прийшов працювати у регіональну редакцію інформагентства «Вчасно». Важко уявити, що така людина змогла б писати звичайні новини. Прагнення справедливості та бажання змін привели його до антикорупційних розслідувань, а цей напрям не кожен журналіст може подолати. Тут потрібен особливий склад розуму, розвинена логіка, вміння терпляче шукати відповіді на питання. І все це у нього було.
«Він вмів читати між рядків, детально вивчати всі аспекти справи й знаходити ті дрібні деталі, які видавали нечесних чиновників. Його скрупульозність не давала їм жодного шансу, — згадує про Олександра колишня колега, юристка ГО „Сильні громади“ Наталя Рижкова. - Саша не боявся йти проти течії. Він відкрито виступав проти корупційних схем, викривав нечесних чиновників і боровся за права людей. Він вірив, що навіть маленькі кроки можуть привести до великих змін, і своїми діями надихав інших на активну життєву позицію. Крім того, він мав унікальну здатність бачити корупцію там, де інші її не помічали».
Більше сотні його успішних розслідувань показали людям, якими насправді є деякі чиновники, і як вони гальмують реформи в Донецькій області.
У колективі «Вчасно» Олександр користувався особливою повагою — всі цінували його філософське сприйняття життя, його талант розслідувача, інтелігентність та чесність.
«Він мав унікальну здатність повністю зануритися у пошуки істини — в цей момент навіть нікого не чув і ні на що не звертав увагу, креслив якісь схеми у своєму блокноті, вивчав купу документів. В такі моменти ми намагалися його не відволікати, а через деякий час Саша видавав чергове геніальне розслідування., — згадують Олександра колеги-журналісти. - У нього було особливе загострене почуття справедливості. Воно завжди вело його до результату, навіть коли він був повністю виснажений вивченням величезної кількості документів, реєстрів, фактів, аналітикою дій чиновників. Іноді ця боротьба була важкою для нього фізично. Але він жодного разу не здався, не відклав справу на потім. І ми кожного разу дивувалися, як він з цим всім взагалі справляється».
Крім всього, Саша завжди дивував своїх колег своїми талантами: він писав вірші, грав на гітарі, помічав незвичні моменти в буденності. Він завжди відрізнявся від інших людей.
Ніхто з друзів та колег не міг уявити Олександра військовим. Адже він мав тихий та спокійний характер, більше був схожий на філософа, це була людина інтелектуальної праці. Також стан здоров’я часто його підводив. Але вчергове прагнення справедливості та бажання врятувати країну були сильніше всього іншого — так він прийняв рішення добровільно мобілізуватися до ЗСУ. З його здібностями він міг спокійно служити у відділі роботи з документами, але згодом попросився в окопи.
Руслан, начальник речової служби, був знайомий з Олександром з самого початку — коли той пішов служити. Пам’ятає, що перед останнім виїздом Сашка вони бачилися — і його очі він запам’ятає назавжди.
Якщо ви зустрічаєте у житті надзвичайну людину, яка стає прикладом мужності, честі, справедливості та патріотизму, ви ніколи цю людину вже не зможе забути. Саме це відчувають друзі, колеги та побратими Олександра Цахніва. І саме це об'єднало всіх у прагненні зберегти пам’ять про нього.
«Для нас було дуже важливим продовжувати антикорупційну справу Олександра, адже він загинув, захищаючи Україну, а чиновники-корупціонери залишилися на своїх місцях. Вони не то що не пішли у ЗСУ, вони навіть продовжують працювати за корупційними схемами під час війни. Ми не маємо право це залишити просто так. І хоча Саша пішов, його справа живе», — говорять журналісти «Вчасно».
Сьогодні редакції вдалося відновити моніторинги витрачання бюджетних коштів та розслідування діяльності чиновників. Цей напрям продовжує колишня колега Олександра по громадської діяльності, професійна юристка Наталя Рижкова.
«В Україні тільки висвітлення допомагає зменшити рівень переступних дій посадовців та змушує їх задуматись про наслідки, навіть не пов’язані з кримінальною відповідальністю, — зазначає Наталя. — Тому за час своєї діяльності Саша багато чого добився, завдяки йому скасовувались нечесні тендери, переобирались постачальники, зменшувались суми контрактів та й взагалі припинялась протиправна діяльність. Саме тому дуже важливо продовжити його справу, щоб можновладці знову не відчули себе безкарними та завжди розуміли, що можуть постати не тільки перед звичайним судом, а й найголовнішим — громадським».
Крім цього, друзі та колеги Олександра, а також активні мешканці Селидового ініціювали перейменування однієї з центральних вулиць міста на честь Олександра Цахніва. Цю ініціативу підтримали громадські організації: «Сильні громади», «Медіа-Погляд» та інформаційне агентство «Вчасно». «Коаліція «На лінії зіткнення», «Українська народна рада Донеччини та Луганщини», «Схід ЮА», «Cелидівська спілка ветеранів АТО». «Асоціація дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм». Також ініціативу підтримали Національна спілка журналістів, Донецький прес-клуб, Міністерство у справах ветеранів України. Міжнародні організації GPD Charitable Trust, українське представництво Partnership Fund For a Resilient Ukraine.
«Він працював заради демократії та свободи як громадський діяч, він викривав корупційне зло як журналіст. Зрештою він пішов на війну проти одвічного ворога нашого народу — росії, він віддавав себе Донеччині та Україні до кінця. І наша Донеччина, усі ми, маємо віддячити за це, зберігаючи світлу памʼять про Олександра Цахніва», — зазначає Андрій Грудкін, координатор «Сильні громади».
Все життя Олександра Цахніва, патріота України з Донеччини, руйнує міф про те, що на Сході живуть «лише ждуни», сьогодні він є одним з прикладів для молоді та інших поколінь, У Селидовому він один з перших серед молоді відкрито носив вишиванку, розмовляв українською мовою, відкрито виступав проти корупції та викривав крадіїв, об'єднував людей для змін та реформ. Саме такі люди здатні захищати та змінювати Україну.