Як викладач вокалу з Донеччини став волонтером і від початку війни допомагає рідній Билбасівці

Сергій Лисенко з 2011 року працював вчителем з вокалу у селищі Билбасівка, яке входить до Слов’янської громади. З часом він зрозумів, що творчості йому замало та вирішив розвивати себе і селище. Від початку війни він не поїхав з Билбасівки, став волонтером та вирішив допомагати місцевим мешканцям.

Сергію 32 роки, до переїзду в Билбасівку він встиг попрацювати у Донецьку та Амвросіївці, які з 2014 року знаходяться під тимчасовою окупацією. Проживаючи у Билбасівці, яка розташована поряд зі Слов’янськом, хлопець зміг виграти гранти на ремонти місцевого будинку культури, встановлення дитячих майданчиків, ремонту криниці і сквер для місцевих жителів.

Після початку повномасштабного вторгнення у Сергія з’явилась нова мета - зберегти все та допомогти місцевим, які залишились у селищі.

Прильоти снарядів та перебої з водопостачанням

Запеклі бої точаться за 20 кілометрів на північ від Билбасівки, тому іноді у саме селище також прилітають снаряди. Від обстрілів касетними боєприпасами, поранення отримували цивільні мешканці, а також неодноразово гинула худоба.

Дуже часто тут зникає електроенергія, оскільки осколками від мін та ракет перебивають електроопори на околицях. Мешканці по декілька днів вимушені очікувати підключення електрики, оскільки ремонтні бригади не можуть оперативно полагодити зруйновані опори. У певній частині селища відсуне водопостачання, люди вимушені пішки ходити до місцевої криниці та носити воду відрами та бідонами.

Частина магазинів у Билбасівці зачинена, проте працює місцевий ринок, а також тут відкриті відділення Укрпошти та Нової Пошти. Багато хто надсилає Сергію посилки для місцевих мешканців, а він забирає їх та розвозить отримувачам.

“Основні проблеми - це відсутність газу. Люди вимушені змінювати системи, робити пічки. На це треба гроші, а люди ж без роботи”, - каже Сергій.

Хлопець каже, що певна частина людей вже повернулась у Билбасівку після вимушеної евакуації. Серед тих, хто і досі чекає на візит волонтера, дуже багато пенсіонерів, дітей, людей з інвалідністю та безробітних.

Перші партії гуманітарної допомоги

“Коли я побачив, що магазини зачиняються, люди залишилися без роботи, транспорт відмінили, то зрозумів, що ніхто крім мене їм не допоможе”, - каже Сергій.

На початку вдалося додзвонитись іншим волонтерам із закликом про співпрацю. Так і вдалося отримати перші партії гуманітарної допомоги. З часом Сергій масштабував свою діяльність, почав подаватись на грантові пропозиції та звертатись до великих фондів. Завдяки цим зусиллям, 90% жителів Билбасівки хоча би один раз отримали гуманітарну допомогу.

“Взагалі більше 100 разів вдавалося за 6 місяців допомогти людям продуктовими наборами, речами, засобами гігієни, ліками та іншим. А нещодавно я виграв грант на 6000 доларів. Таким чином придбали ще 800 продуктових наборів ”, - з гордістю розповів хлопець.

Окрім Сергія за справу взявся і його друг Олександр Глушко, який з перших днів допомагає місцевим. Хлопцю вдалося передати гуманітарну допомогу не тільки жителям Билбасівки, але і сусіднього села Торець, яке ще більш відрізане від цивілізації.

Хлопці кажуть, що повномасштабна війна змінила мешканців селища, і вони почали більш дбайливо ставитися до рідної домівки. На останню толоку вдалося зібрати 70 людей, і кількість охочих приходити та допомогти не зменшується.