Зруйновані мрії: як росія нищить інфраструктуру Донбасу

Які збитки вже понесла інфраструктура Донеччини та Луганщини, та як домогтися відповідальності російської федерації за скоєне?

Згідно з останніми даними проєкту «росія заплатить», за рік держава-агресорка завдала збитків інфраструктурі України на майже $ 144 млрд.

Щоб усвідомити масштаби, варто розуміти, що, до прикладу, облаштування міжнародної космічної станції свого часу обійшлося країнам світу у $ 150 млрд. А відкриття Кашаганського нафтового родовища — одного з найбільших у світі — вартувало $ 116 млрд.

Водночас загальна сума прямих збитків закладам соцсфери, освіти та охорони здоров’я оцінюється в $ 10,7 млрд. Серед найбільш постраждалих регіонів — саме Донеччина та Луганщина. Попри близькість фронту, ці регіони активно розвивалися впродовж восьми років російсько-української війни завдяки вкладеним коштам як держави, так і міжнародних партнерів України.

На контрасті з занепадом на окупованих територіях вільні міста Сходу були осередком розвитку й комфорту. Діти могли вчитися в нових опорних школах, медичну допомогу можна було отримати в сучасних амбулаторіях, а аби стати успішним спортсменом, не треба було переїжджати до мегаполісу.

Нині путінська росія намагається звести нанівець усі здобутки, руйнуючи плани й мрії на відновлення регіону. Про які масштаби руйнувань наразі відомо на Донеччині та Луганщині, які знакові проєкти вже знищили окупанти, та як Україна працює над тим, аби домогтися виплати репарацій за зруйноване — читайте далі у матеріалі «Вчасно».

Школи та лікарні під прицілом російських військ


Відповідно до даних, які наші журналісти отримали у відповідь на запит до обласних військових адміністрації, на Донбасі наразі відомо про близько 900 пошкоджених закладів освіти.

Наприклад, наприкінці лютого 2023 року росіяни «добили» Авдіївську опорну школу № 2, реконструкція якої проводився за підтримки Литви. Будівля учбового закладу була утеплена найкращими матеріалами, кабінети — оснащені інтерактивними дошками, проєкторами, новими партами, столами для конструювання LEGO і так далі. Поруч — сучасний спортивний майданчик. Це була справді нова українська школа, одна з найкращих у Донецькій області.

В інтерв'ю журналістам «Вчасно» віцеміністр Міністерства закордонних справ Литви Мантас Адоменас розповів, що ремонт авдіївської школи для Литви був таким собі виявом віри в перемогу законного бажання України відновити свою територіальну цілісність.

«Школа розташована на лінії фронту, зовсім недалеко від Донецька. Тож з військової точки зору навряд чи дивно, що в неї влучили. З людської точки зору, звичайно, жахливо бачити, що школа в Авдіївці разом з тисячами інших українських шкіл, дитсадків і лікарень є об'єктами бомбардувань і артилерійських обстрілів з боку росії, яка цілком нехтує збереженням життя мирного населення і цивільної інфраструктури, — сказав він. — Але скорбота про втрату того, що ми вклали в Авдіївку, меркне перед стражданнями всього українського народу».

Школа в Авдіїівці «до» / фото «Вчасно»

Школа в Авдіїівці «після» / фото: Донецька ОВА

Така ж доля спіткала і опорний навчальний заклад у Красногорівці. Споруджена ще в 1932-му році, школа свого часу пережила навалу нацистів. Вистояла школа й в травні 2017-го, коли російські терористи так само обстріляли місто з ракетних систем залпового вогню. Тоді було зруйноване одне крило будівлі та повністю знищено дах. На відбудову знадобилося три роки й 95 мільйонів гривень. Та у вересні минулого року школа згоріла від прямого потрапляння російського снаряду.

Школа в Красногорівці «до» / фото: Донецька ОВА

Школа в Красногорівці «після» / фото: Донецька ОВА

Важко встановити обсяги руйнувань в Маріуполі, який росіяни впродовж кількох місяців знищували з особливою жорстокістю, і в якому нині замітають сліди своїх злочинів. Наприклад, відомо, що окупанти зруйнували школу № 26, яка відкрилася у 2021 році після капремонту. Її вважали одним із найкращих навчальних закладів міста і навіть усієї України.

Школа в Маріуполі «до» / фото: Маріупольська міськрада

Школа в Маріуполі «після» / фото: проєкт «Нюрнберг»

У Сєвєродонецьку достеменно відомо про руйнацію школи № 13. Її нещодавно відкрили після ремонту за майже 19 млн гривень. У Лисичанську від російського обстрілу згоріла багатопрофільна гімназія, яка витримала дві світові війни та входила до бельгійської спадщини міста.

Школа в Лисичанську «до» / фото: Громадське

Школа в Маріуполі «після» / фото: Луганська ОВА

Російську «демілітаризацію» не пережив Попаснянський ліцей № 1. Реконструкцію навчального закладу за близько 50 мільйонів гривень планувалось завершити наприкінці 2022 року. Напередодні повномасштабного вторгнення ліцей вже міг похизуватись відремонтованими харчоблоком та їдальнею.

«Протягом трьох місяців наступу росіян та методичного засипання різнокаліберними снарядами Попасної будівля навчального закладу зазнавала руйнувань. Ми знаємо, що було багато прильотів — там ховались люди. Були прямі потрапляння, які руйнували перекриття аж до підвалу. Серед людей, які шукали там прихисток, перечікуючи наступ росіян, було багато поранених. Наразі, до деокупації, оцінити рівень пошкоджень неможливо. Казати про його відновлення — зарано», — повідомив нашим журналістам очільник міста Микола Ханатов.

Ліцей у Попасній «до» / фото: «Велике будівництво»

Ліцей у Попасній «після» / фото з соціальних мереж

У Бахмуті, який щодня штурмом намагаються взяти російські окупанти, зокрема, було зруйновано Бахмутський НВК № 11 — найстаріший заклад освіти у місті, який був збудований ще на початку ХХ століття. Протягом сторіччя тут розміщувались різні установи, переважно навчальні заклади. З 2018 року в навчально-виховному комплексі тривав капітальний ремонт.

Бахмутський НВК № 11 «до» / фото: Велике будівництво

Бахмутський НВК № 11 «після» / фото: Олексій Рева

Загалом, за останніми повідомленнями, 80% міста перетворено на руїни. З висоти пташиного польоту Бахмут нині виглядає так:


Постраждала і сфера охорони здоров’я східних областей. За рік великої війни відомо про 99 пошкоджених медичних закладів.

У Волноваській центральній районній перед війною встановили нове медобладнання, відремонтували відділення та добудували приміщення екстреної медичної допомоги. Через російські бомбардування заклад майже повністю зруйновано.

Волноваська ЦРЛ «до» / фото з відкритих джерел

Волноваська ЦРЛ «після» / фото з соцмереж

У Луганській обласній дитячій клінічній лікарні капітальні ремонтні роботи поетапно проводились, починаючи з 2016 року. Достовірно відомо про попадання снаряду у покрівлю приміщення — прибудови до головного корпусу, де був встановлений апарат магнітно-резонансної томографії, та руйнування зазначеного приміщення разом з діагностичним апаратом; снарядом зруйновано два поверхи пульмонологічного відділення.

Обстріляна Луганська обласна дитяча клінічна лікарня

Фото: Сергій Гайдай

У 2020 році капітально ремонтувалися три лікарні у Маріуполі. На повну реконструкцію столітньої будівлі МТМО здоров’я матері та дитини та оснащення її сучасним обладнанням пішло 138 мільйонів гривень. 9 березня 2022 російські окупанти здійснили бомбардування пологового будинку, унаслідок якого 17 людей постраждало, а троє померло. Будівля від потужного удару вигоріла.

МТМО «до» / фото: Медконтроль

МТМО «після» / фото: Медконтроль

У лікарні № 1 в Кальміуському районі міста було проведено термомодернізацію, здійснено основну масу ремонтних робіт і встановлено нову апаратуру. На ремонт та обладнання для цієї лікарні витрачено 59 мільйонів гривень. Нині від будівлі майже нічого не залишилося.

Міська лікарня № 1 «до» / фото: міська рада

Міська лікарня № 1 «після» / фото: Медконтроль

Одразу два відділення було відремонтовано за 68,5 мільйонів гривень в лікарні № 4 ім. Мацука — дитяче інфекційне та відділення екстреної допомоги. Як і майже все місто, зараз територія лікарні — це руїни.

Міська лікарня № 4 «до» / фото: Донецька ОВА

Міська лікарня № 4 «після» / фото: Медконтроль

Бахмутська дитяча лікарня так само постраждала від російських обстрілів.

Бахмутська дитяча лікарня / фото: Бахмутська МВА

Бахмутська дитяча лікарня / фото: Бахмутська МВА

При цьому цілеспрямовані напади на медичні установи та персонал є військовими злочинами. Якщо вони здійснюються в широкомасштабному або систематичному порядку, вони становлять злочини проти людства.

«Україна — не перше місце, де росія вчинила ці злочини. Після здійснення подібних атак у Чечні в 2000 році та в Грузії в 2008 році російські війська атакували десять медичних закладів у Сирії в перший місяць свого військового втручання туди, приєднавшись до систематичного нападу сирійського уряду на систему охорони здоров’я країни, в результаті якого загинули 945 медиків та було знищено сотні медичних закладів», — переконана Еліз Бейкер — штатна юристка у Проєкті стратегічних судових процесів Atlantic Council.

За її словами, після видачі Міжнародним кримінальним судому 17 березня 2023 року ордеру на арешт путіна за звинуваченнями у викраденні українських дітей і вивезенні їх до росії, слід звернути увагу саме на цілеспрямовані напади на медичні заклади та медперсонал.

Російські варвари нищать культуру й спорт

Мішенню загарбників стають не лише школи й лікарні, а й заклади, де плекають культуру й спорт. Внаслідок російського вторгнення знищено Маріупольський краєзнавчий музей та Міський центр сучасного мистецтва і культури імені А. І. Куїнджі. З останнього російські окупанти викрали оригінал картини Івана Айвазовського, дві роботи Миколи Дубовського, роботу Григорія Калмикова — посмертний портрет Куїнджі 1910 року, бюст Архипа Куїнджі від скульптора Володимира Беклемішева, три унікальні ікони кінця 19 сторіччя, грецьке Євангеліє 1811 року та предмети декоративно-прикладного мистецтва.

Маріупольський краєзнавчий музей / фото: Gwara

Один з найстаріших театрів Лівобережної України — Маріупольський драматичний театр був повністю зруйнований внаслідок бомбово-авіаційного удару 16 березня 2022 року. За даними розслідування Associated Press, тоді від авіаудару загинули близько 600 осіб. Будівлі театру більше не існує.

Маріупольський драмтеатр «до» / фото: Суспільне

Маріупольський драмтеатр «після» / фото з відкритих джерел

Через війну значних пошкоджень завдано драматичному театру в Сєвєродонецьку. Він був єдиною театральною установою не лише у місті, а й у цілому регіоні. На початку повномасштабного вторгнення театр декілька місяців виконував роль гуманітарного хабу: містяни, які опинились поблизу лінії фронту, отримували там їжу, ліки та засоби гігієни. 22 червня 2022 року росіяни прицільним вогнем знищили його. Наразі повної інформації про стан театру немає.

Театр у Сєвєродонецьку «до» / фото з архіву театри

Театр у Сєвєродонецьку «після» / фото: Сєвєродонецьк онлайн

Відремонтована дитячо-юнацька спортивна школа водних видів спорту «Садко» у Сєвєродонецьку мала б святкувати у минулому році свій 50-річний ювілей. Натомість заклад зустрів день народження з пробитими стінами, сухим басейном та в окупації.

Зруйнований басейн у Сєвєродонецьку

Фото: Луганська ОВА

Обласний фізкультурний центр «Олімп» у Кремінній був меккою українських олімпійців та паралімпійців. Протягом восьми років держава робила усе можливе для підтримки спортсменів, зокрема і тих, хто вимушений був виїхати з окупованих територій.

Свого часу за ініціативи керівництва області було ухвалено рішення модернізувати центр «Олімп» у повноцінну базу олімпійської та паралімпійської підготовки спортсменів. Після повної реконструкції він мав стати найкращою тренувальною базою в Україні.

«Окупанти знищили не лише спортивний комплекс: вони спалили льодову арену, їх снаряди потрапили по всім ДЮСШ Сєвєродонецька, вигоріла спортшкола та спорткомплекс у Попасній, були потрапляння у залу ДЮСШ Лисичанська, дотла вигоріли рубіжанський басейн та зала гімнастики тамтешньої спортивної школи», — прокоментував масштаби руйнувань нашим журналістам начальник Управління молоді та спорту Луганської військової адміністрації Антон Волохов.

Згорівший «Олімп» у Кремінній / фото: Луганська ОВА

У Лимані на Донеччині окупаційні війська зруйнували новий спортивний комплекс з велосипедного спорту із сучасною трасою BMX. Він був єдиним подібним в Україні, вартував понад 60 млн грн.

Велобаза у Лимані «до» / фото: Донецька ОВА

Велобаза у Лимані «після» / фото: MAXAR

Плавальний басейн «Нептун» у Маріуполі мав стати базою олімпійського резерву в Україні. Перед самим початком повномасштабного вторгнення на об'єкті закінчили першу чергу реконструкції — басейн був оснащений сучасним обладнанням та відповідав усім стандартам для проведення всеукраїнських та міжнародних змагань. Вартість проєкту реконструкції сягала 120 млн грн. Зимою 2022-го планувалося його відкриття.

Під час бомбардувань росіянами Маріуполя «Нептун» став сховищем для містян. 16 березня 2022 року окупанти завдали авіаудару по басейну та знищили його.

«Нептун» у Маріуполі «до» / фото: Донецька ОВА

«Нептун» у Маріуполі «після» / фото з соцмереж

Як змусити росію заплатити?

14 листопада 2022 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо необхідності притягнення росії до відповідальності за порушення міжнародного права та створення міжнародного компенсаційного механізму з відшкодування збитків, завданих Україні російською агресією. Фактично мова йде про виплату росією репарацій.

Резолюцією також рекомендується створення членами ООН у співпраці з Україною міжнародного Реєстру збитків для реєстрації доказів збитків, втрат або шкоди, заподіяних російською федерацією.

Як роз’яснили ІА «Вчасно» в Міністерстві юстиції України, міжнародний Реєстр збитків буде створений на основі міжнародного договору за участю партнерів — іноземних держав та міжнародних організацій.

Враховуючи великі обсяги руйнувань, тривалість воєнних дій та безпрецедентний розмір збитків, обговорюється питання відійти від практики використання переважно паперових документів, а натомість використовувати цифрові платформи для подання заяв та доказів, їх обробки, оцінки й управління ними.

Передбачається створення компенсаційного фонду, який акумулюватиме всі доступні для компенсаційних виплат ресурси. Основним джерелом його наповнення мають стати заморожені активи підсанкційних осіб, які прямо чи опосередковано причетні до вчинення злочину агресії проти України, воєнних злочинів, на які накладені санкції з боку Європейського Союзу, США та інших іноземних держав, а також заморожені суверенні активи росії.

Слід розуміти: на сьогодні жоден існуючий національний або міжнародний суд чи трибунал не може повністю забезпечити відшкодування такої шкоди, притягнувши рф до відповідальності за завдану шкоду, та беззастережне виконання таких компенсацій. Жоден з існуючих механізмів глобальних міжурядових міжнародних організацій не забезпечує швидкий розгляд справ щодо репарацій та ефективне виконання рішень (Європейський суд з прав людини, Міжнародний суд ООН, Міжнародний кримінальний суд).

«З цих причин Україною було прийнято рішення про створення нового компенсаційного механізму, який базуватиметься на міжнародному договорі. Зазначене в свою чергу потребує проведення ряду міжнародних заходів для створення та впровадження такого міжнародного механізму, зокрема, укладення міжнародного договору», — кажуть у Міністерстві.

У багато чому питання залежить від рішень, прийнятих партнерами України, на території яких заблоковані кошти, за рахунок яких може відбутися виплата таких репарацій. Та поки міжнародна спільнота лише розмірковує над тим, як забрати у росії гроші та притягти її до відповідальності, держава-терорист продовжує знищення міст і сіл України…

Цей матеріал було створено інформаційним агентством «Вчасно» в рамках програми IWPR «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю ІА «Вчасно» i не відображає погляди Уряду Великої Британії чи Інституту висвітлення війни та миру.

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev