У Краматорську працює Школа бойового гопака імені Василя Стуса. Тричі на тиждень на безкоштовні заняття приходять 65 дітей. Сімдесятирічний тренер Віктор Авраменко на заняттях поєднує історію, культуру і спорт.

Школа бойового гопака у Краматорську працює на базі двох навчальних закладів — Української гімназії та школи № 15, повідомляє ІА «Вчасно».

Навчає дітей учитель із 48-річним стажем Віктор Авраменко. Торік він потрапив на міжнародний семінар до Одеси і захопився бойовим гопаком. Там пройшов навчання, отримав відповідні сертифікати, зараз знання передає дітям.

Навчає дітей у школі бойового гопака імені Василя Стуса учитель із 48-річним стажем Віктор Авраменко
«Я вирішив заснувати школу бойового гопака на Донеччині, щоб вивчати свої традиції. Свого часу козаки майстерно володіли цим мистецтвом бою, — розповів Віктор Авраменко. — Бойовий гопак — це не танець, це бій, захований у танці. Сьогодні дуже важливо говорити з дітьми не лише про спорт, а й історію, культуру. Цьому на заняттях я приділяю багато уваги — говоримо про козацтво, про те, що гартує тіло і дух, виховую патріотів».

Заняття починається із символічної молитви — стоячи на коліні, учні думають про те, що позитивного вони хочуть побажати собі та іншим. Також тут співають козацьких пісень і виконують силові вправи, яким колись вчилися козаки.

«Ми виконуємо базові стійки, стусани і копняки, сідаємо на шпагат, старші учні з шаблями навчаються, — говорить Віктор Авраменко. — Початковий рівень — це так звані „жовтяки“, далі — сокіл, яструб, потім — джура, характерник. Такі ж звання були у козаків на Січі, ми відроджуємо це».

Тричі на тиждень на заняття після уроків приходять учні — від 5 до 19 років. 40% з них — дівчата.

Четверокласник Данило не пропустив жодного заняття. Хлопцю подобається, що крім спорту, він багато дізнається про історію України та культуру.

«Учитель розповідає нам про козацтво, я також вдома багато дивлюся відео про це, читаю, — каже старший учень Данило Самойлов. — На заняттях ми вивчаємо різні удари, це мистецтво захисту себе і виживання в екстремальних умовах. Козаки мені подобаються одягом, умінням володіти шаблею, я теж хочу собі таку зробити».

Незабаром учням планують пошити форму — у кожного будуть козацькі шаровари, кушак (широкий пояс) та вишита сорочка. У березні планують провести перші змагання між учнями школи.

А ще Віктор Авраменко мріє, що до нього долучаться послідовники — його колеги, спортсмени, небайдужі, які у містах Донеччини зможуть популяризувати цей вид спорту.

Школи бойового гопака існують у різних країнах світу, на Донеччині це поки єдина.

Донетчина, Краматорск, школа боевого гопака, дети, обучение

Додати коментар