Вищий антикорупційний суд повернув 5 млн грн застави у справі про незаконне збагачення та недостовірне декларування голови Антимонопольного комітету України та колишнього очільника Донецької області Павла Кириленка. Йдеться про частину коштів, внесених за посадовця бізнес-структурою, пов’язаною з підприємцем, чиї компанії беруть участь у державних закупівлях і можуть залежати від рішень АМКУ.
Справа Павла Кириленко/ у колажі "Вчасно"використані фото АМКУ та ВАКС
Попри кримінальне обвинувачення, судові обмеження та тривалий розгляд справи у ВАКС, Кириленко продовжує очолювати орган, відповідальний за контроль конкуренції в державі, а парламент так і не ухвалив рішення про його звільнення. Водночас сама справа ще не дійшла до ключової стадії — допиту свідків у суді, а отже, її фінал залишається відкритим.
Що відбувається з однією з найрезонансніших антикорупційних справ останніх років — редакція «Вчасно» розбирається поетапно.
Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі понад 30 млн грн до Павла Кириленка застосували ще у серпні 2024 року. У червні 2025 року її переглянули та зменшили до 25 млн грн.
У січні 2026 року його захисник звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу, просячи зменшити визначений розмір застави з 25 млн грн до 10 млн грн.
Сторона захисту наполягала, що обвинувачений належно виконує покладені на нього процесуальні обов’язки: зокрема, здав паспорт громадянина України для виїзду за кордон та перебував під електронним засобом контролю.
Адвокат також зазначив, що впродовж розгляду справи змінювалися як перелік обов’язків, так і їх формулювання. Обґрунтовуючи необхідність подальшого зменшення застави, захист наголошував: із плином часу ризики, передбачені кримінальним процесуальним законодавством, зменшуються, а процесуальна поведінка обвинуваченого залишається бездоганною. Крім того, практика Європейського суду з прав людини та Вищого антикорупційного суду допускає перегляд розміру застави у разі зниження таких ризиків, особливо після завершення досудового розслідування.
У підсумку Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання сторони захисту та зменшив розмір застави з 25 до 20 млн грн. А вже 16 лютого 2026 року суд ухвалив повернути 5 млн грн компанії-заставодавцю. Загалом за Кириленка було внесено 30 млн грн застави, а заставодавцем виступило ТОВ «Керамет».
За даними журналістів «Схем», бенефіціарним співвласником «Керамету» є бізнесмен Едуард Мкртчан. Його компанії беруть участь у державних закупівлях і аукціонах, дотримання конкурентного законодавства під час яких контролює саме Антимонопольний комітет.
Більше того, одна зі структур, пов’язаних із бізнес-групою Мкртчана, перебуває у провадженні АМКУ через можливі антиконкурентні дії.
Сам Кириленко заявив журналістам, що вперше чує назву компанії, яка внесла за нього заставу, хоча підтвердив знайомство з бізнесменом. Запитання про можливе прохання внести кошти він назвав «провокаційним» і залишив без відповіді.
Натомість Мкртчан пояснив платіж особистою ініціативою та давньою дружбою з посадовцем, запевнивши, що не звертався до нього щодо бізнес-інтересів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 30 мільйонів за дружбу: хто вніс заставу за ексголову Донеччини Кириленка, якого підозрюють у незаконному збагаченні
Едуард Мкртчан (праворуч) зустрівся з головою Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павлом Кириленком (2022 рік)Фото: Павло Кириленко / Донецька ОДА (ОВА) / Facebook
Окремої уваги заслуговує сама механіка внесення застави у справі Кириленка. Формально внесення застави юридичною особою є законним інструментом, передбаченим кримінальним процесуальним законодавством. Водночас така конструкція змінює фінансову природу застави.
На відміну від коштів, внесених самим обвинуваченим, гроші сторонньої компанії не можуть бути автоматично спрямовані на виконання майнових стягнень за вироком суду без згоди заставодавця. Крім того, інкриміновані Кириленку статті Кримінального кодексу не передбачають покарання у вигляді конфіскації майна.
Саме ці обставини Вищий антикорупційний суд прямо врахував під час перегляду запобіжного заходу та зменшення розміру застави. У такій конструкції вона фактично виконує лише функцію процесуальної гарантії явки до суду, не створюючи для самого обвинуваченого ризику втрати коштів у разі обвинувального вироку.
Подібна модель, коли за високопосадовця сплачує бізнес-структура, потенційно зацікавлена у рішеннях органу, який він очолює, сама по собі не є доказом порушення закону. Водночас вона формує очевидний репутаційний та інституційний конфлікт інтересів, що ставить під сумнів незалежність органу, покликаного забезпечувати чесну конкуренцію на ринку.
Павлу Кириленку інкримінують недостовірне декларування та незаконне збагачення. За даними слідства, упродовж 2020−2023 років родина посадовця набула активи — нерухомість і транспорт — загальною вартістю понад 70 млн грн, що не узгоджуються з офіційно задекларованими доходами.
Йдеться, зокрема, про житло у Києві та передмісті, а також автомобілі, оформлені на родичів дружини. Слідство вважає, що дружина посадовця брала безпосередню участь у придбанні цього майна — підшуковувала об'єкти, передавала завдатки та координувала оформлення на близьких осіб.
Саме тому Аллі Кириленко інкримінують пособництво у незаконному збагаченні на суму понад 72 млн грн. У червні 2025 року Вищий антикорупційний суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави 9 млн грн.
Передостанні дії у справі відбувалися у середині січня, коли за клопотанням прокурора Кириленку продовжили строк дії додаткових обов’язків обвинуваченого ще на два місяці — до 19 березня 2026 року.
Суд залишив чинними всі ключові обов’язки, покладені на Павла Кириленка: — з’являтися за викликом до суду та прокурора; — не залишати межі України без дозволу суду; — повідомляти про зміну місця проживання; — утримуватися від спілкування зі свідками у справі; — здати паспорти для виїзду за кордон.
Водночас сама справа продовжує перебувати на стадії судового розгляду у Вищому антикорупційному суді. Це означає, що досудове розслідування вже завершене, обвинувальний акт передано до суду, а колегія суддів перейшла до дослідження доказів сторони обвинувачення.
Проте станом на лютий 2026 року судовий розгляд ще не дійшов до ключового етапу — допиту свідків. Поки що суд досліджує докази сторони обвинувачення. Далі мають відбутися допити свідків, розгляд доказів захисту, судові дебати і лише після цього — ухвалення вироку. До завершення розгляду суд може продовжувати або змінювати запобіжні заходи, якщо вважатиме ризики актуальними.
Таким чином, попри окремі процесуальні рішення щодо застави чи обов’язків обвинуваченого, сама справа по суті ще далека від завершення, а її фінал залежатиме від результатів повного судового розгляду та оцінки доказів судом.
Попри кримінальне провадження за підозрою у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, Павло Кириленко продовжує очолювати Антимонопольний комітет України. Верховна Рада так і не ухвалила рішення про його звільнення, хоча відповідний проєкт постанови було зареєстровано ще восени 2025 року.
Скриншот Постанови про звільнення Кириленка з посади
У листопаді парламент лише доручив профільному комітету розглянути це питання, однак до реального голосування справа не дійшла. У результаті склалася парадоксальна ситуація: суд продовжує процесуальні обмеження щодо посадовця, розглядає обвинувачення у корупційних злочинах і контролює виконання запобіжного заходу, тоді як політичне рішення про його усунення з посади відсутнє.
Водночас сам Кириленко публічно демонструє звичайний робочий ритм. На своїй офіційній сторінці у Facebook він регулярно звітує про проведені засідання комітету та ухвалені рішення. Зокрема, тиждень тому очільник АМКУ повідомляв про надання дозволів на концентрації та розстрочення сплати штрафу за заявами суб'єктів господарювання.
Допис Павла Кириленка на сторінці у Facebook
Таким чином, паралельно з судовим розглядом антикорупційної справи керівник органу, відповідального за контроль конкуренції в державі, продовжує здійснювати свої повноваження у повному обсязі.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!