"Мінська зрада»: ТКГ домовилися про прямі переговори України з ватажками «ЛДНР» — ЗМІ / фото: delo.ua
У Мінську cторонами були підписані домовленості про створення органу — Консультативної ради, якою фіксується суб'єктність окупованих районів Донеччини та Луганщини. Про це йдеться в рішенні Тристоронньої контактної групи (ТКГ), засідання якої відбулося в Мінську. Документи передав в розпорядження сайту ZN.UA джерело в переговорній групі.
«Основним завданням ради є здійснення діалогу, консультацій та вироблення пропозицій щодо проєктів політичних і правових рішень щодо врегулювання конфлікту відповідно до комплексів заходів, у тому числі щодо проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей України», — йдеться в рішенні ТКГ.
У склад ради з правом вирішального голосу увійдуть по 10 представників від України та від окремих районів Донецької і Луганської областей, а також по одному представнику з правом дорадчого голосу від ОБСЄ, Росії, Німеччини та Франції.
Згідно з текстом документа, критерії та порядок призначення членів ради визначаються Україною, ОРДЛО, РФ, Німеччиною, Францією та ОБСЄ самостійно.
Засідання ради хочуть проводити не менше ніж раз у два тижні, напередодні засідань ТКГ та її робочих груп. «Рішення ради носять рекомендаційних характер», — йдеться у документі.
У протоколі зазначається, що рішення ТКГ про заснування Консультативної ради остаточно буде підписано 25 березня 2020 року після консультацій з представниками ОБСЄ, Франції та Німеччини.
Оглядачка ZN.UA Тетяна Силіна так прокоментувала рішення ТКГ: «Перше, що кидається в очі в проєкті даного документа, це те, що в т.зв. Консультативну Раду за стіл переговорів або, пардон, „консультацій“, на рівних правах і в рівному статусі саджають представників офіційної України та самопроголошених „ДНР“ і „ЛНР“. Це те, від чого Київ категорично відмовлявся всі шість років. І це та помилка, вчинена в свій час Кишиневом у врегулюванні придністровського конфлікту, яку експерти настійно закликали Київ не повторювати».
За її словами, Росія, яка є агресором, за допомогою даного формату отримує підтвердження своєї мантри «настамнет» і вмощується за стіл переговорів як «посередник», а не учасник конфлікту.
«Можна припустити, що наші західні партнери не стануть заперечувати проти подібного формату, тому що вони давно давали зрозуміти, що приймуть будь-яке рішення, підтримане Києвом і Москвою: мовляв, «головне, щоб ви домовилися між собою».
Також неодноразово доводилося чути, зокрема, від французької сторони, що Києву так чи інакше необхідно розмовляти з представниками ОРДЛО, і «краще говорити, ніж не говорити».
Зазначається, що друге, що викликає подив і побоювання — це наявність в тексті формулювання про «необхідність всеосяжного політичного врегулювання конфлікту», і повна відсутність хоча б натяку на необхідність негайного припинення вогню, стійкого режиму тиші і забезпечення всіх умов безпеки, необхідних для цього самого політичного процесу.
Хоча побіжно згадані в преамбулі проєкту рішення ТКГ (навіть без зазначення назв і дат цих документів) «інші угоди, що становлять пакет Мінських домовленостей» присвячені саме питанням припинення вогню і виведення іноземних військ з території України.
«Не миттям, так катанням Москва проштовхує реалізацію політичних пунктів „Мінська“, як і раніше порушуючи всі пункти, що стосуються безпеки. Схоже, в нинішній переговорній команді з Банкової вона знайшла благодатних слухачів і реалізаторів своїх ідей, які, можливо, розраховують на те, що в умовах хайпу навколо наростання небезпеки епідемії коронавірусу „мінська зрада“ пройде непоміченою», — пише оглядачка.
Зазначимо, інформація про те, що в Мінську створюється майданчик для прямих переговорів України з представниками окупаційної влади з’явилася одразу після засідання ТКГ.
ЗМІ бойовиків одразу заявили, що сторони нібито домовилися про запровадження спеціального механізму для обговорення питань — майданчику для прямого обговорення проблем двома сторонами конфлікту.
Ватажки так званої «ДНР» заявили, що це стало «істотним просуванням».
В Офісі Президента за результатами засідання деталей функціонування Консультативної ради не повідомили, але представник Росії Дмитро Козак, якого цитують російські ЗМІ, назвав цю раду «діалоговим майданчиком за участі представників „нормандського формату“ та сторін конфлікту».