Як проходить медична реформа та чи успішно змінюються заклади охорони здоров’я регіону?

Скрін відео
Скрін відео "Громадський патруль"

З першого квітня поточного року розпочався другий етап медичної реформи. Тепер пацієнтів медичних закладів другого рівня (а це усі заклади, крім амбулаторій з сімейними лікарями) лікують за іншими правилами, йдеться у відеоматеріалі журналістів «Громадський патруль».

Що змінилося з 1 квітня?

До цієї дати усі медичні заклади другого рівня уклали договори на фінансування з НСЗУ. При чому кожен медзаклад уклав договори на фінансування тих видів медичних послуг, які здатен надавати пацієнтам відповідно до критеріїв Національної служби здоров’я, виходячи з наявної матеріальної бази та спеціалістів.

На Донеччині законтрактовано 88 закладів охорони здоров’я, як комунальних, так і приватних. А це — 379 пакетів послуг, за якими пацієнти можуть отримати медичну допомогу.

«Як і в інших областях, в Донецькій області було проведено аналіз наявної мережі медичних закладів і попереднє фінансове моделювання, а також аналіз потенційної спроможності закладів надавати ті чи інші послуги за певними пакетами. Принцип реформи — це ексториторіальність, тобто якщо раніше пацієнти залежали від свого місця реєстрації, прописки, то зараз вони можуть вільно обирати як медичний заклад, так і свого лікаря». — розповідає головний спеціаліст відділу договірної роботи управління у м. Дніпро та у Дніпропетровській обл. Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ Катерина Кущ.

Серед найголовнішого, що передбачає реформування — це гарантоване відшкодування медичних послуг з боку держави за кожного пацієнта. Наскільки та у який бік змінилося фінансування медичних закладів на п’ятий місяць реформи?

Журналісти проаналізували фінансове забезпечення медзакладів десяти міст Донеччини у минулому та поточному році. У восьми з десяти міст фінансування збільшилося. Абсолютний лідер — Бахмут, медзаклади якого щомісяця отримують на майже 6 млн більше, ніж до реформи. Посередині знаходиться Костянтинівка, де щомісячне фінансування зросло на мільйон сімсот тисяч. А на останній позиції, з негативним результатом у 3,5 млн — опинилася Дружківка.

При цьому у Бахмуті уклали з Національною службою здоров’я договори з надання пацієнтам 17 груп медичних послуг, у Костянтинівці — 7, у Дружківці надають пацієнтам 10 різних груп медичних послуг.

Шлях до досить успішного впровадження однієї з найскладніших, медичної реформи, у Бахмуті та Костянтинівці багато в чому подібний. Це — завчасна оптимізація мережі медзакладів і водночас створення нових відділень, придбання сучасного обладнання, проведення капремонтів, залучення кадрів.

Що конкретно робили у двох успішних у контексті реформи містах, та які причини негативного показника у Дружківці — далі у розслідуванні журналістів «Громадський патруль»:

медична реформа, активісти, Громадський патруль, Донецька область

Додати коментар