Руслан Макарович йде у голови Часовоярської ОТГ, аби разом із командою ефективно та професійно розв’язувати проблеми громади, яких за роки безініціативності чинної влади накопичилося чимало.

Руслан Макарович понад 20 років займався підприємницькою діяльністю. У 2010 році став депутатом Часовоярської міської ради й з того часу стабільно перебуває у конструктивній опозиції до влади. З 2014 року займається волонтерською та громадською діяльністю. З 2017 року чоловік є головою громадської організації «Місцевий розвиток громад», яка займається антикорупційною діяльністю та забезпеченням прозорості і доступності влади, зокрема, у сферах житлово-комунального господарства, бюджету та освіти.

«Перші п’ять років депутатства мої ініціативи не підтримувалися, бо була провладна більшість з Партії регіонів, яка просто не приймала ті слушні пропозиції, які я надавав, лише тому що це були мої пропозиції», — пригадує Руслан Макарович.

Та навіть попри супротив, Руслану Макаровичу вдавалося втілювати демократичні ініціативи. Зокрема, коли приймався Статут міста Часір Яр, чоловік розробляв до нього додатки з урахуванням громадських ініціатив.

Неодноразово ініціював внесення змін до регламенту міської ради, бо прописаний той був із порушеннями, та проєкти рішень з підтримки об'єднань співвласників багатоквартирного будинку. Однак ці ініціативи з покращення життя в громаді були проігноровані провладною більшістю депутатів.

«При прийнятті бюджету щорічно у нас взагалі не виділялося жодної копійки на культуру і спорт. Дев’ять років мої пропозиції виділити кошти на ці сфери не підтримувалися. І лише минулого року, і тільки через те, що мій голос був вирішальним, депутати підтримали це рішення», — розповідає Руслан Макарович. Однак влада заблокувала виділення цих коштів, які мали піти на ремонт покрівлі місцевого спорткомлексу та підтримку сферу культури.

Що стосується громадських ініціатив, то у 2011 році Руслан Макарович допоміг жителям селища Північне захистити їх домівки: «Так зване містоутворююче підприємство, яке впливає на роботу міської ради, намагалося скупити в людей будинки за безцінь для розробки кар’єрів. І люди збунтувалися, я їх підтримав, і ми відстояли це селище», — розповідає чоловік.

Наразі Руслан Макарович балотується від партії «Сила людей» на пост голови Часовоярської ОТГ. Журналісти «Вчасно» розпитала кандидати про його плани з покращення життя в громаді.

Коли і як вирішили балотуватися в голови ОТГ?

— У 2010 році я балотувався на посаду міського голови Часів Яру. На той момент Партія регіонів була на піку своєї, скажімо так, сили. І протидіяти їй було дуже складно, але тим не менше я посів тоді друге місце з результатом у майже 15% голосів.

Усі ці 10 років я готувався до того, щоб прийти у міську раду досвідченим політиком, досвідченим місцевим самоврядуванцем з теоретичним і практичним досвідом. Тому я пройшов навчання в Інституті політичної освіти за всіма напрямами, став магістром економіки і є експертом з місцевого самоврядування — за цим напрямом я як голова громадської організації вже три роки працюю саме як практик, а не теоретик. Тому це системний підхід, це не якесь миттєве чи спонтанне рішення.

Чому балотуєтеся саме від партії «Сила людей»?

— Я — член цієї партії практично з моменту її створення, також я чинний голова обласної організації політичної партії «Сила людей». У цій політсилі мене приваблює саме ідеологія, а не бренд. Сьогодні у нас дуже багато кандидатів у депутати чи голови громади просто примикають до того чи іншого модного бренду. Наприклад, багато з них минулого року з великим завзяттям пропагували роботу Порошенка, а зараз йдуть у Зе-команді, і навпаки.

У нашій політичній партії усе стабільно — ми користуємося тими принципами, яким довіряємо. Головний принцип — це людина. Це професійність, це освіченість, це незалежність. Наприклад, якими критеріями ми користувалися, коли обирали членів нашої команди: це має бути людина самодостатня і та, якій болить за власну громаду.

Розкажіть докладніше про свою команду.

— У нас йде 21 кандидат у депутати. У нашому місті 4 округи, на кожному окрузі — по 5 кандидатів. Якщо говорити про першу п’ятірку, то це Костянтин Гавага — лікар-стоматолог, волонтер; Олександр Хайнус — керівник фермерського господарства; Вікторія Левченко — працює у банківській сфері; Марина Скрипка — працювала у медицині, зараз займається успішно приватним підприємництвом.

У нас різносторонні люди, які націлені на те, щоб зробити громаду краще.

Яка Ваша програма дій?

— По-перше, ми вважаємо, що громада має бути для людей. І у своїй передвиборчій програмі ми пішли від лозунгів, якими користуються більшість кандидатів, які дуже часто не мають уявлення про те, що і як треба робити. Свою програму ми зробили таким чином, що ми озвучуємо не тільки проблему, а й шляхи їх вирішення.

Наприклад, організаційно-кадрова робота. У громаді існує дуже низький рівень довіри до роботи міської ради. Люди не знають, що відбувається у міській раді. Фактично міськрада та виконком — це як закритий клуб, і громада не довіряє тому, чого не розуміє. Ми хочемо змінити це шляхом відкритих конкурсів на ключові посади, шляхом регулярної звітності перед громадою.

Наступне: в одному з сіл громади у нас має бути староста. І Верховна Рада своїм рішенням позбавила жителів сільської громади права обирати його, староста буде просто призначений. Ми пропонуємо, щоб цього старосту рейтинговим голосування через громадські слухання все-таки обирала сільська громада.

Необхідно створювати органи самоорганізації населення (ОСНи) у всіх районах міста. У нас є інститут квартальних, але це більше громадська діяльність, а ми хочемо зробити її більш професійною. Щоб, до прикладу, жителі могли представляти інтереси окремих, віддалених районів міста.

Економічна та бюджетна політика полягає у тому, що у міській раді немає чіткого економічного бачення майбутнього міста, тому ми пропонуємо створити Стратегію розвитку громади.

Неефективно використовуються бюджетні кошти, тому, відповідно, непрозора бюджетна політика. Влада взагалі не знає, хто має платити податки, не контролює неплатників чи боржників, тобто не ведуть претензійну роботу.

Неякісне формування самого бюджету. Тобто у нас одним — усе, іншим — нічого. Відповідно мають закриватися всі базові потреби. Відсутній взагалі будь-який контроль за витратами. Влада виділяє гроші комунальному підприємству, підприємство не звітує, проте влада виділяє ще гроші і так далі. Відсутність звітності тягне за собою прояви можливої корупції.

У нас незадовільний стан житлового фонду. І ми пропонуємо такий шлях вирішення як міська програма розвитку об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). В ОСББ рівень надання послуг набагато вищий. І у нас 18 будинків із приблизно 130 — це ОСББ. Тобто лише більше чверті міста — це дуже мало. Ми пропонуємо створити не просто програму, а й надання первинного фінансування для нових об’єднань, та надання підтримки існуючим ОСББ.

У нас в місті близько 400 квартир, що пустують. І це застарілі дані. Тобто їх треба проінвентаризувати, повертати у громаду та надавати людям, що стоять у черзі на житло. У нас дуже багато військових, і Міністерство оборони вже зверталося до міської ради для того, щоб виділити їм житло як відомче для військових офіцерів і їх сімей. Це, відповідно, заселення житла, комунальні платежі і податки в місто.

Сторінка Руслана Макаровича у Фейсбуці: www.facebook.com/rmakarovich

Складне становище з внутрішнім міським транспортом. Наш маршрут обслуговує приватне підприємство «Бахмутське АТП 11406». Цей маршрут не зовсім зручний і нерегулярний. Перевізник хоче — їздить, не хоче — не їздить. Ось у вихідні дні, коли людям, здавалося б, треба поїхати на ринки в центр міста, перевізник взагалі скасував маршрути. До нашої громади ввійдуть ще три села. І одне з них — Миколаївка. Частина його населення працює у Часів Ярі, тому ми пропонуємо взяти три автобуси, створити своє комунальне підприємство та робочі місця для того, щоб забезпечити жителів міста внутрішнім транспортом. Це маршрут село Миколаївка — Часів Яр — село Калинівка — село Богданівка — село Григорівка. Два рази на тиждень запустити соціальний маршрут для пенсіонерів для відвідування ЦНАПу, лікарні, виконкому. У нас у Часів Ярі є підприємство-виробник маршруток, треба його підтримати та придбати транспорт за кредитною чи лізинговою програмою.

Ми знаходимося між містами Бахмут і Костянтинівка. І так звані приміське сполучення, скажімо так, не в найкращому стані. До прикладу, у Костянтинівці зосереджена ключова станція залізниці. Для того, щоб поїхати чи приїхати до Часів Яру, жителям міста доводиться брати таксі. Є транспорт Костянтинівка — Часів Яр. Але він дуже довго йде через усі села, у вечірній час його зовсім немає. Ми пропонуємо створити ще і комерційний маршрут саме для поїздок на залізничні станції сусідніх міст.

Охорона здоров’я. Наша лікарня потребує капітального ремонту, навіть уже є проєкт. Як тільки ми стали містом районного підпорядкування, район виділяє колосальні кошти і підтримує нас у ремонті шкіл, дитячих садочків і лікарень. Але по лікарні ще не все зроблено і ми хочемо, щоб її капітальний ремонт був зроблений. Щоб були модернізовані не лише фасад і покрівля, але й мають бути проведені капітальний ремонт та заміна обладнання всередині. У селі Калинівка зробили ремонт ФАП, але в нашій програмі — обов’язковий виїзд профільних спеціалістів, тому що сільські мешканці повинні отримувати якісну медичну допомогу.

У нас є кадровий голод у медицині і не тільки. Бо не дуже охоче люди повертаються після закінчення вищих навчальних закладів. Ми пропонуємо обучати студентів професіям, необхідним для міста, коштом міського бюджету з обов’язковою умовою повернення до міста та надання їм відомчого житла.

У нас є проблеми зі сферою культури. Є ЦДЮТ на Східному мікрорайоні, де займаються понад 400 діток, а в центрі міста є Будинок культури. БК — це велика гарна будівля, яку завдяки нашим зусиллям було внесене до нововиявлених пам’ятників архітектури. І він належить вогнетривкому комбінату. Там є штат із 9 працівників, 5 з них — керівники гуртів та різнороби. І зараз їх скорочують. Комбінат уже декілька років пропонував взяти в оренду цю будівлю, навідріз відмовляється передати її у комунальну власність. Хоча якщо підприємство не може його утримувати, я вважаю, що БК має бути саме у комунальній власності. Для того, щоб зберегти штат працівників, будівлю і можливість дітям відвідувати ці гуртки, ми повинні все-таки увійти у продуктивний переговорний процес, який наразі, на жаль, заморожений. І взяти БК не на комерційних, а на соціальних умовах оренди, працевлаштувати людей і зберегти культуру в місті.

У нас дуже багато талановитих дітей, колективів. У нас є і досягнення на міжнародному рівні. Є проблема в тому, що все це відбувається за рахунок батьків. А виступи та поїздки, особливо міжнародні — це дорого. Я вважаю, що у 2021 році ми маємо підтримати та взяти на себе хоча б витратну частину батьків у плані транспорту. Наступний етап — закривати коштом міста витрати на костюми та спортивні форми. Треба забезпечити можливість талановитим дітям займатися улюбленою справою.

Ще один важливий момент — це екологія. Підприємства, яке було найбільшим забруднювачем, зупинило виробництво, але з надією запустити нове. Ми повинні ефективно з ними вести діалог, щоб підприємство все-таки при запуску виробництва дотримувалося екологічних норм.

Специфіка міста — це вогнетривка глина та виробництво вогнетривких виробів. Відповідно, це кар’єри. На території міста понад 30 водойм — не використовувати їх для зеленого туризму та відпочинку — просто кощунство. Зокрема, необхідно на базі водойми «Дніпровська» створити цивілізовану зону відпочинку. Також важливо привчати людей до екокультури, сортування сміття. І не забуваємо про озеленення міста. У нас минулого та позаминулого року активно вирубували велику кількість старих дерев, і після цього висадження не було. Одне з рішень, яке ми вже випробували — це висадження павлоній — найбільш швидкозростаючого дерева в світі, яке росте по два метри на рік.

Проблема нашої влади — безініціативність. По-перше, ми взагалі не беремо участь у жодних програмах: ні обласних, ні державних. По-друге, ми є самодостатньою громадою, власних коштів у нас близько 11 мільйонів, і наприкінці року залишок невиконаних коштів — півтора мільйона. Ми їх потім, звісно, розподіляємо, але фактично ці гроші могли працювати на розвиток громади раніше.

Голова громади має бути не міцним господарником, а ефективним менеджером. Залучати кошти в громаду за рахунок обласних, державних, іноземних інвестицій і програм. Ми знаємо, як працювати та що робити. Ми йдемо командою людей, які мотивовані працювати на розвиток громади.

Яких змін прагнуть люди в громаді? Не бояться об’єднання?

— Уже 26 жовтня ми станемо єдиною сім’єю з селищем Калинівка. До Калинівської селищної ради входять ще два села: Богданівка та Григорівка. У цій селищній раді люди хочуть, аби не було гірше. На сьогодні у них достойний селищний голова, яка є сильним керівником. У них є досягнення та результати.

Що стосується жителів Часів Яра, то вони настільки втратили віру в те, що щось може змінюватися на краще, що взагалі з опаскою дивляться на майбутнє громади. На жаль, можлива низька явка на виборах. Під час зустрічей з виборцями до мене дуже часто звертаються з проханнями: відремонтуйте нам під’їзд, спиляйте нам дерево, у нас тече дах. До такої міри люди доведені, що готові обирати владу, яка хоча б дерева буде спилювати. Але ми стараємося до людей донести, що в громади є перспективи. Головне — коли обираєте голову громади, ставте собі питання: хто прийшов до політики не тільки перед виборами?

Голова громади — це професія ефективного менеджера, і тут потрібні хоча б базові знання процесів, які відбуваються. І наступний момент, який я людям завжди озвучую: поставте собі питання: хто 26 жовтня, у разі програшу, буде готуватися до наступних виборів, у кому ви впевнені? Бо треба обирати майбутнє громади. Серед кандидатів у Часів Ярі, я вважаю, є деякі, які йдуть імпульсивно. Є один кандидат, який приїхав з іншого міста, і, здається, дізнався про Часів Яр за два тижні до виборчого процесу.

Що треба робити, щоб населені пункти розвивалися рівноправно?

— Один із запланованих нами напрямів — це створення органів самоорганізації населення. Повноваження голови ОСН настільки великі, що вони майже прирівнюються до депутатів міської ради, тільки не можуть голосувати. Тому представленість у міській раді всіх територій — це надзвичайно важливо для того, щоб чути проблематику кожного регіону і рівномірно розвивати території. Не потрібно подобатися лише там, де багато людей. У нас є мікрорайон із великою кількістю населення і там ставлять багато дитячих майданчиків. Від’їжджаєш до селища, люди кажуть: ну поставте хоч якийсь майданчик.

У людей є базові проблеми, які треба розв’язувати. Наша задача — розвивати рівномірно громаду та враховувати всі її частини.

Якщо до міської ради пройдуть старі обличчя, ексрегіонали, як плануєте з ними вибудовувати взаємодію?

— Звісно, що такі сили балотуються у різних партіях: «Слуга народу», ОПЗЖ, «Європейська Солідарність», Опоблок, «За майбутнє». І я не виключаю того, що деякі з них потраплять до міської ради. Побудова роботи буде саме у форматі партнерства. Нам треба піти від цього перетягування канату, від війни заради війни всередині міської ради, від боротьби за сфери впливу. Щоб знімати напругу всередині міської ради, потрібна ефективна робота і міського голови, і команди, яка працюватиме.

Найголовніше — 26 жовтня ми всі, незалежно від партій, повинні працювати із думками про громаду.

Нагадаємо, місцеві вибори в Україні відбудуться 25 жовтня 2020 року

Публікація створена у рамках інформаційного проєкту редакції «Вчасно» — «Змінити своє місто» з метою підтримки місцевих активістів, ветеранів АТО/ООС, волонтерів

Новини Донбасу, Часів Яр, вибори, Руслан Макарович, Донеччина

Додати коментар