Російський авіаудар по пологовому будинку та дитячій лікарні в Маріуполі став одним із найбільш трагічних атак по цивільному населенню на початку вторгнення. Однак за нього досі ніхто не покараний.
Фото з відкритих джерел
Цього дня 2022 року в Маріуполі окупанти починали тероризувати цивільних, які намагалися вижити під постійними атаками. На той момент основною зброєю, якою знищували українські міста, були ракети. Вони обвалювали не лише під'їзди, а цілі будинки аж до підвалів, де під руїнами гинули сім'ї. 9 березня ж чергові удари вони спрямували по пологовому будинку та дитячій лікарні міста. Тоді там ховалися сотні людей, вірячи в те, що рука терористів «не підніметься» на заклади, де рятували дитячі життя. Однак близько 14:30 росіяни скинули кілька авіабомб на пологовий будинок, а за кілька хвилин атакували дитячу лікарню.
Обидві атаки були прицільними: терористи рф знали, хто ховається у стінах медзакладів, і що серед них багато дітей. Ані військовослужбовців, ані поранених солдат у лікарнях не було. Хоча саме цими байками вони намагалися виправдати вбивства та каліцтва десятків людей.
Колишній начальник поліції в місті Костянтинівка Дмитро Кірдяпкін пригадував у своєму інтерв'ю, що багато поранених і загиблих не врятувало навіть перебування у підвалі будівлі. Керований ФАБ, випущений по пологовому будинку, майже не лишав шансу. Його потенційний радіус ураження — 46 метрів, радіус розсіювання уламків — 260 метрів. Крім того, ФАБи (фугасні авіабомби) — керовані. Поліцейський, який допомагав рятувати людей з-під завалів, наголошує: росіяни знали, куди впадуть ракети. Вони свідомо вбивали найбільш руйнівною на той момент бомбою ще ненароджених українців.
«В день, коли орки обстріляли пологовий у Маріуполі, перед авіаударом ще був обстріл з „градів“. Коли почув вибухи — приїхав, але там було уже троє загиблих, ще одного зовсім розірвало. Поруч чоловіку відірвало руку — я до нього підбігаю, вантажу в машину, на заднє сидіння. Залітаю на територію лікарні, щоб віддати чоловіка медикам, і тут починається мінометний обстріл лікарні. В результаті обстріл, я чоловіка на собі тягну, біжу в підвал… Коли я віддав чоловіка й тільки виїхав у центр — по пологовому ці тварюки запустили ФАБ. Я на місце приїхав відразу після авіаудару», — пригадує поліцейський.
Самі маріупольці пригадують, що після авіаудару по пологовому та дитячій лікарні в центрі міста чотирьох породіль відвезли до Лівобережного пологового. Серед них була і Вікторія Шишкіна. О 18:54 у підвалі їй зробили кесарів розтин.
«Дорогою мене зашивали, діставали уламки. Як сказали потім: «Ледве довезли», бо я втратила багато крові. Тиск був 60 на 40. У Лівобережному пологовому мене рятували в підвалі, в імпровізованій операційній. Операцію робили акушерка, лікарка-анестезіолог і гінеколог. У животі та матці була дірка. Наче російський військовий цілився саме туди. Пропалило, роз'їло порохом чи чимось таким. Матку ледве врятували, адже була велика крововтрата.
Після операції мене поклали на ліжко, укрили. Коли я відійшла від наркозу, сказали, що був хлопчик. Важив 3700. І запитали: «Ти хотіла б на нього подивитися?». Я розуміла, якщо не побачу сина, шкодуватиму все життя. Якщо побачу, то втрачу розум, але буду знати, як виглядала моя дитина. Тоді його принесли. Я доторкнулася до ручки. Син був дуже схожий на чоловіка. Я не змогла довго дивитися. Почалася істерика. Мене заспокоювали. Вкололи знеболювальне", — пригадує жінка.
Журналістам «Вчасно» маріуполець Віктор Коновалов розповідав, що приліт по пологовому стався у той момент, коли вони готували з сусідами їсти. Це вже кілька тижнів поспіль робили на вулиці, оскільки окупанти знищили всі комунікації в місті. Тому звук вибуху через ракети налякав десятки людей, які намагалися зігрітися перед морозною ніччю в підвалах.
«У мене тоді жінка запитала: „Це що, по лікарні влупили?“. Але я не міг повірити, що таке може бути. Бо всі знали, що туди йшли жінки з дітьми, бо поруч ще й дитяча лікарня. Є медикаменти, щоб дітей лікувати. З нашого під'їзду туди пішла жінка з двійнятами, бо вони захворіли, й температура нижче 38 градусів не падала», — пригадував чоловік.
Відразу Віктор з іншим чоловіком побігли на звук: слухали крики дітей, вибухи, галас дорослих. Пригадує, що багато хто кричав: «Роддом, там купа мертвих! Всіх завалило».
«Ми відразу побачили на місці цивільних людей і поліцію. Це вже було через хвилин 20 після прильоту. Тоді на ношах виносили жінок, я ще побачив ту дівчину, про яку писали всі в інтернеті - і Маріанну, й ту, яка не вижила і втратила дитину. Це було страшно: я дивився на живіт ще живої жінки й у ньому було вже мертве дитя. Вона страшно кричала, що дитина не штовхається», — каже Віктор Коновалов.
Фото Євгенія Малолєтки
У ті ж хвилини чоловік побачив на руках у жінки дитину, яка також не рухалася та не кричала. Вона зомліла, проте чоловік злякався, що дитина загинула — як і та, яку на той момент почали шукати на руїнах пологового. Це стало шоком для нього: він не міг повірити, що окупанти можуть почати вбивати дітей.
«Жінка років 30 тримала на руках дівчинку. Їй було роки за три-чотири, не більше, зовсім маленька. У неї було сіре обличчя від пилу, десь щось чорне — я ще злякався, що вона обгоріла. Її мама плакала й просила прийти до тями, розхитувала на руках це маленьке тіло… І я все чекав, коли дитина заплаче чи щось скаже, але вона мовчала. Це було дуже страшно. Я тоді закляк», — розповідає маріуполець.
На роботи з ліквідації завалів відразу після авіаударів маріупольці зібралися дуже швидко. Хоча була небезпека повторного обстрілу, тож поліція просила їх розійтися — десятки людей розбирали завали, бо також почули крик про те, що багатьох завалило.
«Я тоді під якимись уламками шукав людину — здалося, що побачив там руку. Тіла не було, звісно, але я пам’ятаю, як думав: от зараз, після цієї атаки, всі як зберуться, як зупинять війну… А наступного дня нас знову обстріляли. І вночі, і вдень, кожного дня потім. Я вже зрозумів, що нічого не зміниться — цивілізованому світу все одно, що нас орки вбивають ще ненародженими. Тоді моя віра у цивілізований світ рухнула», — пригадував Віктор Коновалець.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!