СБУ «перестала бачити» російське громадянство мера Добропілля Аксьонова, — нардеп
Андрій Аксьонов / фото з відкритих джерел
Служба безпеки України наразі не володіє документально підтвердженими даними щодо наявності в Андрія Аксьонова паспорта громадянина Росії. Про це свідчить відповідь СБУ на депутатське звернення народного депутата Володимира Ар'єва.
ЧИТАЙТЕ: Позбавити Аксьонова громадянства: нардеп направив звернення до Зеленського
«Служба Безпеки України раптом перестала бачити російське громадянство Андрія Аксьонова, який переміг на довиборах у ВР в 50 окрузі на Донеччині! Ще протягом виборчої кампанії, як повідомляло Радіо Свобода, СБУ повідомляла про це ЦВК. Були опубліковані документи тощо. А тепер все? Бачили, бачили й загубили?», — повідомляє Володимир Ар'єв на своїй сторінці у Фейсбуці.
При цьому нардеп опублікував скрін з сайту Федеральної податкової служби РФ, дані якого підтверджують наявність в Аксьонова паспорта країни-агресора.
Скрін з сайту Федеральної податкової служби РФ, дані якого підтверджують наявність в Аксьонова паспорта країни-агресора
«Отже, виходить, що СБУ і керівників Баканова з Банкової цілком влаштовує факт присутності у Верховній Раді громадянина країни-агресора, ще й в таких умовах?», — обурюється Володимир Ар'єв.
Дійсно, згідно з інформацією Радіо Свобода, Служба безпеки України за 10 днів до виборів на 50-му окрузі, повідомила Центральній виборчій комісії про російський паспорт кандидата в народні депутати України Андрія Аксьонова і попросила вжити заходів у зв’язку з цією інформацією.
У ЦВК журналістам підтвердили: лист від спецслужби дійсно отримували, але зазначили, що реагувати не мали підстав.
Нагадаємо, за результатами довиборів у Верховну Раду від округу № 50 на Донеччині переміг мер Добропілля Андрій Аксьонов. Свого часу йому закидали сприяння у проведенні «референдуму», подвійне (російське) громадянство, а нині судять за розтрату майна.
Політична кар'єра Аксьонова розпочалася в селищі Новодонецьке на Донеччині у 2008-му році. Там він двічі обирався головою від «Партії Регіонів».
У 2014-му, коли Аксьонов все ще обіймав цю посаду, Новодонецьке стало одним з тих населених пунктів, де проводився так званий «референдум» про відокремлення від України. Намет для голосування встановили тоді в лічених метрах від селищної ради. В Новодонецьке приїжджали охочі «проголосувати» з тих міст, де місцева влада не організовувала незаконного референдуму. Наразі СБУ займається розслідуванням цього епізоду.
В інтерв'ю Аксьонов стверджував, що як голова мусить слідувати «бажанням» жителів селища і, мовляв, якщо вони схочуть приєднатися до Росії або Гондурасу, він мусить це підтримати. У квітні 2014 року Аксьонов також намагався перешкоджати патріотичному автопробігу прихильників України і назвав його учасників «говномутами».
У 2017-му нардеп Дмитро Лубінець повідомив, що влітку 2014 року Андрій Аксьонов виїхав до анексованого Криму, де подав до окупаційної адміністрації заявку на отримання громадянства РФ. Місцем проживання в заяві мер вказав Севастополь. Лубінець зазначив, що цю інформацію легко перевірити через офіційну базу платників податків Росії.
У 2018-му прокуратура Донецької області повідомила про підозру меру Добропілля Андрію Аксьонову в підробці документів і службовій підробці.
За інформацією правоохоронців, мер міста, користуючись службовим становищем, підписував табелі обліку робочого часу з неправдивою інформацією про відпрацьований ним кількості годин. Так, Аксьонов хотів приховати факт своєї регулярної відсутності на роботі для поїздок в анексований Крим.
Після того, як стало відомо про підозру в кримінальному злочині, Аксьонов не з'являвся на засідання суду і в травні 2018 року несподівано покинув територію України, через що був оголошений у розшук.
Пізніше з’ясувалося, що він перебував у Німеччині та, за його словами, лікувався від онкологічного захворювання. 29 січня 2019 року біглий міський голова повернувся на Донеччину, і Краматорський міський суд відправив його під нічний домашній арешт.
У березні того ж року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту змінили на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, що дозволило Аксьонову продовжити політичну діяльність.
