Фото: скріншот відео "Радіо Свобода"
19 травня цього року одіозний колишній міський голова Добропілля Андрій Аксьонов прийняв присягу народного депутата України. Журналісти «Вчасно» проаналізували, як парламентар працював у стінах ВРУ впродовж майже двох місяців.
Згідно з даними електронної системи Верховної Ради, з травня Аксьонов пропустив 40% засідань парламенту. З 1 липня нардеп взагалі не з’являвся у стінах ВРУ.
За два місяці у Раді було ухвалено чимало важливих кадрових рішень.
Зокрема, 20 травня депутати призначили нового міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка — Аксьонов не голосував. Того ж дня Олексія Любченка призначали міністром економіки, а Олександра Кубракова — міністром інфраструктури. Ці рішення Андрій Аксьонов підтримав.
15 липня ВРУ відправила у відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Пан Аксьонов під час цього був відсутній. Так само нардепа не було в стінах парламенту сьогодні, 16 липня, коли розглядалося рішення про призначення нового очільника МВС Дениса Монастирського.
Упродовж цих двох місяців ВР ухвалила декілька антикорупційних ініціатив, зокрема закон про захист викривачів корупції. Андрій Аксьонов від голосування утримався.
Крім того, ВР ухвалила в першому читанні президентський законопроєкт про деолігархізацію, нардеп від округу № 50 при цьому був відсутній. До речі, Андрій Аксьонова називають людиною олігарха Ріната Ахметова, тому недивно, що народний обранець не з’явився на це голосування.
Ще парламент прийняв законопроєкт про повернення тюремного ув'язнення за брехню у деклараціях — тут вже Аксьонов голосував «за».
1 червня Рада ухвалювала постанову про вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Андрій Аксьонов під час голосування був відсутній, попри те що в парламенті в цей день він зареєструвався та у подальшому працював.
13 липня ВРУ Верховна рада ухвалила закон про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів — це важливий крок до всеохопної судової реформи. Андрій Аксьонов при цьому був відсутній.
Від підтримки закону про дерадянізацію законодавства України пан Аксьонов «утримався».
Жодного депутатського запиту за цей час від Андрія Аксьонова не надходило, законотворчою діяльністю нардеп поки що не займався. Єдине — парламентар встиг стати членом груп з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною та Німеччиною.
Нагадаємо, за результатами довиборів у Верховну Раду від округу № 50, які відбулися в березні 2021 року, на Донеччині переміг тодішній міський голова Добропілля Андрій Аксьонов. Свого часу йому закидали сприяння у проведенні незаконного «референдуму», подвійне (російське) громадянство, а нині судять за розтрату майна.
Політична кар'єра Аксьонова розпочалася в селищі Новодонецьке на Донеччині у 2008-му році. Там він двічі обирався головою від «Партії Регіонів».
У 2014-му, коли Аксьонов все ще обіймав цю посаду, Новодонецьке стало одним з тих населених пунктів, де проводився так званий «референдум» про відокремлення від України. Намет для голосування встановили тоді в лічених метрах від селищної ради. До Новодонецького приїжджали охочі «проголосувати» з тих міст, де місцева влада не організовувала незаконного референдуму. Наразі СБУ займається розслідуванням цього епізоду.
ЧИТАЙТЕ: СБУ «перестала бачити» російське громадянство мера Добропілля Аксьонова, — нардеп
В інтерв'ю Аксьонов стверджував, що як голова мусить слідувати «бажанням» жителів селища і, мовляв, якщо вони схочуть приєднатися до Росії або Гондурасу, він мусить це підтримати. У квітні 2014 року Аксьонов також намагався перешкоджати патріотичному автопробігу прихильників України і назвав його учасників «говномутами».
У 2017-му нардеп Дмитро Лубінець повідомив, що влітку 2014 року Андрій Аксьонов виїхав до анексованого Криму, де подав до окупаційної адміністрації заявку на отримання громадянства РФ. Місцем проживання в заяві мер вказав Севастополь. Лубінець зазначив, що цю інформацію легко перевірити через офіційну базу платників податків Росії.
У 2018-му прокуратура Донецької області повідомила про підозру меру Добропілля Андрію Аксьонову в підробці документів і службовій підробці.
Судові засідання з цієї кримінальної справи тривають досі.
Також, за інформацією, Служба безпеки України наразі не володіє документально підтвердженими даними щодо наявності в Андрія Аксьонова паспорта громадянина Росії.