57-річну Олену Федорук піддають тортурам в ОРДЛО/ Фото МІПЛ
Нині вона перебуває у жіночій виправній колонії № 127 у місті Сніжне Донецької області у важких умовах. Про це повідомляє Медійна ініціатива за права людини.
«У мами значно погіршився стан здоров’я внаслідок важкої роботи та умов утримання у колонії, — розповіла МІПЛ донька пані Олени Юлія. — Моя мама, як і більшість там жінок, працює на так званому швейному виробництві. О 7-й ранку їх вивозять до цеху, і повертають близько 19.00. Вона розповідає, що доводиться майже дванадцять годин на день сидіти за швейною машинкою, з однією 15-хвилиною перервою на обід. Від постійного сидіння у неї сильно болять ноги, набрякають, вени стають великими, інколи не може навіть взути взуття — розвивається тромбофлебіт. Одного разу ноги зовсім не слухались і нестерпно боліли, тому мама звернулася до санчастини. Їй згодом призначили уколи. Всі ті ліки, яких потребує мама, ми передаємо. Коли мамі стає дуже погано, вона залишається у камері. Але у той день її змушують також працювати — вручну розвантажувати чи завантажувати машини зі сміттям або носити дрова та вугілля. Дозволено лише один вихідний — неділя».
Юлія каже, що через шиття по 12 годин у Олени Федорук погіршився зір.
«Ми передали їй окуляри. Турбують часті головні болі через цілодобове штучне освітлення на виробництві та у камері», — додає донька.
Зазначається, що Олену Федорук окупанти затримали 25 липня 2017 року та вивезли у невідомому напрямку. Спочатку її утримували на «Ізоляції», де фізично та морально принижували, примушували працювати на кухні. Згодом звинуватили у шпигунстві та засудили на 11 років позбавлення волі. З листопада 2019 року Федорук Олену етапували в жіночу виправну колонію.
Доньки Федорук ще у 2014 році виїхали до Києва, сама Олена не могла цього зробити через хвору маму.
«Ще у 2013 році бабусі була зроблена складна операція — заміна тазостегнового суглоба. Операція не дала бажаних результатів, тому самостійно вона не могла пересуватися, а виключно за допомогою інвалідного візочка», — говорить Юлія.
Нині бабусі 84 роки і вона одна на окупованій території, їй допомагають доглядальниці.
ЧИТАЙТЕ: «Звинувачують у шпигунстві», — бойовики у Донецьку схопили вагітну жінку
Олена Федорук може дзвонити з колонії раз на тиждень, але користуватися лише так званою місцевою мережею.
«Мама телефонує бабусі, і таким чином ми підтримуємо зв’язок. Мама не розповідає про погане, але, мабуть, коли вже зовсім нестерпно, каже, що ноги болять. Якщо чесно, я дуже боюся, що бабуся так і не дочекається маминого звільнення. Ми не можемо її звідти вивезти, тому що вона самостійно не рухається, а їхати туди нам з сестрою небезпечно. МКЧХ не може нам допомогти», — розповідає донька.
28 серпня Юлія прийшла до будівлі Офісу президента України разом з правозахисниками. Вона просила звернути увагу до проблеми заручництва та докласти зусиль задля звільнення її мами.
«Я б хотіла звернутися до нашої влади, до відповідальних за обмін осіб та до світової спільноти за допомогою: повернути маму, Федорук Олену. На неї вдома чекають старенька мама та онуки, народжені вже після затримання бабусі, вони її навіть не знають», — говорить Юлія.