Річка Бахмутка — головний водний об’єкт Бахмутської міської територіальної громади у Донецькій області. Разом із річкою Казенний Торець Бахмутка має важливе значення для наповнення основної водної артерії Донецької та Луганської областей — ріки Сіверський Донець.

У межах проєкту «Сприяння підзвітності влади та встановлення громадського контролю за вирішенням екологічних проблем», який реалізується ГО «Зміни Є» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, було проведено моніторинг стану річки Бахмутка.

Наразі її стан можна схарактеризувати як задовільний. Однак у життєдіяльності річки існують дві основні проблеми, що потребують скорішого розв’язання.

По-перше, це контроль за шкідливими викидами. Згідно з даними моніторингових досліджень Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів (БУВР), до Бахмутки здійснюють скиди 10 підприємств — як комунальні, так і промислові. Від початку 2021 року по річці спостерігається перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію, свинцю тощо.

Сергій Трофанчук, начальник Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів
«Забруднення Бахмутки, а також Казенного Торця від комунального господарства, підприємств промисловості чи несанкціонованих звалищ шкодять басейну Сіверського Дінця», — каже Сергій Трофанчук, начальник Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів.

Крім того, чоловік наголошує на ще одному джерелі забруднень — шахтах, що знаходяться на непідконтрольних уряду України територіях Донецької області. Зокрема, свій початок Бахмутка бере у Горлівці. У цьому місті де-факто влада організовує неконтрольовані затоплення шахт. У результаті брудні шахтні води потрапляють саме до річки в Бахмуті.

«Ми не знаємо, що йде з непідконтрольних уряду України територій, і взагалі не можемо проконтролювати цю ситуацію», — підкреслює пан Сергій.

Потенційну небезпеку, згідно з даними ОБСЄ, для стану річки несе й підприємство «Бахмутський аграрний союз», розташоване на «лінії зіткнення». У разі аварійної ситуації на накопичувачах агросоюзу, до Бахмутки, а надалі й Сіверського Дінця можуть потрапити відходи свинарства.

Друга насущна проблема життєдіяльності Бахмутки — необхідність розчищення великої ділянки річки. Відтак, протягом 2013−2015 років коштом обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було реалізовано проєкт з реконструкції кріплення берегів та розчищення річища річки протяжністю 1,1 км, в рамках якого було розчищено дно від мулу, береги — від очерету, укріплено схили, влаштовано дві переливні греблі та збудовано шість очисних споруд для очищення поверхневих стоків.

Наразі вже готовий проєкт розчищення ще 4,5 км Бахмутки — його заходи, на думку місцевої влади, мають допомогти закріпити попередні результати, а також забезпечити нормалізацію стану річки, ліквідацію застійних зон, покращення водообміну, підвищення водності та насищення киснем для сприятливого розвитку річкової фауни.

Тетяна Татаринова, начальниця відділу енергоменеджменту та екології управління економічного розвитку Бахмутської міської ради
«Для реалізації проєкту міська влада потребує понад 54 мільйони гривень співфінансування. Для цього ми прагнемо залучити кошти обласного екологічного фонду», — коментує начальниця відділу енергоменеджменту та екології управління економічного розвитку Бахмутської міської ради Тетяна Татаринова.

Однак, за словами голови обласної громадської організації «МАМА-86» Галини Олійникової, проєкти розчищення річки Бахмутка включають здебільшого механічні методи очищення. Задля покращення стану водного об'єкта вона пропонує застосовувати природний підхід.

«У Європі давно втілюються проєкти природного очищення. Бахмутка — основна річка нашого міста, яка зберігає його клімат, і тому треба підтримувати саме її природний стан. Це світова тенденція, якій, на жаль, мало приділяється уваги тут», — вважає пані Галина.

Про користь природних методів очищення річок каже й начальник Сіверсько-Донецького БУВР Сергій Трофанчук: «Як спеціаліст я стверджую, що не можна зробити це за рік чи два. Та навіть за п’ять. Щоб будь-яка річка природно відновилася, потрібно більше часу. Але тоді вона повернеться у своє реальне річище і матиме натуральний вигляд», — зазначає він.

Наостанок пан Сергій наголошує: ставитися до покращення стану саме Бахмутки треба не окремими фрагментами, а комплексно, усвідомлюючи її роль у басейні Сіверського Дінця:

«Дуже правильно, щоб активізувалися місцеві громади та співпрацювали між собою, доглядали разом за річкою. А водне господарство України буде допомагати - для цього створено басейнову раду Сіверського Дінця, яка об’єднуватиме зусилля. Бо окремими шматочками зробити щось неможливо».

На ряду з усіма заходами не менш важливо, аби кожен громадянин був екологічно свідомим та не засмічував річки й інші природні об’єкти. Слід завжди пам’ятати про майбутні наслідки безвідповідальної поведінки.

Подробиці у відео:

Для довідки:

Проєкт «Сприяння підзвітності влади та встановлення громадського контролю за вирішенням екологічних проблем» реалізується ГО «Зміни Є» за організаційної підтримки ГО «Взаємодія Плюс» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Новини Донбасу, Бахмутська громада, Бахмутка, Сіверський Донець, річка

Додати коментар