Ілюстративне фото з архіву "Вчасно"
У National Geographic вийшла стаття про екологічні проблеми прифронтового Маріуполя, боротьбу місцевих активістів за чисте повітря та вплив підприємств олігарха Ахметова.
«Маріуполь — одне з найбільш забруднених міст країни, повітря якого є одним із найбрудніших у Європі. Україна, що занурилася у війні зі своїм могутнім сусідом, охоплена корупцією і при владі небагатьох супербагатих олігархів, які мають величезний політичний вплив, дозволила своїм застарілим підприємствам викачувати токсичні забруднення в кількостях, що набагато перевищують дозволені деінде ще на континенті», — йдеться у матеріалі.
Автор статті поспілкувався з місцевими мешканцями, які розповіли про рудий дим, неприємний запах, пил та попіл, які викидають у повітря металургійні підприємства.
«Зафіксовано рівні PM2,5, які більш ніж у 50 разів перевищують рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров'я максимум. Ці небезпечні частинки забруднення повітря настільки малі, що можуть потрапити в кровотік, де вони можуть завдати шкоди багатьом критичним системам організму та викликати безліч захворювань», — йдеться у статті.
ЧИТАЙТЕ: ВІДЕО. Маріуполь накрило рудим димом промислових викидів
Разом з тим Віталій Коваленко, директор з екологічного менеджменту Метінвесту, каже, що компанія витратила 665 мільйонів доларів на модернізацію двох заводів з 2012 року, і 80% цих модернізацій перевищили вимоги України щодо забруднення. Він визнав, що прогрес був повільним, частково тому, що конфлікт на Донбасі викликав втечу тих, хто мав інженерні та будівельні знання, що унеможливило залучення іноземних робітників.
За його словами, Метінвесту також довелося вкласти гроші в ремонт об'єктів під Маріуполем, які постраждали від бойових дій. Проте викиди заводів Ілліча та Азовсталі з 2011 року знизилися на 35%, і компанія планує ще 529 мільйонів доларів на модернізацію та скорочення забруднення до 2025 року. Але Метінвест хоче, щоб український уряд дав компаніям понад сім років, щоб відповідати суворішим обмеженням щодо забруднення.
«Це неможливо зробити» так швидко через фінансові обмеження та чергу підрядників, які можуть виконати роботу, — каже Коваленко, додаючи, що 15 років були б більш реалістичними.