«Людський ресурс був для них нічого не вартий - це була війна на виснаження», - розповідь українського бійця про оборону Рубіжного

Повномасштабне вторгнення росії на територію України застало Балу, як і у 2014 році, на Донеччині. Перший вогневий контакт з противником Балу здійснив в кінці лютого під час оборони Рубіжного, коли росіяни вперше намагалися прорвати оборону міста - за час оборони Балу зіткнувся як з чеченцями, так і з військовими ЗС рф.

«Бої точилися за місто Рубіжне, ми тоді обороняли його центр, коли до нас почали заходити малі групи чеченців. За 30 метрів від себе я помітив чеченця з РПГ, який намагався поцілити в наші позиції. Я спочатку подумав, що якийсь жарт, бо він працював абсолютно без прикриття та підійшов до нас майже впритул. Я поцілив в нього, його відтягнули. Хтось намагався за нього «помститися», проте зліг там само. На що вони розраховували - я не знаю», — згадує нацгвардієць.

Ворожі підрозділи піхоти та артилерії Балу оцінює як переважаючі за кількістю, проте аж ніяк не за якістю. Артилерія працювала регулярно та просто знищувала місто, а ворожі міномети після влучання хоч в якусь будівлю намагалися зрівняти її з землею.

«Якось ми взяли в полон ворожого командира роти. Він розповів, що за тиждень ми створювали приблизно 120 «хороших» росіян, проте їх чисельність швидко відновлювали. Ми розуміли, що нас закидують мʼясом. Людський ресурс був для них нічого не вартий - це була війна на виснаження», — каже Балу.

Бійцям, які будуть брати участь в бойових діях, Балу радить прислухатися до порад своїх командирів, які старші та більш досвідчені, а також відповідально ставитися до облаштування власних вогневих позицій та завжди мати місце, де можна сховатися у випадку артобстрілу.

«Продовжую боротьбу, щоб не пустити їх далі. Я воюю з 2014 року - не хочу, щоб руйнування, які я бачив, розповсюджувалися по всій Україні. Людей шкода, в першу чергу. Хочу вигнати цих негідників з нашої землі, нема їм чого тут робити. Вірю в нашу армію, і вірю, що ми переможемо!», — додає боєць.

Джерело: НГУ