11 «друзів» Луганщини: мільйони, нерухомість, родинний бізнес та «праця» нардепів окупованої області

Окупована область, мільйони переселенців, зруйновані громади — і водночас одинадцять народних депутатів, які досі представляють Луганщину у Верховній Раді. Їхні округи давно під контролем окупантів, але мандати, зарплати й державні компенсації — збережено.

Дехто зник із парламенту, дехто знімає готельний номер за кошт бюджету, а дехто отримує виплати ВПО, маючи мільйонні в кишені. Хтось не задекларував жодної гривні доходу — але володіє квартирами, автопарком і мільйонами готівки. Формально — все в рамках закону. Але на практиці — як у кіно: «11 друзів Оушена», тільки з депутатськими значками.

Журналісти «Вчасно» проаналізували декларації, активи, голосування й компенсації луганських нардепів. І побачили більше, ніж озвучується з трибуни.

У Верховній Раді нинішнього скликання Луганську область представляють 11 народних депутатів. Серед них — і старі знайомі, і політичні новачки.

Юлій Іоффе, Юрій Бойко, Сергій Дунаєв і Сергій Шахов потрапили до парламенту не вперше. Олександр Сухов, Сергій Вельможний і Олександр Лукашев до обрання працювали у «Благодійному фонді Сергія Шахова». Інші — прийшли з бізнесу або партійних списків.

Максим Ткаченко керував «Квартал-Концертом», Руслан Горбенко очолював ТОВ «Інтершина УА», Вікторія Гриб відповідала за сталий розвиток у ДТЕК. Олексій Кузнєцов, згідно з декларацією, тимчасово не працював.

Дехто з початку повномасштабної війни заглибився у законотворчу роботу. Інші — зникли з парламенту фізично й політично.

Топ-зарплат

У 2024 році майже всі луганські обранці отримали стандартну для нардепів заробітну плату.

Найбільший дохід за минулий рік задекларував Сергій Вельможний — понад 855 тис. грн. Слідом за ним — Олексій Кузнєцов (801 тис. грн), Руслан Горбенко (796 тис. грн) та Олександр Лукашев (760 тис. грн), Юрій Бойко (753 тис. 460 грн). Усі ці суми — офіційна зарплата народного депутата за рік, без урахування інших джерел прибутку.

Далі в рейтингу:

• Юлій Іоффе — 748 тис. 512 грн

• Вікторія Гриб — 748 тис. 192 грн

• Олександр Сухов — 726 тис. 200 грн

• Максим Ткаченко — 695 тис. 993 грн

• Сергій Дунаєв — 687 тис. 623 грн

І лише Сергій Шахов задекларував нуль гривень доходу. Формально — не отримував зарплату. Фактично — вже кілька років не з’являється в парламенті і перебуває в розшуку у справі про недекларування елітного майна на понад 88 млн грн.

Окрім зарплат, нардепи активно користуються й коштами на так зване забезпечення депутатської діяльності. Наприклад, Сергій Дунаєв — попри те, що його зарплата була найнижчою серед луганських обранців — отримав із бюджету понад 816 тис. грн на «робочі витрати». Не залишився осторонь і Юрій Бойко: у 2024 році йому додатково перерахували 726 тис. грн з державної скарбниці.

Все на жіночих плечах: як депутати накопичують статки

Офіційні зарплати луганських нардепів у більшості випадків не вражають — усі вони отримують типові виплати з бюджету. А ось коли доходить до членів родин, розмах і масштаби значно зростають. Саме тут проявляється реальна фінансова спроможність обранців — не через зарплатні рядки, а через жінок, дітей та інших родичів.

Абсолютною рекордсменкою за рівнем доходів стала Віра Бойко, дружина Юрія Бойка. Лише за 2024 рік вона задекларувала понад 43,6 млн грн. У цій сумі: 6,3 млн — дивіденди, майже 15 млн — відсотки з банківських рахунків, 3,7 млн — зарплата у власному ТОВ «Столична нерухомість» і ще 19 млн — грошовий подарунок від сина. Це — річний бюджет невеликої територіальної громади. Для порівняння: сам Юрій Бойко задекларував у 25 разів менше — 1,7 млн грн доходів.

У родині Сергія Вельможного — теж мільйони. Його дружина Любов Вельможна у 2024 році заробила 1,87 млн грн завдяки бізнесу, а син Ярослав — ще 600 тис. грн від підприємництва і 96 тис. грн як співробітник апарату Верховної Ради.

Олексій Кузнєцов теж може покластися на дружину — працівницю апарату Верховної Ради. За рік вона отримала понад 1 млн грн зарплати. Водночас вона скористалася державною допомогою як ВПО — попри фінансову спроможність родини.

Родинний бюджет Максима Ткаченка також тримається на його дружині — вона за 2024 рік заробила понад 1,7 млн грн підприємницьким шляхом. У декларації Ткаченка відсутня інформація про корпоративні права або компанії, які належать йому чи членам родини, хоча доходи свідчать про активну бізнесову діяльність.

Цікавою виглядає й історія цивільної партнерки Олександра Сухова. Формально вона не перебуває з депутатом у шлюбі, але задекларована як особа, що спільно проживає. У 2024 році вона придбала BMW X3 2022 року випуску, тримає 40 тис. доларів і 600 тис. грн готівкою. Але чим вона займається і де заробила такі кошти — у декларації не вказано. У відкритих реєстрах про її діяльність — ані слова.

Готівка «під подушкою»

Понад 200 мільйонів гривень — саме стільки грошових активів задекларували нардепи Луганщини та їхні родини. Хтось зберігає в доларах, хтось — на рахунках, але найчастіше — у готівці. Джерела походження здебільшого залишаються поза кадром.

Абсолютний рекордсмен серед депутатів Луганщини — Юрій Бойко, який має понад 127 млн грн заощаджень. Разом із дружиною політик задекларував 523 тис. доларів, 149 тис. євро, 3,3 млн російських рублів, мільйони гривень і золото. Більшість активів — на Вірі Бойко, зокрема рахунки в українських і російських банках. Під час війни — символічно і цинічно водночас.

Другим іде Руслан Горбенко з грошовими активами на 21,3 млн грн. Основна частина — у готівці та валюті: 257 тис. євро, 204 тис. доларів і 710 тис. грн. На рахунках — ще 90 тис. грн.

Трійку лідерів замикає Юлій Іоффе, який задекларував активів майже на 21 мільйон гривень. Зокрема, понад 10,8 млн грн у доларах США (270 тис. доларів), понад 8,1 млн грн у євро (189 тис. євро) та майже 1,8 млн грн у національній валюті. Чіткої відповіді, звідки ці гроші, декларація не дає.

Не відстає й Вікторія Гриб з майже 12 млн грн. У 2024 році Гриб і її чоловік задекларували понад 380 тис. доларів: частину — на рахунках, частину — готівкою. Гривневі залишки — незначні. Подружжя активно інвестує в нерухомість, зокрема квартиру за понад 4,4 млн грн.

Статки Сергія Вельможного трохи скромніші, але теж із шістьма нулями — понад 10,5 млн грн: 260 тис. доларів готівкою, майже 120 тис. грн на рахунках. Ще частина активів — у криптовалюті, якою оперує його син.

Менші, але все одно мільйонні заощадження задекларували: Максим Ткаченко — 10,1 млн грн; Сергій Дунаєв — 4,3 млн грн; Олександр Лукашев — 2 млн грн; Олександр Сухов — 1,74 млн грн; Олексій Кузнєцов — 1,4 млн грн;

Найменше заощаджень показав Сергій Шахов — лише близько 460 тис. грн. Проте НАБУ встановило: депутат приховав майна на майже 88 млн грн, записавши його на цивільну дружину.

Луганські лендлорди: яку нерухомість накопичили нардепи

Поки сотні тисяч переселенців з Луганщини туляться в орендованих квартирах, гуртожитках і модульних містечках, народні депутати від регіону володіють десятками об'єктів житла та землі — по всій Україні, а подекуди й за її межами.

Рекордсменом за обсягом нерухомості став Юрій Бойко. У його декларації — 41 об'єкт: квартири, елітні будинки, офіс, господарські будівлі, машиномісця й понад 30 земельних ділянок, здебільшого в Київській області. Загальна площа наділів перевищує 16 га. Лише у вересні 2020 року родина Бойків оформила понад 20 ділянок у селі Копилів. Частину з них задекларували за заниженими цінами — від 3,5 до 11 тис. грн. У власності також є квартира та машиномісце в Росії. Значна частина активів записана на дружину Віру Бойко або оформлена як спільна сумісна власність.

Слідом іде Руслан Горбенко. Він і його родина володіють або користуються 39 об'єктами: маєток і земельна ділянка в елітних Лісниках у Київській області, завод у Борисполі, магазини, квартири, станція техобслуговування в Луганську та Донецьку, гектари під забудову на Київщині. Загальна площа задекларованої землі — понад 50 тис. м². Частину майна записано на матір і цивільну партнерку, на яких також оформлене право безоплатного проживання. Лише у 2023 році Горбенко набув шість нових ділянок у селі Березівка під Києвом.

Родина Олексія Кузнєцова задекларувала щонайменше 16 об'єктів нерухомості: житлові будинки, квартири, машиномісце, понад 3100 м² нежитлових площ і низку земельних ділянок. Крім того, родина користується ділянкою площею майже 1000 м² у Києві. Більшість майна розташована в окупованому Луганську.

Сергій Дунаєв володіє шістьма квартирами — п’ять у Сєвєродонецьку та Лисичанську, одну — в Києві. Має гараж і частки у щонайменше шести комерційних приміщеннях, формально названих «площами загального користування» — кожне з них понад 350 м². Також орендує громадську приймальню площею майже 290 м², оформлену через приватну компанію.

Вікторія Гриб володіє будинком у Софіївській Борщагівці (185 м²), двома квартирами в Києві, двома земельними ділянками загальною площею понад 2700 м², машиномісцями та приміщеннями для зберігання велосипедів у паркінгах. У 2023 році вона інвестувала понад 4,4 млн грн у нову квартиру в столиці.

Інші обранці — теж не без квадратних метрів. Наприклад, Олександр Лукашев користується службовим житлом і орендує квартири, а володіє лише нежитловим приміщенням у Ялті. Натомість у Сергія Вельможного усе оформлено на дружину та сина: щонайменше три квартири, садовий будинок (223 м²), кілька ділянок у Бориспільському районі. У 2023 році син депутата придбав квартиру в Києві за понад 1,6 млн грн. Водночас Юлій Іоффе залишається вірним своїй старій нерухомості — квартирі площею 204,9 м² і паркомісцю в Києві, набутим ще на початку 2000-х.

Компенсація за оренду — навіть коли є де жити

Депутатські компенсації за житло — одна з найпоширеніших «пільг» у Верховній Раді. І навіть ті, чия родина володіє квартирами в столиці чи маєтками під Києвом, не втрачають нагоди отримувати по 20 тисяч гривень щомісяця з держбюджету.

Один із найяскравіших прикладів — Олександр Сухов. У його депутатській декларації — жодного об'єкта власного житла. Всі квартири, в яких він мешкає, або орендовані, або належать матері. Проте варіантів для проживання в родини більш ніж достатньо. Його рідний брат Костянтин Сухов, заступник голови Сєвєродонецької районної ради, у власній декларації вказує, що проживає разом із батьками в селі Петропавлівська Борщагівка під Києвом — у квартирі площею понад 141 м².

Тобто жити є де. Але, як і багато інших обранців, навіть попри наявність нерухомості в найближчих родичів, Сухов не втрачає можливості оформити компенсацію від держави. Зазвичай це — номер у готелі «Національний» у Печерському районі Києва.

У 2023 році за оренду житла депутат отримав 237 тис.  250 грн, тобто майже 20 тис. грн на місяць. У 2024-му сума зросла — до 237 тис. 900 грн.

Сергій Шахов — легенда в жанрі «нічого не маю»

Окремий випадок — Сергій Шахов. Ще у 2022 році НАБУ завершило розслідування, в якому встановило: депутат приховав майна на майже 88 млн грн, записавши його на цивільну партнерку. До переліку ввійшли два елітні будинки в котеджному містечку «Сонячна долина» загальною площею понад 2000 м², 27 земельних ділянок (майже 115 га), 13 квартир у Києві, дача, вісім паркомісць, два автомобілі, корпоративні частки та доходи від продажу нерухомості.

У 2023 році ВАКС оголосив Шахова в розшук. Того ж року суд ухвалив рішення про його примусовий привід, а згодом — оштрафував за систематичні неявки. Раніше, у 2021-му, НАЗК уже фіксувало ознаки недостовірного декларування майна на суму 15,4 млн грн. Одне з порушень — не вказання в декларації Інни Журби, з якою Шахов спільно проживає.

Попри це, у 2025 році журналісти «Схеми:корупція в деталях» з’ясували: Шахов понад два роки мешкав в елітних апартаментах у Дубаї — вже після оголошення в розшук. При цьому сам депутат стверджував, що перебуває на лікарняному.

Паралельно журналісти Hromadske виявили, що Шахов — через свого помічника Миколу Самбожука — намагався просунути власну систему сповіщення на державному рівні, дискредитуючи конкурентів. Сам Самбожук — колишній власник російської компанії, громадянин рф і фігурант журналістського розслідування.

Згідно з аналітикою Руху ЧЕСНО, Шахов — один із найбільших прогульників у Верховній Раді: лише за період із 2022 до середини 2023 року він пропустив 37% голосувань.

Офіційно — депутат без активів і доходів. Фактично — власник тіньового майнового портфеля, що давно не вміщується в межі закону. І, попри все це, досі народний обранець.

Працюють у Раді — чи тільки числяться?

А що ж до роботи нардепів від Луганщини? За даними журналістів «Фарватер.Схід», найрезультативнішим серед них виявився Руслан Горбенко. За час роботи у Верховній Раді він подав 439 законопроєктів, із яких 170 стали чинними законами. У Юрія Бойка — найвищий відсоток ухвалених ініціатив: майже 46% від поданого.

А от Сергій Дунаєв за всю каденцію виступив лише тричі. З 39 поданих законопроєктів законом стали лише два. Юлій Іоффе — так само малопомітний, хоча регулярно отримує пенсію, відсотки та депутатську зарплату.

Сергій Шахов до того, як зник із парламенту, встиг виступити понад 380 разів. Але й прогулів у нього найбільше. Згідно з аналітикою Руху ЧЕСНО, лише з 2022 року до середини 2023-го він пропустив 37% голосувань.

Не менш важливий індикатор — підтримка законів для внутрішньо переміщених осіб. У регіоні, де війна позбавила житла сотні тисяч людей, від депутатів логічно очікувати повної залученості до їх ухвалення. Але підтримка виявилася вибірковою.

У 2023−2024 роках Верховна Рада схвалила три ключові законопроєкти для ВПО: про створення фонду тимчасового житла; про пріоритет компенсацій за зруйноване майно; про реєстр доступного житла й використання вільних освітніх приміщень.

Серед ініціаторів — Кузнєцов, Ткаченко, Горбенко, Вельможний. До них долучались Сухов і Гриб, хоч іноді були відсутні під час голосувань. Натомість Бойко, Іоффе, Дунаєв, Лукашев демонстрували пасивність — не голосували або не з’являлися. Шахов узагалі жодного разу не був у залі під час розгляду цих ініціатив.

Отже, Луганщина давно втратила округи — але не своїх депутатів. У Верховній Раді вони досі голосують, отримують зарплати, компенсації, а дехто — просто числиться. Хтось — у сесійній залі, хтось — у Дубаї, хтось — у деклараціях дружини.

Замість представляти переселенців — живуть у котеджах. Замість захищати інтереси громади — інвестують у гектари й криптовалюту. Хтось мовчить, хтось прогулює, хтось зникає з радарів, а хтось просто забуває задекларувати ще одну квартиру.

Це не парламентська група — це майже «11 друзів Оушена». У кожного — своє амплуа: мовчазний, хитрий, невловимий, заможний. Але об'єднує їх одне — мандат, що втратив зв’язок із реальністю виборця. Поки Луганщина бореться за виживання, її обранці борються хіба що за комфорт.