36 осіб з прифронтової зони мали знайти прихисток на Закарпатті у Центрі, який відремонтував Благодійний фонд «Схід SOS». Однак після відновлення будівлі місцева влада заблокувала евакуацію.
Місцева влада села Нересниця на Закарпатті блокує евакуацію у відремонтований центр ВПО/ Фото: БФ "Схід SOS"
З прифронтових населених пунктів Донеччини й інших областей майже щодня евакуюються люди. Вони шукають новий дім у громадах різних областей України, зокрема на Закарпатті, де нині місцева влада почала блокувати евакуацію цивільних. Про це пише Благодійний фонд «Схід SOS».
Наразі, лікарня відремонтована, але у Нересниці вже 9 місяців відмовляються приймати маломобільних осіб, які не можуть жити без догляду та турботи. Кажуть — рішення не було погоджене з сільськими депутатами, яким не до вподоби така ініціатива, бо мають більш важливі пріоритети.
«Ремонт і повна підготовка будівлі до прийому нових мешканців коштувала близько 7 мільйонів гривень, але в останній момент місцева влада відмовилася виконувати свої зобовʼязання, заблокувавши процес евакуації», — зазначив координатор напряму відновлення Євген Голованевський.
«Наприклад, чоловік, який працював на будівництві в Слов’янську: під час обстрілу він впав з другого поверху й зламав шийку стегна. А через кілька днів в нього стався інсульт, — розповідає Ярослав Корнієнко, координатор напрямку евакуації БФ „Схід SOS“. — Він був абсолютно виключений з повноцінного самостійного функціонування, потребував реабілітації, оформлення інвалідності. До нас звернулася його сусідка, щоб ми його евакуювали».
Майже півтора року співробітники «Схід SOS» допомагали чоловіку відновити та оформити документи, взаємодіяти з медичними закладами, забезпечили місцем тимчасового проживання, бо повертатися йому вже немає куди. Але попри все, людина залишається залежною від сторонньої допомоги, є непрацездатним та має інвалідність ІІ групи, тому потребує переміщення в заклад, де він міг би отримувати допомогу у побуті щоденно. Бо якщо поселити його у звичайний шелтер, він не зможе впоратися самостійно.
Фото: БФ «Схід SOS»
Для розміщення таких людей має бути спеціальне місце, де вони можуть гідно перебувати й де їм нададуть супровід. Тих, кого евакуює «Схід SOS», вони розміщують в Дніпрі в центрі тимчасового прихистку «Океан добра», де є спеціально пристосовані приміщення, ліжка, візки та каталки, а головне — люди, які надають допомогу.
«Але потім нам потрібно їх розмістити довгостроково. Бо ми, як благодійний фонд, підтримуємо центр тимчасового захисту для людей з інвалідністю. Але не можемо взяти на себе зобов’язання утримувати там людину п’ять чи десять років, — пояснює Ярослав. — Це має робити держава. І тому, щоб вивільняти місця для тих, кого вивозять безпосередньо з небезпечної зони, нам потрібні постійні місця у геріатричних закладах».
Таких місць катастрофічно не вистачає. Дефіцит відчувається навіть в Європі, куди теж перевозять маломобільних українців благодійники.
«Будувати нові будинки підтриманого проживання дуже дорого і немає дієвого механізму утримання, — каже координатор. — Тому ми вирішили, що найбільш логічно розширювати чинні заклади у громадах, які зацікавленні у співробітництві».
А зацікавленість громад насправді ґрунтується на кількох складових. По-перше, вони отримують певний відсоток місць у відремонтованих закладах для місцевих жителів. У людей бувають різні обставини й ніхто не застрахований від того, що йому знадобиться така послуга.
«По-друге, це робочі місця в цьому закладі — санітари, кухарі, адміністрація, бухгалтерія, — каже пан Ярослав. — І третє: війна все ж справа солідарна. Ми не для комерційних цілей або особистих справ створюємо подібні заклади. Щоб долати наслідки війни, має бути солідарність всієї країни».
Фото: БФ «Схід SOS»
Наразі, конфлікт намагаються вирішити на рівні співпраці областей. Закарпатська обласна адміністрація, яка раніше також не погодила фінансування розширеного відділення лікарні, відремонтованого коштами донорів, домовляється про співпрацю з Донецькою ВЦА, щоб релокувати в Нересницю інтернатний заклад для дітей з інвалідністю — з фінансовими зобов’язаннями з боку Донеччини.
Але 36 евакуйованих з-під обстрілів маломобільних людей, які вже могли проживати в підготовлених для цього приміщеннях та створених саме для них умовах, так і залишаються «у повітрі».
«На жаль, за два роки система допомоги саме цій категорії не налагоджена. Шукати місце постійного проживання для кожної евакуйованої маломобільної особи працівникам благодійних організацій доводиться „вручну“, обдзвонювати різні заклади по всій Україні, звертатися до благодійників тощо. Бо державних механізмів, які б ефективно працювали, на разі, просто не існує, — каже Ярослав Корнієнко. — Але якщо зараз знов почнеться евакуація якогось більш-менш великого міста, то ці маломобільні та лежачі люди будуть просто лежати на ношах та каталках на залізничній платформі в місті Дніпро. Тому я вважаю, що створення таких будинків підтримки має бути для держави пріоритетом. І ми не маємо права розслаблятись у цьому питанні».
Нині працівники «Схід SOS» відкрито заявляють про ситуацію, що склалася на Закарпатті, і просять дієвої допомоги не тільки з конкретними випадком, а щодо створення системи захисту маломобільних людей на державному рівні.
Фото: БФ «Схід SOS»
Фото: БФ «Схід SOS»
Фото: БФ «Схід SOS»
Фото: БФ «Схід SOS»
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!