«Бійці досі є, але вихід з позицій небезпечніший, ніж перебування там»: військові про ситуацію у Покровську та Мирнограді

За Покровськ і Мирноград, які Сили оборони фактично не контролюють з початку 2026 року, тривають важкі бої. Основна маса ударів наноситься з дронів. Через це окупанти не можуть повністю захопити місто та вільно пересуватися в ньому, проте вже використовують Покровськ як хаб, де зберігають частину важкоброньованої техніки, повідомляє «Вчасно». Водночас за даними джерел «РБК-Україна» у Збройних Силах, українські підрозділи не отримували завдань лишати Покровськ і досі контролюють позиції у північній частині міста.

«Для росіян Покровськ відіграє роль накопичувача живої сили, вони стягують туди додаткові резерви. У ЗСУ завдання вести позиційну оборону, ніхто звідти виходити наразі не збирається», — зауважують співрозмовники.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російська армія накопичує підготовлені резерви біля Покровська й Мирнограда: українським військовим дедалі важче тримати промзону

Однак, як повідомив співрозмовник, ситуація у Мирнограді складніша через високу інтенсивність бойових дій та постійний тиск окупантів. Через це не виключається можливість контрольованого маневру або відходу підрозділів для збереження особового складу та стабілізації оборони. Однією з головних загроз для СОУ лишається російська авіація.

Окремою проблемою для українських військових на напрямку лишається логістика. Найбільші труднощі виникають під час евакуації поранених та забезпечення підрозділів у зоні активних бойових дій. Для виконання таких завдань дедалі частіше залучають наземні роботизовані комплекси та нестандартні маршрути евакуації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більше немає українських позицій, але ще лишаються наші бійці: що відбувається в Мирнограді та на напрямку

Перебування на позиціях у захоплених містах може бути безпечніше, аніж спроба вийти до своїх

Усе перераховане журналістам «Вчасно» підтверджують і бійці двох бригад, які стоять на обороні Покровського напрямку понад два роки. Приблизну кількість українських військових, які перебувають у Покровську та Мирнограді, не можна називати. Проте їхня присутність означає, що росіяни не контролюють повністю обидва населені пункти.

«Увесь попередній період боїв (удари артилерією, КАБами, скиди, які посікли кожен квадратний метр на напрямку) позбавили нас надій на якусь зеленку в тій зоні, звідки раніше ми заходили й виходили на позиції. Крім того, противник у місті. Пересуватися вільно він не може, бо ми перерізаємо дронами логістику і навіть їхні перебіжки між будинками. Але завести чи вивести людей ми теж не можемо. Тому так, я не заперечую, наші хлопці там є. Робота триває. Але вона обмежена умовами, в яких вони перебувають, тому про повноцінну бойову роботу в Покровську ніхто не каже», — розповідає «Форест», боєць однієї з бригад ЗСУ, яка «посунулася» за межі Покровська.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Стримання замість оборони не означає виведення бригад»: що відбувається в Покровську, який практично захопили росіяни

За словами військового, у тих населених пунктах навіть НРК не можуть пересуватися, щоб їх не підбили. Зокрема, в районі Покровська їздять лише дві моделі роботі, модернізовані самим підрозділом «Фореста». Решту ж відразу спалюють дрони рф, які постійно висять у небі.

«Найгірше, що ми не можемо фізично забезпечити якусь стабільність у постачанні того, що необхідно бійцям. Ті самі продукти й вода — вони можуть бути скинуті з дронами, але їх треба забрати. Сам процес скиду можуть помітити окупанти, відповідно у них буде питання, нащо це було зроблене. У нас за такими моментами триває ретельне спостереження, тому очікувано, що і ворог за цим слідкуватиме. Роботом це було б значно простіше зробити, але всі шляхи заміновані. Міни скидаються хаотично, недоступні навіть посадки, якими можна було б потенційно проїхати — у траві сотні „сюрпризів“, які відірвуть колесо чи можуть відірвати частину ноги. Тому ризик підірвати робота в рази більший, ніж те, що він доїде у потрібний квадрат чи хоч район. З цього маємо багато підірваних НРК, які більше не їдуть, і бійців, які змушені самі цим займатися», — каже військовий.

Разом з тим військовий на псевдо «Малий», який брав участь в обороні Мирнограда, додає: забрати наших військових із міста та локації, де вони перебувають, неможливо. На сьогодні з ними є зв’язок, але задля безпеки бійців він нечастий. Перевіряється насамперед їхнє самопочуття (зокрема, моральне) та стан здоров’я.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Вмикають рацію бійця, щоб ми слухали, і катують». Що відбувається біля Покровська з нашими полоненими, і чому НРК — вже не панацея

Ворожих танків у межах Покровська й Мирнограда досі не спостерігається

Начальник відділення комунікацій 7 армійського корпусу ДШВ Володимир Полевий повідомляє, що противник підтягнув частини 90-ї танкової дивізії, які уже беруть участь у наступальних діях. Проте танків на полі бою досі немає ані під Покровськом, ані під Ямполем чи Гуляйполем. Крім того, спостерігається проблема і з піхотинцями, які вже не так бадьоро йдуть на смерть на Покровському напрямку.

«Намалювати стрілку на карті, завести в промку Покровська пару сотень штурмовиків і розповісти їм байку, що на півночі Гришиного (Родинського, Гуляйполя, Ямполя) їх чекає гарячий чай і відпочинок, уже замало. Від моменту підписання контракту, через весь курс молодого бійця, підготовку в частині, навіть останній дурачок-алкоголік 100 разів почує про головну загрозу його життю — ударні дрони. Попри масовий культ смерті „за царя“, в основній масі навіть у росіянців працює інстинкт самозбереження. Тому „дійти на північ Гришиного“ із коефіцієнтом втрат 9 до одного вцілілого — охочих небагато», — зауважує військовий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Повертатися немає куди»: що відбувається з лінією оборони на Покровському напрямку

У смузі Покровська та Мирнограда противник підтягнув свої команди дронарів практично до ЛБЗ. У напрямку Гришиного він має для просування русло річки, прикрите зеленкою і житловою забудовою. Вздовж річки та місцевих доріг (наприклад, Родинське-Білицьке) росіяни використовують проходи в наших оборонних ровах і загородженнях.

Для інфільтрації окупантам потрібна кратна перевага у кількості команд дронарів і піхоти для руху вперед. І цю перевагу, на жаль, противник має. Індикатором цього є кількість «спеціальних», елітних підрозділів, головною характеристикою яких є краща укомплектованість, підготовленість, оснащеність головними засобами розвідки та ураження. На тактичному рівні — це «мавіки», FPV-дрони та команди пілотів, які працюють разом з піхотою (на відміну від окремих батальйонів чи сил безпілотних систем, які не контролюють смугу оборони та не ведуть штурмові дії).

«У покровсько-мирноградській агломерації противник зосередив, як мінімум, окремі частини двох бригад та полку спецназу, 76 дшд, 90-ту танкову дивізію, підрозділи окремого штурмового полку так званої „Сомалі“ з „днр“ та частини підрозділу „Рубікону“, щоб мати перевагу у повітрі на окремих ділянках руху. Тому противник зі 100% ймовірністю конвертуватиме позиційну, кількісну та якісну перевагу, вогневий контроль наших логістичних шляхів, особливості рельєфу і дорожньої сітки у поступове просування на напрямках Покровськ-Гришине-Крутоярівка та Родинське-Білицьке-Добропілля», — пояснює Полевий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Втрата контролю над Покровськом: як росіяни блокують зв’язок і розвідку, влаштовують сафарі на операторів дронів і витісняють СОУ в поле