Історія ветерана, який розвиває власну справу / фото: Український ветеранський фонд
Ветерана Володимир Скосогоренко — один із переможців конкурсної програми «Варто». Він отримав кошти на розширення виробництва із переробки часнику на пасту, а ферментованого чорного часнику — для створення спецій та соусів та фасування їх у стіки для разового використання. Історію ветерана публікує Український ветеранський фонд.
«Скажіть, ви любите чавити часник, а потім мити ту часникодавку, чистити її зубочисткою? Ні? У нашому бізнесі було важливо відшукати біль споживача і задовольнити його. Ми знайшли — ми звільняємо людей від того, щоб мити часникодавки», — усміхаючись, розповідає про свою справу Володимир.
Володимир Скосогоренко захищав Україну в 2014-2015 роках на Луганському напрямку. Після служби почав шукати себе і так став навчатися на психолога, щоб допомогти собі та іншим. Зокрема і зараз він волонтерить як психолог в роботі з пораненими військовими та тими, хто перебуває на реабілітації.
Володимир Скосогоренко захищав Україну в 2014-2015 роках
У бізнес вирішив піти, бо прагнув заробляти гроші… аби допомагати учасникам бойових дій із психологічною реабілітацією та фінансувати проєкти із надання психореабілітації ветеранам російсько-української війни та членам їхніх родин. «часниковий» бізнес
Володимир ділиться, що власна справа для нього почалася із певної цікавості — як свої бойові навички можна застосувати у підприємницькій діяльності? І зараз він впевнено всім каже, що з ветеранами треба мати бізнес бодай тому, що вони хочуть робити продукт кращим, якіснішим і корисним.
Як все почалося? Із друзями-ветеранами Володимир тривалий час шукав бізнес-нішу, а потім згадав, що має свої два законні гектари землі, які він здав в оренду фермерові. Цей фермер на тій землі вирощував часник. Володимир запросив його поговорити і зрозумів, що це воно. Так у 2021 році він розпочав власну справу. Тоді команда складалася із кількох ветеранів.
Згодом Володимир Скосогоренко почав досліджувати рослину детальніше та зрозумів, що часник — це взагалі ветеранський продукт. Каже: «В армії багато гіпертоніків, а часник знижує тиск і має ще безліч інших корисних властивостей».
Після 24 лютого, переважно всі побратими Володимира пішли на фронт, а йому через отримані травми в 2014-2015 роках — сказали залишатися у тилу і створювати для них нові робочі місця, щоб було куди повертатися після Перемоги. Володимир залишився, займався інформаційним фронтом, стежив за психічним станом волонтерів, а коли все більш-менш унормувалося, продовжив розвивав «часниковий» бізнес.
Зараз Володимир працює над двома напрямками — створення часникової пасти у маленьких стіках та спецій із ферментованого чорного часнику. Говорить, що часник, як і сало, це — суперфуд.
«Яка моя мрія? Хочу на смітниках бачити пусті упаковки з-під нашої продукції! — ділиться ветеран. — А якщо глобально, то після того, як заполоню Вінницю та всю Україну нашою часниковою продукцією, планую виходити і на міжнародний ринок».
Володимир мотивує своїми роздумами: «У бізнесі важлива не стільки ідея, адже ідей в повітрі витає багато, але вони часто розчиняються, бо не було потрібних знань для реалізації. Тому важливо розібратися. Наприклад, коли ми починали, то орієнтувалися на один ринок, а воно не пішло. Потім ми сіли, подумали, змінили вектор і все запрацювало. Головне, знання і впертість».
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!