Згідно з оприлюдненим раніше Переліком територій, на яких ведуться чи велися бойові дії, у Маріуполі активна фаза нібито скінчилася ще у березні 2022 року. Тепер тисячі переселенців нажахані перспективами лишитися без виплат, хоча таку загрозу в Міністерстві розвитку громад заперечують.
Фото: Alexander Ermochenko/Reuters
На одинадцятому році війни з росією в Україні досі виникають правові колізії з державними органами. Неможливість домогтися справедливості та законного статусу для тисяч переселенців означає неможливість отримувати законні їм виплати. І як так сталося, що проблема набула розголосу лише у 2025 році - в жодному з Міністерств нашої держави так і не спромоглися дати відповідь.
Днями маріупольців обурила відповідь Міністерства розвитку громад на заяву маріупольчанки про встановлення зв’язку її інвалідності з пораненням, яке вона отримала в окупованому Маріуполі під час бойових дій. Тоді жінка вижила після вибуху, але отримала важкі поранення: лишилась без ока, має значні пошкодження рук та інші проблеми зі здоров’ям, які визначають інвалідність особи. Однак на момент, коли документ опублікував маріупольський переселенець Євгеній Сосновський, жінці відмовили — на підставі, буцімто бойові дії в Маріуполі скінчилися ще у березні 2022 року. Тож за цими умовами — підстав для отримання статусу людини з інвалідністю через бойові дії не було.
«Згідно з українським законодавством, вона намагалась отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Але отримала від держави лише цей папірець, згідно з яким з 5 березня 2022 року вона вже не вважалась громадянкою України й не має зараз жодного права на отримання від держави відповідної підтримки та допомоги, як постраждала від ведення бойових дій на території України. Для тих, хто „не в темі“ — найбільша кількість загиблих та поранених від російських обстрілів маріупольців приходиться на період вже після 5 березня, коли кожного дня у місті гинули тисячі людей», — зауважив Євгеній Сосновський.
Опублікована відповідь Євгенієм Сосновським на заяву маріупольчанки
Він також додав, що коли свого часу оформлював свою пенсійну картку — вже тоді у Пенсійному фонді виникли непорозуміння, оскільки працівники порадили йому робити її лише в одному банку України. Пояснюючи це словами, що «Маріуполь був окупований ще до 24 лютого 2022 року». Щоправда, тоді ситуацію вдалося залагодити поясненням та «нагадуванням» подій війни у захопленому місті.
Наталія Корованенкова, переселенка з Маріуполя, також пригадує: аналогічна проблема сталася і в неї, коли вона вивозила пораненого сина з міста. Зокрема, у червні 2022 року хлопцю теж відмовили в статусі людини з інвалідністю, яка сталася через поранення внаслідок бойових дій.
«Син лікувався по лікарнях в Україні, але групу можна було отримати звичайну — „побутову“, від якої він відмовився», — зауважує жінка.
Оборона Маріуполя тривала до кінця травня 2022 року. Зокрема, станом на 17 березня 2022 року українські військові контролювали лише половину оточеного ворогом міста. Наприкінці березня — на початку квітня українським військовим кілька разів вдалося доставити гвинтокрилами у блокадний Маріуполь підкріплення та ліки, а також евакуювати поранених.
Наприкінці квітня кільце оборони стиснулося до території заводу «Азовсталь» — це окрема героїчна й водночас трагічна сторінка битви за Маріуполь.
У другій половині травня за наказом командира звідти вийшли кілька тисяч українських бійців.
На непорозуміння відреагував Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець, який додав, що у багатьох переселенців і справді виникають складнощі з встановленням інвалідності - їм відмовляють у такому праві, оскільки вони отримали поранення на тимчасово окупованих територіях. Щоправда, такою відмовою ті, хто використовує аргумент про ТОТ, порушує вже закони України.
«Це не просто бюрократія — це кричуще порушення прав тих, хто найбільше постраждав від війни. Постанова Кабміну № 306, якою керуються працівники органів, що відмовляють людям у наданні статусу людини з інвалідністю, передбачає: якщо ушкодження здоров’я від вибухонебезпечних предметів сталося на території населеного пункту, розташованих в межах ТОТ, факт встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я від вибухонебезпечних предметів для цивільних осіб не встановлюється. Це позбавляє людей необхідного захисту й суперечить Конституції», — пояснив Уповноважений.
В результаті після заяви Лубінця Мінветеранів підготувало проєкт постанови, що дозволить визнати інвалідність після деокупації територій. Однак цього, як зауважив правозахисник, все одно недостатньо — і на четвертому (та водночас одинадцятому) році війни в Україні необхідно змінювати та заперечувати цю колізію.
Тіло загиблого мешканця на вулиці у Маріуполі, 27 березня. Фото: REUTERS
На розголос у соціальних мережах відреагував і заступник Міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін. За його словами, цю проблему вирішуватимуть — а документ із визначеною датою «закінчення бойових дій» його орган отримав у січні 2025 року від розформованого Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій. Тож чия саме це провина — до кінця не зрозуміло.
«Загальновідомим є факт, що в Маріуполі до 20 травня точилися активні бойові дії. Насправді саме ці дати та статуси (йдеться про початок окупації Маріуполя з 5 березня 2022 року) були встановлені ще у 2022 році. Зараз Міністерство розвитку громад та територій України працює над тим, щоб оновити свій наказ № 376, яким встановлюються ці дати. Ми підготували відповідні запити до Донецької ОВА, Міноборони, щоб вивчити це питання. Розуміємо, що воно впливає на виплати ВПО. Найближчим часом ухвалимо рішення, необхідні для того, щоб виправити ці неточності», — заявив чиновник.
Фото Reuters, опубліковане наприкінці квітня 2022 року.
У розмові з журналістами «Вчасно» Євген Федоричев, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини, зауважив: усім, кому вже відмовили в отриманні статусу людини з інвалідністю, отриманої внаслідок бойових дій, можна сміливо йти до суду. Справу вони виграють, оскільки закон — на їх боці.
«Така відмова порушує ряд конституційних прав: при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Не може бути привілеїв чи обмежень за певними ознаками (наприклад, за місцем проживання чи реєстрації), — це дискримінація», — пояснює правозахисник.
Люди, яким відмовили у цьому статусі, можуть оскаржити її в адміністративному суді з вимогою визнати протиправними дії або бездіяльність посадовців, або ж уже зараз можуть звернутися до суду з оскарженням цілої постанови Кабінету міністрів. Відповідно, судовий орган може визнати цю постанову, якою керуються держслужбовці, такою, яка втрачає чинність повністю або в окремій її частині.
Після цього усі виплати — як ВПО, так і за статусом інвалідності, люди мають законно отримувати.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!