Чи є можливості у ЗСУ зупинити ворога на Покровському напрямку — аналіз ситуації від військового оглядача

Російська армія все ближче підходить до Покровська. На підступах до міста розташовані природні умови, завдяки яким ЗСУ має шанс тримати міцну оборону й дещо зупинити ворога. Але для цього потрібні підготовлені та розвинуті оборонні позиції, наявність яких під великим питанням.

ЗСУ має шанс зупинити ворога на підступах до Покровська й атакувати ворога поблизу Селидового/ Ілюстративне фото

В донецькій операційній зоні нині розгортаються найгарячіші події війни. Окупанти сунуть в напрямку Покровська.

Очевидно на цій ділянці фронту противник вже завершує виконання завдань першого етапу своєї Покровської наступальної операції. Найближчим часом ворог тут проведе певне перегрупування сил й засобів, про це пише військовий оглядач Костянтин Машовець у своєму звіті.

«Передовим підрозділам противника вдалося не тільки повністю ліквідувати плацдарм ЗСУ на східному березі р. Вовча, а й прорватися відчутно західніше неї у напрямку Новоселівка Перша — Комишівка. Зокрема, ворог вийшов на рубіж Миколаївка — Птиче, й зараз, очевидно, готується до прориву на північну околицю міста Селидове, а головне — це спроби пробитися з півночі до дороги Карлівка — Селидове», — пише Машовець.
Паралельно ворогу вдалося вийти й на рубіж Гродівка — Новогродівка. Свої головні зусилля у цій смузі, противник зосереджує на веденні, практично, безперервних атакуючих\штурмових дій по напрямках — Журавка — Промінь, а також Миколаївка — Новогродівка, Миколаївка — Маринівка.

«Навіщо противнику це локальне перегрупування та чим воно викликане? По суті, двома шансами українського командування на стабілізацію ситуації відносно принаймні Покровського напрямку, — пише Машовець. — Перший шанс — це „невивчений урок“ або „перенос“. Річ у тому, що на Покровському напрямку ЗСУ, очевидно, таки мають шанс пригальмувати, а потім й взагалі зупинити противника завдяки одному важливому фактору — „природним умовам“. Це стосується наявності певних завад та перешкод у смузі наступальних дій противника, своєрідного бар'єрного рубежу, який пролягає по річках Журавка та Казенний Торець й цілого каскаду невеликих ставків та водосховищ».

Однак для того, щоб таки дійсно зупинити ворога на підступах до Покровська, потрібно принаймні мати на умовному відтинку Єлизаветівка — Селидове підготовлені та розвинуті оборонні позиції, вважає Машовець.
«Я дуже сумніваюсь, що все це там зараз є. Облаштування повноцінних першої та другої позиції головного рубежу оборони у ситуації безпосереднього зіткнення із противником — малоймовірне, — пише Машовець. — Тому, скоріш за все, зупинити противника по цьому рубежу — не вийде. Тим більше ворожі передові підрозділи вже ведуть бойові дії у с. Красний Яр та Гродівка. Окрім цього, ворог тисне в районі хуторів Новоторецьке та Свиридонівка. Тобто, вже безпосередньо на цьому гіпотетичному рубежі оборони».
За словами оглядача, вже можна констатувати, що противник вийшов на «гіпотетично-стабілізаційний» рубіж, причому відразу у кількох місцях й активно намагається прорватися вже за нього.

«Відповідно, згаданий мною шанс, його утримати, як на мене — „йде до нуля“. Однак, якщо це все ж-таки станеться, це буде справжнім черговим дивом ЗСУ», — пише Машовець.

Другий шанс який опису військовий оглядач пов’язаний із містом Селидове.
«Очевидно, що будь-який майбутній рух противника у бік м. Покровськ буде пов’язаний із необхідністю забезпечення флангів. На цей час у ворога, скажімо так, складується „дещо проблемна“ ситуація, — пише Машовець. — Річ у тому, що передові підрозділи ворога активно та інтенсивно атакують\штурмують у достатньо широкій по фронту смузі - від Воздвиженки до Карлівки. Однак суттєве та відчутне просування мають не скрізь. Відповідно українське командування, в такій ситуації, бачить й має бажання проводити контратакувальні дії по флангах ударних тактичних груп противника. Але, за дефіцитом сил й засобів, не має такої можливості».
Однак, військовий оглядач акцентує увагу на сам факт ліквідації противником плацдармів ЗСУ на р. Вовчій, й просуванні противника у район Новожеланне — Комишівка — Птиче — Завітне. Він зауважує, що з формальної точки зору, це цілком можливо вважати вдалим забезпеченням лівого флангу.

«Однак проблема полягає в тому, що подальше глибше просування у бік Покровська явно буде пов’язане із певною долею ризику. В першу чергу через те, що ЗСУ продовжують утримувати район міста Селидове й відповідно, мають можливість організувати та провести більш-менш контратакувальні дії у фланг, — пояснює Машовець. — Мало того, такого роду дії стають ще більш ймовірними, тому що ЗСУ продовжують утримувати не то що саме Селидове, а й район Калинове — Карлівка — Галицинівка — Мемрик, розташований ще східніше міста».
Іншими словами, Машовець пише про те, що будь-який рух противника у напрямку Новогродівки, це — суттєвий ризик для нього, отримати повноцінну «тріщину» у свій лівий бік.

«Все це розуміє й російське командування, тому, існує висока доля вірогідності, що чинні на цьому напрямку ворожі підрозділи найближчим часом отримають підсилення, — каже Машовець. — Загалом, з оперативно-тактичної точки зору подальші „широкоформатні“ дії противника у бік Покровська, явно потребуватимуть від нього, проведення найближчим часом цілого комплексу „забезпечувальних“ дій. Тому, як на мене, командування противника, буде вимушене провести, протягом якогось найближчого часу, локальне перегрупування сил й засобів, можливо, навіть, підсилившись додатковими військами».

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev