Чи справді «посипався» український фронт на Донбасі: думка експертів

Російська армія значно прискорила темпи свого наступу в Донецькій області. За перші два місяці осені їй вдалося захопити тут значну територію, що за підрахунками експертів, є рекордом з початку повномасштабної війни. Окремі військові і політики почали говорити, що український фронт «посипався».

Чи справді «посипався» український фронт на Донбасі: думка експертів/илюстративне. фото

«Всі ми знаємо і я не відкрию військову таємницю, що фронт у нас посипався», — заявив в інтерв'ю 27 жовтня відомий український генерал Дмитро Марченко, що керував обороною Миколаєва на початку війни.

Причинами цього «обвалу фронту» він назвав дефіцити боєприпасів і особового складу в Збройних силах України, а також «розбалансування управління». Щодо останнього, то Марченко наголосив, що має на увазі зокрема часту зміну командувачів у військових підрозділах і перекидання непідготовлених частин на нові напрямки, що зокрема сталося біля Вугледару на початку жовтня.

Тезу про те, що фронт «сиплеться», відразу підхопили російські пропагандисти і Z-канали, а також окремі українські політики і воєнкори.

Що насправді відбувається на лінії зіткнення в Донецькій області, читайте в матеріалі BBC.

Підготовка до вирішального штурму

Міністерство оборони росії 29 жовтня повідомило про захоплення міста Селидове, що за 15 км від Покровська. Тривалий час українські сили обороняли цей населений пункт, але з другої половини жовтня російські війська поступово змогли обійти його з флангів, відрізавши шляхи постачання, а потім почали штурм житлових кварталів.

Щоб не потрапити в оточення, Сили оборони України, вочевидь, відступили з міста, а противник доволі швидко зайняв його.

Генштаб ЗСУ ситуацію біля Селидового не коментує, а близький до міноборони аналітичний центр DeepState підтвердив 30 жовтня, що місто вже окуповане противником.

Падіння Селидового відкриває шлях російських армій до наступу на південний фланг Покровська, а також продовження руху в бік Курахового, а саме до його північних околиць.

Саме ці два міста — важливі логістичні і промислові центри Донбасу — ймовірно будуть основними цілями російських атак найближчим часом, каже ВВС Україна високопоставлене джерело у владі.

Російські військові встановлюють прапор РФ на даху багатоповерхівки в центрі Селидового. Українські сили відступили з населеного пункту, щоб не потрапити в оточення

Від Покровська станом на початок листопада фронт — на відстані близько 6 км, а що стосується Курахового, то, за словами російських воєнних блогерів, армія РФ вже намагається зачепитись за його східну околицю. Також армія РФ до нього з півдня зі сторони окупованого Вугледара, прорвавши лінію оборони ЗСУ біля Богоявленки і Шахтарська.

Українське командування, за даними ВВС, направляє додаткові підрозділи на захист цього напрямку.

Однак, не виключено, що російська армія спробує повторити маневр, який вдався із Вугледаром і Селидовим, тобто обійти з флангів міста, а не штурмувати їх «в лоб».

Колишній начальник управління стратегічних комунікацій генерального штабу ЗСУ, полковник Євген Сасько називає цей тактичний прийом росіян «жувати щелепами». Тобто з північного і південного флангів формуються потужні «щелепи», які поступово розхитують і «зжовують» оборону навколо міста, що в підсумку призводить до його падіння.

Така сама ситуація може повторитися в районі Курахового, якщо РФ спробує обійти місто західніше в районі сіл Костянтинопіль і Андріївка, що лежать на трасі Запоріжжя-Донецьк. Саме в бік цього надзвичайно важливого для України логістичного маршруту зараз одночасно з півдня і півночі наступають російські війська. До траси залишається близько 11 км з обох флангів.

«Сподіваюсь, що „Курахівська кишеня“ не зʼявиться внаслідок зустрічних ударів (росіян) на Андріївку і „пожувати щелепами“ там не вийде», — пише полковник Сасько.

Менш амбітний варіант для росіян: обійти Курахівське водосховище з півночі і перерізати трасу в районі західного передмістя Курахового — села Дачне. В цьому випадку для РФ також важливо взяти під контроль село Успенівка, що на 8 км південніше. Тут сходяться дороги з Курахового, Дачного, Катеринівки і Великої Новосілки. Останню з них російська армія вже перерізала в районі Шахтарська.

Ситуація в районі Покровська також не надто сприятлива для ЗСУ. Ще наприкінці літа українські оборонці за допомогою залучення резервів змогли зупинити стрімке просування противника до східних околиць цього міста і його супутника Мирнограда. Росіянам також не вдалося перерізати важливу трасу Покровськ-Костянтинівка.

Але тепер, після падіння Селидового, зс рф зможуть знову активізувати рух в цьому районі, але обходячи місто з півдня вздовж річища річки Солона і залізничного полотна в напрямку селищ Новотроїцьке і Шевченко.

Житлова забудова і інфраструктура Покровська суттєво пошкоджена, але в місті залишається ще майже 12 тисяч людей

На околицях самого Покровська ЗСУ зводять фортифікаційні споруди, заявив голова міської військової адміністрації Покровська Сергій Добряк в ефірі національного телемарафону 30 жовтня.

Сам населений пункт буде частково заблоковано для в'їзду і виїзду, додав він.

«Фортифікаційні споруди будуються у Покровську, і вже ми заходимо у місто, і певні ділянки міста будуть блокуватись… Наразі в місті вже побудовано декілька ешелонів, якими частково будуть перекриті вулиці та мікрорайони Покровська», — пояснив міський очільник Суспільне Донбас.

За його даними, близько 80% інфраструктури міста знищено, однак у ньому все ще залишається майже 12 тисяч людей, серед них 55 дітей.

Чи можна називати це обвалом фронту

За підрахунками аналітиків німецького Welt, російські війська з початку жовтня захопили 478 км² української території, що стало найбільшим прогресом від моменту активної фази бойових дій у березні 2022 року.

За даними українського проєкту DeepState, в минулому місяці росіянам вдалося окупувати близько двох десятків населених пунктів, а також міста Вугледар і Селидове.

Ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман каже, що в цьому випадку мова йде про грамотно організований відступ українських сил в умовах значної переваги противника в живій силі і у повітрі. При цьому просування військ РФ насправді доволі повільне.

«Такі заяви про „обвал фронту“ це здебільшого емоції. До реального обвалу там далеко», — каже аналітик ВВС Україна і додає, що фронт під час цієї війни «посипався» один раз і це було з російської сторони.

З Курахового триває евакуація цивільних. Станом на початок листопада це місто — головна ціль російської армії, яка вже веде бої на його околицях

«Останній такий приклад був восени 2022 року саме з російського боку, коли був український прорив на Харківському напрямку. Там дійсно посипався фронт на конкретній великій ділянці».

У вересні 2022 року ЗСУ змогли прорвати російську оборону біля міста Балаклія на Харківщині і за короткий проміжок часу звільнили велику територію. При цьому відступ росіян на деяких ділянках був хаотичним, вони потрапляли в оточення і кидали великі арсенали зброї і боєприпасів.

На відміну від цієї ситуації, відступ ЗСУ з населених пунктів південного і центрального Донбасу відбувається здебільшого організовано, часто з ар'єргардними боями в умовах, коли подальша оборона цих територій загрожує значними втратами.

Це контрастує з тактикою попередніх років, яка яскраво проявила себе під час битви за Бахмут в 2023 році. Тоді ЗСУ витратили велику кількість підготовлених бійців під час вуличних боїв у місті.

Основною проблемою України зараз Гендельман називає дефіцит живої сили в ЗСУ. Через відсутність особового складу армія змушена розпорошувати сили на різних ділянках фронту і це дозволяє росіянами бити в стик між підрозділами чи продавлювати «втомлену» оборону противника.

Основна проблема ЗСУ зараз — це брак живої сили, кажуть військові експерти

Директор воєнних програм Центру Разумкова, полковник запасу ЗСУ Микола Сунгуровський каже, що окрім проблем з мобілізацією, російський наступ на Донбасі виявив ще низку недоліків в українському керівництві.

«Так, це не обвал фронту, але, дійсно, є серйозні недоліки і серйозні проблеми. Все залежить від того, як швидко і змістовно відреагує на них влада», — сказав експерт ВВС Україна.

Він вказує на недостатню підготовку командного складу ЗСУ, недоліки управління і військової організації. Деякі питання вже вирішуються всередині армії, але щоб налагодити систему, потрібні активні дії з боку політичної влади.

Чи можливо в таких умовах втримати Покровськ і Курахове від окупації?

«Якщо говорити про короткострокову перспективу, то це можливо за рахунок застосування оперативних і стратегічних резервів», — зазначає Сунгуровський.

«Але вони поки що не всі і не повною мірою готові, а по друге, я так розумію що вони створювалися, скажімо так, для зимово-весняного контрнаступу і не дуже хочеться їх саме зараз використовувати, бо це вплине на подальші плани ЗСУ».

Просування російської армії можуть зупинити виснаження резервів і непогода в Україні наприкінці осені

Джерело ВВС в політичному керівництві України визнає, що ситуація на фронті «дуже погана». Але сподівається, що, по-перше, російський наступ загальмує непогода в Україні на початку листопада, а по-друге, багато чого в плані подальших перспектив стане зрозуміло після президентських виборів у США.

«Ситуація дуже погана, але не катастрофічна. Наголошую, це ще не катастрофа», — сказав чиновник.

Він не виключив падіння Покровська і Курахового в найближчі місяці, але наголосив: головна мета — не просто зберегти Україну як державу, але й не втратити більше жодного обласного центру.

Вочевидь, мова може йти про Херсон і Запоріжжя, які путін публічно називає «російською територією» і вимагає виводу українських військ з цих обласних центрів.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev