Російська армія значно прискорила темпи свого наступу в Донецькій області. За перші два місяці осені їй вдалося захопити тут значну територію, що за підрахунками експертів, є рекордом з початку повномасштабної війни. Окремі військові і політики почали говорити, що український фронт «посипався».
Чи справді «посипався» український фронт на Донбасі: думка експертів/илюстративне. фото
«Всі ми знаємо і я не відкрию військову таємницю, що фронт у нас посипався», — заявив в інтерв'ю 27 жовтня відомий український генерал Дмитро Марченко, що керував обороною Миколаєва на початку війни.
Причинами цього «обвалу фронту» він назвав дефіцити боєприпасів і особового складу в Збройних силах України, а також «розбалансування управління». Щодо останнього, то Марченко наголосив, що має на увазі зокрема часту зміну командувачів у військових підрозділах і перекидання непідготовлених частин на нові напрямки, що зокрема сталося біля Вугледару на початку жовтня.
Тезу про те, що фронт «сиплеться», відразу підхопили російські пропагандисти і Z-канали, а також окремі українські політики і воєнкори.
Що насправді відбувається на лінії зіткнення в Донецькій області, читайте в матеріалі BBC.
Міністерство оборони росії 29 жовтня повідомило про захоплення міста Селидове, що за 15 км від Покровська. Тривалий час українські сили обороняли цей населений пункт, але з другої половини жовтня російські війська поступово змогли обійти його з флангів, відрізавши шляхи постачання, а потім почали штурм житлових кварталів.
Щоб не потрапити в оточення, Сили оборони України, вочевидь, відступили з міста, а противник доволі швидко зайняв його.
Генштаб ЗСУ ситуацію біля Селидового не коментує, а близький до міноборони аналітичний центр DeepState підтвердив 30 жовтня, що місто вже окуповане противником.
Падіння Селидового відкриває шлях російських армій до наступу на південний фланг Покровська, а також продовження руху в бік Курахового, а саме до його північних околиць.
Саме ці два міста — важливі логістичні і промислові центри Донбасу — ймовірно будуть основними цілями російських атак найближчим часом, каже ВВС Україна високопоставлене джерело у владі.
Російські військові встановлюють прапор РФ на даху багатоповерхівки в центрі Селидового. Українські сили відступили з населеного пункту, щоб не потрапити в оточення
Від Покровська станом на початок листопада фронт — на відстані близько 6 км, а що стосується Курахового, то, за словами російських воєнних блогерів, армія РФ вже намагається зачепитись за його східну околицю. Також армія РФ до нього з півдня зі сторони окупованого Вугледара, прорвавши лінію оборони ЗСУ біля Богоявленки і Шахтарська.
Українське командування, за даними ВВС, направляє додаткові підрозділи на захист цього напрямку.
Однак, не виключено, що російська армія спробує повторити маневр, який вдався із Вугледаром і Селидовим, тобто обійти з флангів міста, а не штурмувати їх «в лоб».
Колишній начальник управління стратегічних комунікацій генерального штабу ЗСУ, полковник Євген Сасько називає цей тактичний прийом росіян «жувати щелепами». Тобто з північного і південного флангів формуються потужні «щелепи», які поступово розхитують і «зжовують» оборону навколо міста, що в підсумку призводить до його падіння.
Така сама ситуація може повторитися в районі Курахового, якщо РФ спробує обійти місто західніше в районі сіл Костянтинопіль і Андріївка, що лежать на трасі Запоріжжя-Донецьк. Саме в бік цього надзвичайно важливого для України логістичного маршруту зараз одночасно з півдня і півночі наступають російські війська. До траси залишається близько 11 км з обох флангів.
«Сподіваюсь, що „Курахівська кишеня“ не зʼявиться внаслідок зустрічних ударів (росіян) на Андріївку і „пожувати щелепами“ там не вийде», — пише полковник Сасько.
Менш амбітний варіант для росіян: обійти Курахівське водосховище з півночі і перерізати трасу в районі західного передмістя Курахового — села Дачне. В цьому випадку для РФ також важливо взяти під контроль село Успенівка, що на 8 км південніше. Тут сходяться дороги з Курахового, Дачного, Катеринівки і Великої Новосілки. Останню з них російська армія вже перерізала в районі Шахтарська.
Ситуація в районі Покровська також не надто сприятлива для ЗСУ. Ще наприкінці літа українські оборонці за допомогою залучення резервів змогли зупинити стрімке просування противника до східних околиць цього міста і його супутника Мирнограда. Росіянам також не вдалося перерізати важливу трасу Покровськ-Костянтинівка.
Але тепер, після падіння Селидового, зс рф зможуть знову активізувати рух в цьому районі, але обходячи місто з півдня вздовж річища річки Солона і залізничного полотна в напрямку селищ Новотроїцьке і Шевченко.
Житлова забудова і інфраструктура Покровська суттєво пошкоджена, але в місті залишається ще майже 12 тисяч людей
На околицях самого Покровська ЗСУ зводять фортифікаційні споруди, заявив голова міської військової адміністрації Покровська Сергій Добряк в ефірі національного телемарафону 30 жовтня.
Сам населений пункт буде частково заблоковано для в'їзду і виїзду, додав він.
«Фортифікаційні споруди будуються у Покровську, і вже ми заходимо у місто, і певні ділянки міста будуть блокуватись… Наразі в місті вже побудовано декілька ешелонів, якими частково будуть перекриті вулиці та мікрорайони Покровська», — пояснив міський очільник Суспільне Донбас.
За його даними, близько 80% інфраструктури міста знищено, однак у ньому все ще залишається майже 12 тисяч людей, серед них 55 дітей.
За підрахунками аналітиків німецького Welt, російські війська з початку жовтня захопили 478 км² української території, що стало найбільшим прогресом від моменту активної фази бойових дій у березні 2022 року.
За даними українського проєкту DeepState, в минулому місяці росіянам вдалося окупувати близько двох десятків населених пунктів, а також міста Вугледар і Селидове.
Ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман каже, що в цьому випадку мова йде про грамотно організований відступ українських сил в умовах значної переваги противника в живій силі і у повітрі. При цьому просування військ РФ насправді доволі повільне.
«Такі заяви про „обвал фронту“ це здебільшого емоції. До реального обвалу там далеко», — каже аналітик ВВС Україна і додає, що фронт під час цієї війни «посипався» один раз і це було з російської сторони.
З Курахового триває евакуація цивільних. Станом на початок листопада це місто — головна ціль російської армії, яка вже веде бої на його околицях
«Останній такий приклад був восени 2022 року саме з російського боку, коли був український прорив на Харківському напрямку. Там дійсно посипався фронт на конкретній великій ділянці».
У вересні 2022 року ЗСУ змогли прорвати російську оборону біля міста Балаклія на Харківщині і за короткий проміжок часу звільнили велику територію. При цьому відступ росіян на деяких ділянках був хаотичним, вони потрапляли в оточення і кидали великі арсенали зброї і боєприпасів.
На відміну від цієї ситуації, відступ ЗСУ з населених пунктів південного і центрального Донбасу відбувається здебільшого організовано, часто з ар'єргардними боями в умовах, коли подальша оборона цих територій загрожує значними втратами.
Це контрастує з тактикою попередніх років, яка яскраво проявила себе під час битви за Бахмут в 2023 році. Тоді ЗСУ витратили велику кількість підготовлених бійців під час вуличних боїв у місті.
Основною проблемою України зараз Гендельман називає дефіцит живої сили в ЗСУ. Через відсутність особового складу армія змушена розпорошувати сили на різних ділянках фронту і це дозволяє росіянами бити в стик між підрозділами чи продавлювати «втомлену» оборону противника.
Основна проблема ЗСУ зараз — це брак живої сили, кажуть військові експерти
Директор воєнних програм Центру Разумкова, полковник запасу ЗСУ Микола Сунгуровський каже, що окрім проблем з мобілізацією, російський наступ на Донбасі виявив ще низку недоліків в українському керівництві.
«Так, це не обвал фронту, але, дійсно, є серйозні недоліки і серйозні проблеми. Все залежить від того, як швидко і змістовно відреагує на них влада», — сказав експерт ВВС Україна.
Він вказує на недостатню підготовку командного складу ЗСУ, недоліки управління і військової організації. Деякі питання вже вирішуються всередині армії, але щоб налагодити систему, потрібні активні дії з боку політичної влади.
Чи можливо в таких умовах втримати Покровськ і Курахове від окупації?
«Якщо говорити про короткострокову перспективу, то це можливо за рахунок застосування оперативних і стратегічних резервів», — зазначає Сунгуровський.
«Але вони поки що не всі і не повною мірою готові, а по друге, я так розумію що вони створювалися, скажімо так, для зимово-весняного контрнаступу і не дуже хочеться їх саме зараз використовувати, бо це вплине на подальші плани ЗСУ».
Просування російської армії можуть зупинити виснаження резервів і непогода в Україні наприкінці осені
Джерело ВВС в політичному керівництві України визнає, що ситуація на фронті «дуже погана». Але сподівається, що, по-перше, російський наступ загальмує непогода в Україні на початку листопада, а по-друге, багато чого в плані подальших перспектив стане зрозуміло після президентських виборів у США.
«Ситуація дуже погана, але не катастрофічна. Наголошую, це ще не катастрофа», — сказав чиновник.
Він не виключив падіння Покровська і Курахового в найближчі місяці, але наголосив: головна мета — не просто зберегти Україну як державу, але й не втратити більше жодного обласного центру.
Вочевидь, мова може йти про Херсон і Запоріжжя, які путін публічно називає «російською територією» і вимагає виводу українських військ з цих обласних центрів.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!