У квітні минулого року весь 501-й батальйон українських морпіхів, які на той час залишалися живими — просто зник зі своєї позиції. А наступного дня по рашистських каналах заявили, що всі вони «добровільно здалися в полон». Що ж тоді відбулося? Про невідомі обставини зникнення військових — читайте далі у розслідуванні.
Бійці 501 ОБМП в одному з покинутих ангарів у селищі Сартана. Скріншот з відео росмедіа
Із перших днів повномасштабного вторгнення Маріуполь опинився в ізоляції. Декілька тисяч українських військових, які опинилися в оточенні, зайняли оборону на двох металургійних гігантах — комбінаті ім. Ілліча та «Азовсталі», а також на машинобудівному заводі «Азовмаш». За процесом їх «евакуації», як тоді говорили високопосадовці, в прямому ефірі спостерігала майже вся країна.
Утім оборона Маріуполя — це не лише події на «Азовсталі». За місяць до того територію заводу ім. Ілліча залишили інші підрозділи, зокрема, понад 250 військовослужбовців 501 батальйону морпіхів,
Їх прирекли дезертирами, оскільки вони нібито добровільно здалися в полон. Однак рідні військовослужбовців не вірять, що військові зрадили Батьківщину, про це свідчать і бійці, які вже повернулися з полону. Медійна Ініціатива за права людини опублікувала розслідування про те, що ж відбулося 4 квітня 2022 року у Маріуполі.
Ще рік тому правоохоронці почали розслідування за статтею 430 Кримінального кодексу України «добровільна здача у полон». Якщо цей факт доведуть в суді, морпіхам буде загрожувати від семи до десяти років ув’язнення. Адже окремі військові експерти зауважують, що добровільний перехід цієї групи оголив важливу ділянку фронту, а згодом пав завод Ілліча та «Азовсталь».
Зараз справою займається Державне бюро розслідувань. Попри те, за рік слідство не надто просунулось, оскільки більшість складу батальйону ще не повернулися, зокрема командир Микола Бірюков.
Так, Анастасія, яка є дружиною одного з полонених військовослужбовців, не вірить у версію про зраду.
«Крайній раз я розмовляла з чоловіком 18 березня 2022 року. Запитала, як у них справи, чи мають що їсти, бо вже тоді говорили, що харчів обмаль. Чоловік дуже неохоче відповів, що вони не їли вже кілька діб. Я відчувала, що їх загнали в глухий кут. Він говорив, що обговорюють питання переходу з заводу Ілліча до заводу „Азовсталі“, але зауважив, що це навряд можливо».Зараз з полону звільнили близько 10 бійців 501 батальйону. Усі розповідають, що не знали, що їм доведеться здаватися. Декому повідомили, що мають йти на підкріплення, декому — що організовано «зелений коридор».
Вона також зауважує, що весь 501 батальйон називають дезертирами, тому за результатами службового розслідування ухвалено рішення не виплачувати грошове забезпечення членам сімей військовослужбовцям, які 4 квітня 2022 року потрапили в полон. Через це дружини та діти бійців, багатьом із яких довелося залишити свої домівки в окупованому Бердянську, нині в скрутному становищі.
Родичі військовослужбовців 501 ОБМП просять Ватикан допомогти звільнити рідних/ Фото МІПЛ
Після початку повномасштабного вторгнення росії частина особового складу вирушила у Запоріжжя, а частина — на околиці Маріуполя. Згодом військовим довелося переміщуватися містом через обстріли росіян.
Військовослужбовець 501 батальйону Анатолій розповідає, що його група зайняла оборону неподалік «Азовмашу». У підвалах двох дев’ятиповерхівок перебувала частина бійців 36 бригади, зокрема й 501 батальйону. Поруч, у підвалі будинку на п’ять поверхів, збиралося командування підрозділу. Усі були розкидані — у підвалі одного будинку — танкісти та інженери, наступного — поранені, далі — десантники та зенітники.
В останніх числах березня — на початку квітня захисники Маріуполя зрозуміли, що шанси на успішну оборону тануть.
«Ті, хто був у Мирному, могли харчуватися — знаходили борошно, крупи, макарони. Тобто їсти у них було що. Були проблеми з боєкомплектом, як у всіх, але поки його вистачало. Складна ситуація склалась у 501-го через те, що навколо був приватний сектор, не було багатоповерхівок, бункерів, навіть підвалів, їх постійно крили. У них були значні втрати. І були б ще. Але вони нас прикривали», — розповідає МІПЛ морпіх, свідок тих подій.
Зруйнований Маріуполь. Фото з відкритих джерел
Увечері 4 квітня 2022 року у російських медіа з’явилося відео, де видно кілька десятків українських військових ідуть з піднятими руками. Тоді всі говорили про те, що в полон здалася частина бійців 503 окремого батальйону морської піхоти. Згодом пресслужба батальйону цю інформацію спростувала.
Пізніше зʼявилися відомості, що в руках ворога опинилися 267 морських піхотинців 501 батальйону. Йшлося про ймовірну «добровільну здачу в полон».
Військовослужбовиця 501 батальйону Наталя, ввечері 3 квітня, в одному з бункерів на металургійному комбінаті ім. Ілліча Наталя, допомагала пораненим. Жінка розповідає - того вечора до бункера зайшов старший лейтенант Костянтин Безсмертний. Він сказав зібрати всю зброю та боєприпаси, сказав, що «виступаємо на підмогу хлопцям у Мирному, що на околицях Маріуполя». На питання Наталії про те, що брати з речей, Безсмертний сказав, що «Нічого, бо вони не знадобляться». Приблизно о 23 військовослужбовці підійшли до ангару.
«Там стояв бус. Нас було 15 осіб. Знову підійшов Безсмертний, у руках тримав сумку в клітинку. „Здаємо зброю, патрони, гранати, ножі. Усе, що маєте“, — наказав він. Це було дивно», — згадує Наталя.
Після того, як усі зайшли в бус і поїхали з заводу, по дорозі де-не-де було чути вибухи, скидали по дорозі фосфор. Коли машина зупинилася, усі вже були на ворожій території.
«Нам сказали лягти лицем до асфальту, стало остаточно зрозуміло, що ні на яке підкріплення ми не їхали. Якби ж знали тоді, що ми в полон прямуємо, ніхто б на це не погодився», — говорить військовослужбовиця 501 батальйону.
У фільтраційному таборі під Маріуполем не було більшості батальйону. Наталія пригадує - але був комбат підполковник Микола Бірюков. Жінка згадує, як він зібрав військових, які були біля нього, і попросив вибачення. «Ви ж розумієте, що я вам життя рятував?» — вимовив він, але тоді одразу всіх розігнала варта.
Ще один військовослужбовець Анатолій того ж батальйону теж розповідає, що у них теж все відбувалося з наказу Безсмертного. Командир взводу Микола Бірюков теж тут був і навіть вів автівку.
«Була десь друга година ночі 4 квітня. По рації з нами зв’язався Костянтин Безсмертний, сказав прибути у підвальне приміщення. Коли ми прибули, нам наказали здати зброю, сказали, що йдемо на підмогу іншому підрозділу. На той момент там було десять осіб, уже без зброї. Знаєте, спершу ніяких підозр не було, хоча питання виникали. Ми навіть запитали: «Навіщо зброю лишати? Хоч щось можна взяти?» У відповідь почули: «Ні, нічого не беріть із собою».
По дорозі військовослужбовці чули, як Безсмертний кілька разів говорив по рації, він згадував позивний «Ворон». Коли українці вивантажились з машини, їм повідомили «Ви тепер військовополонені „днр“ і російської федерації».
Військовослужбовець 501 батальйону, який попросив не називати його ім'я, припускає, що деяких військовослужбовців могли обдурити, сказати що організували «зелений коридор».
«Була навіть дезінформація, що Бірюков говорив із Залужним, і той дав добро домовлятися про коридор. Це могло вселити впевненість, і я можу в це повірити, — говорить військовослужбовець 501 батальйону, який попросив не називати його ім'я. — Тому залишили зброю без додаткових запитань. Але як можна було йти на підкріплення, якщо стріляти не було чим? У нас не було набоїв. У нас залишилися тільки набої для калаша».
Підозрілим було й те, що «на підкріплення» взяли й мобілізованих поранених. Тут були люди, які не могли самостійно пересуватися.
«Думаю, багато рядових припускали, що, можливо, буде полон, але через психологічне навантаження, якби навіть їм сказали, що їх із оточення прийшли рятувати інопланетяни, багато з них повірили б у це. Водночас я знаю сержантів, прапорщиків, офіцерів, які б точно не погодилися здатися в полон — до останнього б трималися. Вони не знали, куди йдуть».
Бійці 501 ОБМП в одному з покинутих ангарів у селищі Сартана. Скріншот з відео росмедіа
4 квітня була запланована нарада командирів з усіх підрозділів. Однак нікого від 501 батальйону не виявили.
«Їх почали шукати, та в їхньому бункері знайшли тільки зброю і боєприпаси. Ми не розуміли, що відбувається», — згадує Анна, військовослужбовиця 36 бригади морської піхоти ім. Білінського, яка потрапила у полон 12 квітня.
До 10 ранку усі ще гадали, що «501-й» повернеться. Командування 36 бригади виходило з ними на зв’язок по рації, де їм відповідали: «450». Думали, по рації ж виходять, отже все добре.
«А коли всі зрозуміли, що це правда, що вони здалися, то це був немов грім серед ясного неба. Бо групове самогубство виглядало більш очевидним, ніж ця здача в полон», — наголошує військовий 36 бригади.
Військовослужбовці кажуть, що коли 501 батальйон здався в полон, то один із флангів став незахищеним, через що оборона заводу ім. Ілліча, а згодом і «Азовсталі» похитнулася. Це підтверджує і експерт Михайло Жирохов.
«Після здачі в полон 501 батальйон оголив свій сектор оборони та фланги сусідніх підрозділів. Командирам частин, що залишились на позиціях, терміново довелось організовувати імпровізовану лінію оборони».
Військовослужбовці, яких опитали, припускають, що здача в полон — це ініціатива кількох людей, зокрема командира батальйону підполковника Миколи Бірюкова.
До 24 лютого офіцери та сержанти готували скаргу на дії Бірюкова та передали її командувачу морської піхоти Юрію Содолю. Однак тоді впливати на ситуацію Содоля не захотів — Бірюкова залишили на посаді.
Окрім того, є версія, що на Миколу тиснули, наприклад Безсмертний, про якого згадують опитані військові.
«Думаю, на Бірюкова міг вплинути Безсмертний, він був справжнім ініціатором. Вони сказали людям, що буде щось типу коридору, треба залишити зброю, лишити бронежилети та шоломи». І додає, що у Безсмертного були знайомі «на тому боці, з ким він міг домовлятися», — каже один із службовців.
У МІПЛ не вдалося ні спростувати ні підтвердити інформацію про зв’язки з представниками так званої «днр».
Аби зрозуміти позицію щодо подій 4 квітня 2022 року, до нинішнього командування 501 батальйону теж звернулися по коментар.
В офіційній відповіді МІПЛ повідомили, що стосовно потрапляння у полон особового складу військової частини А 1965 4 квітня 2022 року призначено службове розслідування.
Також додали, що «за наказом командира військової частини A1965 (з адміністративно-господарської діяльності) № 67 від
За дев’ять днів після полону 501 батальйону всі, хто перебував на заводі ім. Ілліча, також опинилися під контролем ворога
Адвокат і експерт Андрій Яковлєв коментує, що відмова державою здійснювати виплати передчасна, адже суд досі не довів факту добровільної здачі в полон.
«Установлений законодавством порядок лише суд наділяє компетенцією віршити, чи мала місце добровільна здача в полон. А оскільки добровільна здача в полон є злочином, то лише обвинувальний вирок суду буде тим документом, на підставі якого може бути відмовлено у виплаті», — пояснює Яковлєв.
Що сталося 4 квітня 2022 року, правоохоронці та родини полонених зможуть зрозуміти уже тоді, коли військовослужбовці, зокрема Микола Бірюков і Костянтин Безсмертний повернуться додому.
Тільки ці люди зможуть пояснити і розповісти, чому і за яких обставин ухвалювали доленосні для оборони Маріуполя дії.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!