DDOS-атаки, фото полонених: як українці атакують ворога на кіберфронті?

Тривалий час українські урядові сайти та інші сервіси зазнавали хакерських атак ще до повномасштабного вторгнення. За повідомлення іноземної розвідки, до цих дій були причетні російські кіберспеціалісти. Тепер «кіберфронт» відкрили українські IT-фахівці. До нього вже долучились тисячі небайдужих. Що саме вони роблять, та чи є вже перші перемоги на цьому фронті? Про це розкажуть безпосередні учасники, певна кількість яких з міркувань безпеки вирішила залишитись анонімними.

Хакерські та DDOS-атаки

Розповідає керівник IT-відділу одного з університетів Луганської області.

Звичайний працівник сфери освіти наразі займається тим, що «навантажує» сайти державних структур країни-агресора.

«Наразі є декілька напрямів на кіберфронті. Зокрема це: DDOS-атаки сайтів РФ, які уповільнюють або взагалі унеможливлюють роботу сайтів (влада, банківські установи, мас-медіа, інформаційні портали тощо), розсилка листів, активна присутність в соціальних мережах. Окрім цього, є ще славнозвісна група хакерів Anonymous, які зламують усілякі бази даних для отримання важливої та цінної інформації, отримують доступ до інформаційних джерел, що дає можливість передавати через них нашу інформацію. Будь-хто може долучитись до цієї боротьби, навіть не маючи ІТ-досвіду: для цього є спеціальний чат в телеграмі з інструкціями. Знайти сліди українських кібервоїнів неможливо, адже всі ці атаки йдуть через віртуальні мережі».

Ще більше хакерства від харків’янина

IT-фахівець з Харкова IT-фахівець розповідає про те, чим займається у вільний час.

«Два основних фронти боротьби: злом (картки, акаунти) та DDOS — перевантаження запитів на сервер, який покладає сайти. Просто можеш нагуглити, що таке DDOS-атака. Простій людині можна реалізувати її локально зі своєї машини або підняти сервер, який надсилатиме запити (це просунутий варіант). У відповідних телеграм-каналах є інструкції давно. Можна відстежити, якщо не користуватися засобами захисту типу VPN».

Демонстрація фотографій полонених та боротьба з фейками

Оскільки РФ всіляко заперечує велику кількість загиблих та полонених солдат, а сайти які публікували інформацію про це, масово блокують. Українці вирішили всіма способами донести цю інформацію до окупантів. Про ту діяльність розказав нам один з учасників цього фронту:

«Я саме публікую пости в інстаграмі та фейсбуці з тегами тих міст, про які з'являється інфа, що звідти зайшла військова частина. І зараз ще шукаю форуми, де матері російських солдатів обговорюють службу. Також додаю коментарі на гугл-картах, до закладів. Шукаю саме ті міста, з яких полонені. Вже є дзвінки в інстаграм тих, хто шукає своїх заблукавших. Знайти чи не знайти — не знаю».

Журналістка з Маріуполя займається боротьбою з фейками та скаржиться на ресурси, які їх поширюють.

«Я надсилаю скарги на фейкометів і „розкидую трупи“ окупантів по російським ресторанам. Я загалом — рядовий кібервійська».

Чи видаляють таку інформацію, та чим ще займається журналістка, говорить коротко:

«Не перевіряла, чи видаляють, але якось подруга в один заходила після мене, сказала, що було. Щодо DDOS, то буває вмикаю просто посилання на компі, і воно там само фігачить якось».

Боротьбою з дезінформацією на державному рівні займається Центр протидії дезінформації при РНБО України.

«Юджин» — розробник, який воює на всіх фронтах

Розробник "Юджин"«Юджин» — один із небагатьох кіберспеціалістів, який дозволив показати своє обличчя, хоча представлявся лише своїм «позивним». Далі він розказав про всі напрямки, якими займається він та його команда.

«Структури кібервійська у нас не існує. Це загальне поняття, яке об’єднує працівників кіберполіції, СБУ, армії, хакерів (білих та чорних) та IT-волонтерів, людей, які донатять на сервери на канали, бо це робиться своїми силами. Є 4 напрямки:

• DDOS-атаки на державні сайти РФ та Білорусі. Сайти стають недоступними, бо сервера не справляються з цим. Факт того, що сайти не працюють, а це негативно та панічно впливає на звичайних росіян, вони думають, що все погано в країні.
• Спам для КДБ/ФСБ співробітників, які отримують велику кількість листів на електронні пошти, в яких пишуть правду про війну в Україні.
• Продзвони по номерам тих же самих співробітників спецслужб, міністерств та інших державних установ.
• Допомога у створенні необхідних порталів для посольств, допомога сайтам для волонтерів. Також купа дизайнерів малюють круту інфографіку".

Таким чином ми змогли дізнатись про напрямки, на яких воюють наші кіберспеціалісти та IT-волонтери. Служба безпеки України закликає всіх долучатись до цієї роботи та повідомляти через спеціальний чат-бот про будь-які вразливі точки у кіберзахисті російських об’єктів (баги, бекдори, входи, логіни та паролі). Це можуть бути вразливості в електронній пошті, вебсайтах, онлайн-банкінгу, системах управління, комп`ютерних мережах, центрах сертифікації, ключах, месенджерах, соцмережах. Українські кіберфахівці використають цю інформацію, щоб боротися з окупантом!

Про реальні «перемоги» на цьому фронті звітує Міністерство цифрової трансформації України. Також у публічному доступі розміщена проста інструкція для тих, хто хоче долучитись до цієї справи. За посиланням ви зможете розібратись, який додаток треба завантажити на свій комп’ютер та яким чином розпочати активну кіберборотьбу з ворогом. У підсумку можна з твердістю заявити, що на цій війні «всі засоби для боротьби гарні», а кіберфронт не менш важливий за звичайний.

Матеріал підготовлено в межах програми «Сильні медіа — сильне суспільство», що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору авторів.