Держава вимагає від переселенців повернути допомогу: коли це законно та як захистити свої гроші

Для багатьох переселенців із Донеччини та Луганщини державна допомога на проживання залишається важливим джерелом підтримки після втрати житла, роботи та вимушеного переїзду. Ці кошти люди витрачають на оренду квартир, комунальні послуги, продукти та інші щоденні потреби. Тому повідомлення про необхідність повернути вже отриману допомогу може стати серйозною фінансовою проблемою, особливо якщо йдеться про виплати за кілька років.

Водночас сам факт нарахування переплати ще не доводить, що переселенець порушив закон. У деяких випадках гроші справді могли виплачувати без належних підстав, однак причиною могла стати й помилка органу, який призначав допомогу. Від того, за яких обставин виникла переплата, залежить і можливість держави вимагати її повернення.

«Вчасно» розповідає, за яких обставин переселенців можуть зобов’язати повернути отриману допомогу, чи доведеться їм відповідати за помилки посадовців, яку частину коштів дозволено утримувати з наступних виплат та як оскаржити необґрунтовану вимогу.

Чому переселенцям можуть нарахувати борг за вже отриману допомогу

Допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам виплачують відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 332 від 20 березня 2022 року. Від початку повномасштабного вторгнення правила її призначення неодноразово змінювалися: держава переглядала умови отримання підтримки, запроваджувала додаткові майнові та дохідні критерії, а також змінювала порядок продовження виплат.

Однак навіть після отримання грошей переселенці не застраховані від перевірок. Якщо згодом з’ясується, що допомогу виплачували без належних підстав, уповноважений орган може визначити суму переплати та вимагати її повернення. Причому йдеться не обов’язково про останні нарахування.

Проте сам факт виявлення таких обставин ще не означає, що переселенець зобов’язаний повернути гроші. Кожна ситуація потребує окремої перевірки, адже далеко не всі зміни в житті отримувача автоматично призводять до втрати права на державну підтримку. Наприклад, працевлаштування не завжди є підставою для припинення виплат, оскільки значення мають розмір доходу, склад сім'ї та умови, встановлені для відповідної категорії ВПО. Так само наявність нерухомості не в усіх випадках позбавляє людину права на допомогу, адже законодавство передбачає винятки, зокрема щодо житла на територіях бойових дій та окупації.

Важливо й те, що протягом 2022−2026 років правила надання допомоги неодноразово змінювалися. Тому, отримавши вимогу повернути кошти за минулі періоди, насамперед слід з’ясувати, які саме умови діяли на момент їх нарахування. Адже запровадження нових обмежень не означає, що виплати, законно отримані за попередніми правилами, автоматично перетворюються на борг перед державою.

Чи потрібно повертати гроші, якщо допомогу неправильно призначила сама держава

Одне з найважливіших питань у спорах щодо повернення допомоги — хто і за яких обставин допустив помилку. Адже переселенець міг подати достовірні документи, отримати рішення про призначення виплат і протягом тривалого часу користуватися коштами, не маючи підстав сумніватися в законності їх отримання. Однак згодом державний орган може переглянути власне рішення та вимагати повернути всю суму.

Українське законодавство передбачає захист людей, які добросовісно отримували соціальні виплати. Зокрема, стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює, що пенсії, допомоги, заробітна плата та інші кошти, надані людині як засіб до існування, за певних умов не підлягають поверненню, навіть якщо згодом з’ясувалося, що достатніх правових підстав для їх виплати не було.

Це правило діє, якщо гроші виплачували добровільно, отримувач не діяв недобросовісно, а під час виплати не було рахункової помилки. Отже, для повернення коштів недостатньо лише встановити, що допомогу призначили неправильно. Необхідно також з’ясувати причину переплати та обставини її отримання.

Важливе значення має і те, яку саме помилку допустив державний орган. Рахункова помилка — це помилка в обчисленнях, наприклад неправильне виконання арифметичних дій. Натомість неправильне застосування законодавства, помилкове визначення права на допомогу або несвоєчасне припинення виплат не обов’язково є рахунковими помилками.

На цю різницю звертала увагу Велика Палата Верховного Суду. У постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15 556/15-ц суд роз’яснив, що добросовісність отримувача соціальних виплат і правильність проведених розрахунків презюмуються. Це означає, що саме сторона, яка вимагає повернути захищені законом кошти, повинна довести наявність рахункової помилки або недобросовісності отримувача.

Такий підхід має важливе значення для переселенців, які отримували допомогу на підставі рішень державних органів. Якщо людина надала правдиві відомості, виконувала встановлені вимоги, а переплата виникла через помилку посадовців, це може бути підставою для заперечення проти повернення коштів. Водночас захист, передбачений Цивільним кодексом, не означає автоматичного звільнення від будь-якого боргу: суд повинен оцінювати конкретні обставини та спеціальні правила надання допомоги ВПО.

Скільки грошей Пенсійний фонд може утримувати з допомоги без суду

Порядок повернення переплат за останні роки також змінився. Нині законодавство дозволяє Пенсійному фонду не лише пропонувати людині добровільно повернути надміру виплачені кошти, а й здійснювати утримання з наступних виплат допомоги на проживання ВПО.

Відповідно до пункту 29 Порядку № 332, розмір такого утримання не може перевищувати 20% щомісячної суми призначеної допомоги. Наприклад, якщо переселенець отримує 3 тисячі гривень на місяць, Пенсійний фонд може спрямовувати на погашення переплати не більше ніж 600 гривень. Решту 2 400 гривень людина продовжуватиме отримувати, якщо немає інших законних підстав для зміни виплати.

Утримання можуть тривати протягом кількох місяців, доки визначену суму не буде погашено. Водночас дотримання 20-відсоткового обмеження не означає, що сама переплата нарахована правильно. Якщо людина не погоджується з підставами повернення коштів, вона може вимагати перегляду відповідного рішення та оскаржувати дії Пенсійного фонду.

Важливо розрізняти утримання з майбутньої допомоги та примусове списання грошей із банківського рахунку. Порядок № 332 передбачає спеціальний механізм повернення коштів саме за рахунок наступних виплат допомоги на проживання. Він не надає Пенсійному фонду необмеженого права самостійно забирати будь-які заощадження переселенця з його банківської картки.

Якщо ж виплату допомоги вже припинили або не продовжили, повернути переплату шляхом таких утримань неможливо. У цьому разі Пенсійний фонд може порушити питання про стягнення коштів у судовому порядку. Так само звернення до суду передбачене, якщо людина не повернула кошти добровільно.

При цьому судове стягнення не є автоматичним продовженням листа з вимогою повернути допомогу. Пенсійний фонд повинен обґрунтувати свої вимоги, підтвердити розрахунок і довести обставини, на які посилається. Переселенець має право заперечувати проти позову та надавати докази на підтвердження законності отриманих виплат.

Як перевірити нарахований борг і домогтися перегляду рішення

Якщо переселенець отримав вимогу повернути допомогу, насамперед потрібно з’ясувати, за який період і з яких причин Пенсійний фонд визначив переплату. Адже повідомлення може містити лише загальну суму без детального пояснення, які саме виплати вважаються неправомірними. Без відповідного розрахунку складно перевірити, чи правильно застосовано законодавство та чи не включили до боргу місяці, коли людина мала право на допомогу.

Отримавши ці документи, необхідно перевірити не лише правильність суми, а й період, за який її нарахували. Наприклад, якщо переплату пов’язують із доходами сім'ї, потрібно з’ясувати, які доходи врахували та чи правильно визначили місяці їх отримання. Якщо підставою стала зміна місця проживання або наявність нерухомості, варто перевірити, чи справді ці обставини позбавляли людину права на допомогу відповідно до правил, які діяли тоді.

Подати звернення можна особисто в сервісному центрі Пенсійного фонду, поштою або дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ. Для електронного звернення потрібно авторизуватися в особистому кабінеті, перейти до розділу «Комунікації з ПФУ» та обрати відповідну послугу. Також скористатися формою електронного звернення можна на офіційному сайті Фонду.

Якщо після отримання пояснень переселенець не погоджується з висновками Пенсійного фонду, він може подати письмові заперечення та вимагати перегляду відповідного рішення. У зверненні потрібно зазначити, які саме обставини встановлено неправильно, додати підтвердні документи та попросити скасувати необґрунтоване нарахування переплати. Якщо кошти вже утримують, варто окремо порушити питання про припинення таких утримань.

Оскарження рішень і дій адміністративних органів регулюється, зокрема, Законом України «Про адміністративну процедуру». За загальним правилом, скаргу на адміністративний акт можна подати протягом 30 календарних днів із моменту доведення його до відома особи. Однак залежно від характеру рішення можуть застосовуватися спеціальні правила та строки, тому важливо з’ясувати, який саме документ отримав переселенець.

У передбачених законом випадках під час адміністративного оскарження можна також порушити питання про зупинення дії відповідного рішення. Проте саме подання звернення з проханням пояснити переплату не означає автоматичного припинення утримань. Якщо врегулювати спір із Пенсійним фондом не вдалося, людина може звернутися до суду, обравши спосіб захисту залежно від того, які саме рішення або дії порушують її права.

Якщо переплата підтвердилася: як повернути кошти частинами

Якщо після перевірки з’ясувалося, що допомогу справді виплачували неправомірно, а підстав для оскарження немає, переселенцю не обов’язково повертати всю суму одним платежем. Законодавство передбачає можливість розстрочення повернення надміру виплачених коштів. Такий механізм може бути особливо важливим для людей, які після вимушеного переїзду мають обмежені доходи та значні витрати на житло.

Відповідні зміни уряд запровадив постановою № 1033 від 26 серпня 2025 року. Вона доповнила порядок надання допомоги ВПО положеннями, які дозволяють Пенсійному фонду ухвалювати рішення про розстрочення повернення переплати. Для цього переселенець повинен подати письмову заяву та погодити графік погашення заборгованості.

Рішення про розстрочення погоджується з фінансовим підрозділом відповідного органу Пенсійного фонду та підписується його керівником. При цьому розстрочення не надається автоматично лише через складне матеріальне становище — необхідно пройти встановлену процедуру. Якщо ж людина не визнає борг, доцільно спочатку перевірити законність його нарахування, а вже потім вирішувати питання про добровільне повернення.

Що показує судова практика: коли переселенців зобов’язують повернути допомогу, а коли стають на їхній бік

Судова практика свідчить, що вимоги держави повернути допомогу ВПО далеко не завжди задовольняють у повному обсязі. В одних випадках переселенців зобов’язують відшкодувати десятки тисяч гривень, в інших — відмовляють у стягненні коштів через недостатність доказів. Вирішальне значення мають причини виникнення переплати, добросовісність отримувача та обґрунтованість вимог державного органу.

Так, у справі № 560/9166/23, яку Верховний Суд розглянув 27 лютого 2024 року, переселенка оскаржувала дії органу соцзахисту після отримання вимоги повернути допомогу. Жінка змінила місце проживання та повідомила про це через «Дію», однак згодом виник спір щодо правомірності виплат. Верховний Суд роз’яснив, що саме по собі повідомлення про переплату не встановлює обов’язку примусово повернути кошти. Якщо людина не погоджується добровільно їх відшкодувати, державний орган може звернутися до суду, де й має довести обґрунтованість своїх вимог.

Інша показова історія сталася на Івано-Франківщині. Переселенець отримував допомогу на себе та двох неповнолітніх синів, однак на одного з дітей виплати нараховували двічі. Після перевірки Калуське управління соцзахисту вимагало повернути 69 тисяч гривень: 51 тисячу за подвійні виплати протягом березня 2022 — липня 2023 року та ще 18 тисяч за період перебування сина за кордоном.

Чоловік наполягав, що подав достовірні документи, а окрему заяву на дитину оформив за рекомендацією працівників соцзахисту. У рішенні від 21 травня 2025 року у справі № 345/1609/25 суд частково задовольнив позов: постановив стягнути 51 тисячу гривень, однак відмовив у поверненні решти 18 тисяч через відсутність належних доказів недобросовісності отримувача. Врахувавши складне матеріальне становище сім'ї та наявність дитини з інвалідністю, суд також дозволив повертати борг протягом року — по 4 250 гривень щомісяця.

Водночас є випадки, коли суди підтримують вимоги державних органів через приховування майна. Зокрема, у Харкові орган соцзахисту вимагав повернути 18 тисяч гривень допомоги, яку отримував чоловік з інвалідністю II групи. Під час перевірки з’ясувалося, що його дружина придбала квартиру вартістю понад 3,5 мільйона гривень, хоча на той час діяли обмеження щодо певних покупок на суму понад 100 тисяч гривень. У рішенні від 31 липня 2025 року у справі № 644/11 349/24 Індустріальний районний суд Харкова задовольнив позов, встановивши, що отримувач не повідомив про обставини, які впливали на право його сім'ї на допомогу.

Схожий спір розглядав Нікопольський міськрайонний суд. Переселенець з інвалідністю отримував допомогу, хоча мав квартиру площею 39,1 квадратного метра на підконтрольній Україні території, яка не належала до районів бойових дій чи окупації. Житло чоловік придбав ще у 2012 році, однак під час оформлення виплат не зазначив відомостей про нього. У рішенні від 14 жовтня 2025 року у справі № 182/2375/25 суд постановив стягнути 36 тисяч гривень переплати та 3 028 гривень судового збору, оскільки отримувач не повідомив достовірну інформацію про нерухомість.

Окремою підставою для судових спорів стає перебування переселенців за кордоном. Так, у справі № 569/15 845/25, яку Рівненський міський суд розглянув 10 жовтня 2025 року, орган соцзахисту вимагав повернути 10 тисяч гривень допомоги. Перевірка встановила, що отримувач перебував за межами України понад дозволений строк, але не повідомив про обставини, які впливали на право на виплати. Суд задовольнив позов, врахувавши, що людина була ознайомлена з відповідними обов’язками, проте продовжувала отримувати кошти.

Наведені справи показують, що результат судового спору залежить не лише від суми переплати, а й від причин її виникнення. Якщо людина приховала інформацію про майно, не повідомила про зміну обставин або отримувала допомогу двічі, суд може зобов’язати її повернути гроші. Водночас державний орган повинен довести обґрунтованість своїх вимог, а переселенець має право заперечувати проти нарахованого боргу. Як свідчить судова практика, це дозволяє домогтися відмови у стягненні частини коштів або розстрочення їх повернення.

Де переселенцям отримати безоплатну юридичну допомогу

Розібратися в законодавстві, яке неодноразово змінювалося, та перевірити правильність нарахованої переплати буває непросто. Особливо якщо вимога стосується виплат за попередні роки, а необхідні документи залишилися на окупованій території або були втрачені під час евакуації. У таких випадках переселенці можуть скористатися допомогою юристів системи безоплатної правничої допомоги.

Внутрішньо переміщені особи мають право на всі види безоплатної правничої допомоги, зокрема юридичні консультації, підготовку процесуальних документів і представництво інтересів у суді. Для отримання такої допомоги за статусом ВПО не потрібно підтверджувати низький рівень доходів. Фахівці можуть допомогти перевірити вимогу Пенсійного фонду, підготувати заперечення або визначити належний спосіб судового захисту.

Звернутися до системи безоплатної правничої допомоги можна за телефоном 0 800 213 103. Дзвінки в межах України безкоштовні. Додаткова інформація про способи звернення доступна на офіційному сайті системи.

Для консультації бажано підготувати отриману вимогу, довідку ВПО, документи про призначення допомоги, банківські виписки та листування з Пенсійним фондом. Якщо частина документів недоступна, це не позбавляє людину можливості звернутися по правничу допомогу. Юристи можуть допомогти з’ясувати, які відомості можна отримати повторно та якими іншими доказами підтвердити право на виплати.

Таким чином, вимога Пенсійного фонду повернути допомогу на проживання ще не означає, що переселенець справді зобов’язаний сплатити зазначену суму. Держава має право перевіряти законність виплат і вимагати повернення надміру виплачених коштів, однак повинна належно обґрунтувати свої вимоги. Особливо важливо з’ясувати, чи виникла переплата через порушення з боку отримувача, чи через помилку державного органу.

Тому після отримання повідомлення про борг не варто ані ігнорувати його, ані поспішати повертати гроші без перевірки. Переселенець має право отримати детальний розрахунок, з’ясувати причини переплати, подати заперечення та за потреби захистити свої інтереси в суді.