ФОТО. З вірою у краще: як авдіївський підприємець розвиває свою справу і підтримує молодь

Як вдалося встояти під ударами війни і не втратити віру у краще, а також чому вирішив залишитися у небезпечному місті і стати соціальним підприємцем, авдіївець розповів ІА «ВЧАСНО».

Сім'я Петровських дуже міцна та дружня: в усьому допомагають батькам двоє дорослих дітей — Ян та Софія.

Роман Петровський разом із дружиною Світланою веде підприємницьку діяльність вже біля 15 років. Спочатку подружжя займалося текстилем — мали торгову точку на центральному ринку Авдіївки. Тоді ж Роман ще додатково підпрацьовував у будівельній організації в Донецьку.

У липні 2014 року Авдіївка була під контролем бойовиків. За 4 дні до приходу української армії родина Петровських виїхала і зупинилася в селі у родичів — за 100 кілометрів від Авдіївки. Але вже у вересні сім'я повернулась до рідного міста.

«Почалася війна, і спокійне життя закінчилося: окрім постійних і непередбачуваних обстрілів, часто траплялися довготривалі проблеми зі світлом, перебої з водою… Людей у місті, звісно, поменшало. І потрібно було думати, як взагалі вижити», — згадує Роман.

В той час в будинку, де мешкали Петровські, вже поселили військовослужбовців — не в їхню оселю, а в інші квартири. За словами Романа, співіснування з армійцями було мирним.

Не дивлячись на всі проблеми і невелику кількість мешканців в Авдіївці, сім'я Романа вирішила залишитись і працювати далі.

Але в січні 2015 року, коли нікого вдома не було, у квартиру Петровських влучив снаряд — оселя отримала значні пошкодження. «Тоді ми знов були вимушені виїжджати, бо ставало «спекотно», — розповідає підприємець.

15-й дім по вулиці Воробйова, де жила родина підприємця, стоїть біля перехрестя доріг, одна з яких веде прямісінько в Донецьк. Ця дев'ятиповерхівка, яку військові назвали «дев'ятиною», розташована поруч з іншим, постраждалим від війни будинком — так званою Розмальовкою.

З даху обох будівель можна побачити залишки Донецького аеропорту, а ще відкривається краєвид на стару Авдіївку і Ясинуватський напрямок.

Поруч розташовувався блокпост, який збудували ще «днрівці», згодом його зайняла українська армія, ліквідували його лише у 2018 році.

В періоди загострення бойових дій будинок прийняв на себе багато танкових ударів і не тільки, про що свідчать численні дірки у стінах.

Квартири у «дев'ятині» авдіївці отримали лише за рік до початку війни. Тому, коли оселю було пошкоджено, Петровські особливо важко це переживали. Родина підприємця переїхала до чужого, більш безпечного житла, де і прожила декілька років.

Вже за 2 місяці після пошкодження квартири, в березні 2015-го року, Петровські повернулися в місто. І знов — до роботи.

На той час, щоб привезти товар з Харкова в Авдіївку, потрібно було подолати 11 блокпостів в одну сторону і стільки ж в іншу. Тривалість такої подорожі могла перевищувати 7 годин в один бік.

«Зараз я доїжджаю до Харкова за 3,5 — 4 години спокійно, при тому, що я ще заправляю автівку і п'ю каву. А тоді це було в два рази довше», — пригадує підприємець.

Навесні, коли потеплішало, подружжя помітило, що в місті мало велосипедистів, а воду люди возять на тачках. Так дійшли висновку, що ніша з продажу та ремонту велосипедів в місті є вільною, тому вирішили її зайняти.

На протязі року вони продавали велосипеди на ринку. А вже з весни 2016-го родина Петровських взяла в оренду приміщення по проспекту Центральному в Авдіївці і відкрила магазин «Лідер», де продають двоколісних коней, запчастини до них та різні спортивні товари.

«Дружина якось намагається триматися, боротися. А в мене був стан тривожності, хвилювання, постійного занепокоєння.

Я не впорався із цим, за рекомендацією лікаря вживаю антидепресанти. Забагато стресу… Чому не покинув місто? Тут наші рідні залишились — літні люди. Тут житло, тут друзі. І, щоб кудись їхати, потрібно було все кинути і починати з нуля", — поділився Роман.

Зараз в домі по вулиці Воробйова, 15 живе лише 5 сімей, серед яких і родина Петровських. Вони повернулися в свою оселю, бо в місті стало спокійніше. Хоча житло і досі потребує відновлення.

Роман також розповів, що справитися з труднощами його сім'ї допомогла віра.

«Завдяки мудрості, яка записана в Біблії, ми намагаємось правильно дивитися на всі випробування, які випадають на нашу долю, віримо у краще і працюємо далі», — каже підприємець.

Окрім діяльності, направленої на здобуття фінансового прибутку, Роман Петровський взяв напрям на соціальне підприємництво.

Він вирішив, що буде підтримувати юних авдіївців, які займаються велосипедним спортом.

Розпочалася добра справа з того, що одного разу представники відділу сім'ї, молоді і спорту Авдіївки прийшли до магазину «Лідер», щоб придбати подарунки для переможців міського велопробігу.

«У той момент у мене з сином з'явилося бажання підтримати спортсменів. Частину подарунків вони придбали самі, а частину подарували ми. А чому б і ні? Якщо у нас в Авдіївці бажають кататися на велосипедах, то як зможемо, ми допоможемо. Якщо це якось підстьобує нашу молодь кататися, підіймати настрій, ми з радістю і задоволенням надаємо такі подарунки. І нам приємно, і людям приємно», — каже Роман Петровський.

Так протягом декількох років Роман безкоштовно надає призи для учасників веломарафонів у місті. Зазвичай це корисні для велосипедистів товари та різні аксесуари.

Родина Петровських сподівається, що завдяки таким нехай невеликим, але добрим справам, навіть під час війни у суспільстві можливі позитивні зміни і сталий розвиток.