Горять ліси й гинуть тварини: парк «Святі Гори» вже не буде таким, як до війни, а його відновлення може затягнутися на десятиліття

Національний природний парк «Святі Гори», який донедавна був одним із найцінніших природних куточків Донеччини, сьогодні щодня потерпає від війни. Російська агресія вже знищила третину лісів, змусила диких тварин покинути свої оселища. Відновлення екосистем може тривати десятки років, але частина природних комплексів, ймовірно, вже ніколи не повернеться до довоєнного стану.

Парк «Святі Гори» вже не буде таким, як до війни, а його відновлення може затягнутися на десятиліття/ Колаж "Вчасно"

Національний природний парк «Святі Гори» на Донеччині у 2022 році пережив російську окупацію. Під контролем російських військ його територія перебувала з березня до вересня 2022 року. Нині лінія бойового зіткнення знову наближається до парку: головний офіс у Святогірську розташований приблизно за 11 кілометрів від лінії бойового зіткнення.

Попри постійні обстріли, національний природний парк продовжує працювати. Водночас близько 80% його території зазнало впливу війни, а майже третину лісових масивів вже знищили пожежі, вибухи та інші наслідки російської агресії.

Найбільших руйнувань зазнали території, які безпосередньо опинилися в зоні активних бойових дій уздовж річки Сіверський Донець, повідомив «Вчасно» провідний фахівець відділу еколого-освітньої роботи та рекреації НПП «Святі Гори» Сергій Пудрань. Йдеться насамперед про ліси поблизу Святогірська, Тетянівки, Богородичного, Долини, Новоселівки, Дробишевого та інших населених пунктів.

За його словами, війна завдала природі комплексної та масштабної шкоди.

«Масштабні лісові пожежі, руйнування природних екосистем, забруднення територій вибухонебезпечними предметами, знищення місць існування тварин і рослин, порушення природних процесів — усе це наслідки бойових дій», — зазначив фахівець.

Фото: ДСНС Донеччини

Фото: НПП «Святі гори»

Він пояснив, що наразі обстеження проводять лише на безпечних ділянках парку.

«Значна частина території залишається потенційно небезпечною через мінування та нерозірвані боєприпаси, тому доступ до окремих територій обмежений навіть для працівників парку», — розповів Сергій Пудрань.

Найбільше страждають червонокнижні види тварин — вони найуразливіші

Найбільше постраждали види, пов’язані з лісовими екосистемами. Від пожеж і руйнування природного середовища потерпають численні червонокнижні рослини, птахи, ссавці, земноводні та комахи. Загалом до війни на території парку мешкало понад 300 видів тварин.

«Перелік дуже великий. Можна взяти практично будь-який вид із переліку тварин, які мешкають у нашому парку, — він постраждав. Але найбільше страждають саме червонокнижні види, адже вони є найуразливішими», — наголосив фахівець.

У Національному природному парку «Святі Гори» налічувалося понад 60 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Серед яких виділяються орлан-білохвіст, пугач, гадюка Нікольського, горностай, видра річкова тощо.

Фото: НПП «Святі гори»

За словами Сергія Пудраня, працівники парку неодноразово рятували поранених і виснажених тварин, однак через бойові дії можливості для такої допомоги були суттєво обмежені.

«Більшість тварин, які здатні це зробити, намагаються самостійно знайти місця для життя якомога далі від бойових дій», — зазначив він.

Частина природних комплексів може ніколи не повернутися до довоєнного стану

Попри постійну небезпеку, співробітники НПП продовжують виконувати свої обов’язки: моніторять стан природних комплексів, документують наслідки війни, доглядають за безпечними ділянками та проводять еколого-освітню роботу.

«Головні виклики сьогодні — мінна небезпека, постійні обстріли та колосальні масштаби руйнувань як природних екосистем, так і паркової інфраструктури», — каже Сергій Пудрань.

Фото: НПП «Святі гори»

За його словами, повноцінне відновлення парку стане можливим лише після повного розмінування його території.

«Частина природних комплексів здатна відновитися природним шляхом. Але окремі ділянки потребуватимуть спеціальних природоохоронних заходів. Зокрема, щоб відновити соснові бори, які постраждали найбільше, доведеться працювати з ґрунтами та масово висаджувати сосну звичайну там, де це буде необхідно. Водночас відновлення червонокнижної реліктової крейдяної сосни навіть зараз залишається під питанням. Повне відновлення може тривати десятки років», — пояснив він.

За словами фахівця, існує висока ймовірність, що частина природних комплексів уже ніколи не повернеться до довоєнного стану.

«Такий ризик справді є. Тривалий вплив пожеж, руйнування ґрунтів, втрата місць існування та зміни природних процесів можуть призвести до того, що окремі екосистеми вже не відновляться у своєму довоєнному вигляді або потребуватимуть дуже тривалого часу для відновлення. Парк уже не буде таким, яким був до війни», — підсумував Сергій Пудрань.

Фото: НПП «Святі гори»

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2026 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2026 © ГО "Медіа-Погляд".
Ідентифікатор медіа R40-05538

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev