Авдіївський коксохімічний завод (КХЗ) — підприємство, яке в усіх на слуху — сьогодні ювіляр. Відзначає своє 60-річчя коксохім під лавиною вогню, в епіцентрі війни, на найвідповідальнішій на зараз ділянці українсько-російської війни.
Ювілей в епіцентрі війни: Авдіївському коксохіму сьогодні 60 років/Фото: Fb народної депутатки Марії Іонової
Дата офіційного введення Авдіївського заводу в експлуатацію — 30 листопада 1963 року. Того ж дня одна з найпотужніших у світі на той час виробничих батарей видала перший кокс. Ця подія була закарбована на пам’ятному камені, встановленому на території заводу.
Коксохім, в часи заснування одне з найпотужніших підприємств цього напрямку не лише на Донеччині і в Україні, а і в усій Європі, мав у своєму складі 4 цехи, теплоелектроцентраль, лабораторію, цех благоустрою та інше на площі 325 гектарів.
Підприємство забезпечувало роботою понад 4 000 працівників. Потужності одного з флагманів чорної металургії, який надавав цінну складову виробництва відповідним підприємствам Запорізької області та Маріуполя, впродовж його активного існування не раз оновлювалися.
Основна продукція заводу — доменний кокс найвищого класу, а також ще 30 важливих для важкої промисловості найменувань. Звісно ж, для Авдіївки це було містоутворююче підприємство, тобто саме таке, що забезпечувало життєдіяльність майже усім мешканцям населеного пункту.
«Авдіївка народилася раніше заводу, та підприємство стало для зростання міста, його розвитку міцним базисом, — розповів в коментарі Вчасно голова ВЦА Авдіївки Віталій Барабаш. — У нас з керівництвом заводу було повне порозуміння. Якось, на якомусь заході я висловив думку, що завод і місто — це єдине, бо інакше і бути не може: усі ж, хто живе в Авдіївці - працюють на Коксохімі, а усі - хто працює на заводі - живуть в Авдіївці. …Якби б добре було, щоб був мир. У нас було б велике свято зараз у місті. А так, окупанти привітали сьогодні авіабомбами ще о 9-й ранку. …Я говорив з Мусою Магомедовим. Він повен рішучості відновити підприємство після перемоги. Зараз дуже складно, та перемога буде. Інакше й бути не може! І заводу — бути!».
Складні часи для заводу розпочалися з 2014 року через агресію росії. З того часу Авдіївський КХЗ зазнав багато обстрілів, особливо в період 2014−2015 років, перебуваючи майже весь той час на лінії фронту.
Втім, підприємство працювало, незважаючи на війну і на руйнування. Деякі цехи і обладнання у 2018−2019 навіть відновлювалися, йшли доволі активні ремонти.
Робітники, часто ризикуючи життям і перебуваючи через обстріли, тижнями безвихідно на підприємстві, все ж видавали продукцію.
Місто Авдіївка в ті часи завдяки заводу відновило декілька об'єктів своєї інфраструктури, між іншим і критичної. Зокрема, було капітально відремонтоване відділення хірургії та травматології міської лікарні, а також лабораторія та киснева станція. Навіть зараз, у надскладні часи, у місті все ще працює медицина, функціонування якої забезпечує ліками група МЕТІНВЕСТ. Бо, як не дивно, у місті все ще живуть люди.
Тяжкі часи настали з квітня 2022 року, вже після повномасштабного вторгнення сусідньої держави-терористки. Шансів працювати Авдіївському коксохіму ті не залишили. Вимушено припинив роботу завод у квітні 2022 року. Обладнання було вивезено.
26 березня цього року російські виродки знищили будівлю готелю Авдіївського коксохіму. В тій будівлі знаходився й міський суд, роботу якого відновили саме напередодні повномасштабного вторгнення.
А вже у травні після чергового обстрілу окупантів майже був знищений склад смоли смолоперегінного цеху. Тоді працівники заводу, які ще лишалися в місті, тушили вогонь самотужки.
Наприкінці червня 2023 року загарбники знищили санпобуткорпус підприємства.
«Черговий обстріл орків звільнив співробітників заводу від сучасного „санпобуткорпусу“. Наші „мишебраття“ продовжують денацифікувати найбільший у Європі коксохім, знищуючи завод і перетворюючи Авдіївку на місто-примару», — написав тоді в коментарі з приводу злочину директор підприємства Муса Магомедов.
Двома днями раніше, а саме 17 травня рашисти зруйнували будівлю Палацу культури коксохіму.
А наприкінці серпня скинули авіабомби. Тоді згоріли скубера цеху уловлювання.
З серпня ж цього року для усієї Авдіївки, зокрема і для коксохіму, настали дійсно страшні часи. Зараз на території підприємства тривають важкі бої і, в значній мірі, вирішується успіх бойових дій проти країни-агресорки. Усі цехи, уся інфраструктура заводу здебільшого зруйнована снарядами та пожежами.
Триває третя хвиля контранступу росіян на місто. У своїх пабліках окупанти повідомляють, що контролюють вже 60 відсотків промислової частини, втім за інформацією IWS, більша територія з зазначеної ними — це сіра зона. Бої тривають. Ворог несе там надзвичайні втрати в живій силі і техніці і не полишає спроб зайти і закріпитися на об'єкті.
Військові журналісти розповідають, що окупанти днями знайшли спосіб підвезти важку техніку — танки, міномети та інше озброєння майже впритул до КХЗ, що змусило наших військових залишити деякі ділянки.
«АКХЗ-60. Ці роки — не просто історія заводу, це частина нашого життя, наших зусиль та нашої спільної подорожі. Авдіївський коксохім прожив насичене, цікаве та складне життя. АКХЗ — не лише завод-флагман, а й символ відданості, сили та героїзму. Він навчив нас цінувати дрібниці, не здаватися перед труднощами та вірити у краще майбутнє. Сьогодні він стоїть як завод-воїн, віддаючи своє життя: тримає оборону міста та захищає наших військових. АКХЗ назавжди залишить свій слід в новітній історії України та в серцях кожного українця «, — висловлює сьогодні свої емоції з приводу 60-річчя рідного заводу його екс директор Муса Магомедов.
На жаль, зараз Авдіївський коксохім має такий вигляд (фото — Муса Магомедов)
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!