У Покровську залишаються близько 30 тис. місцевих жителів. Більш ніж половина людей вже евакуювалися із міста й нині продовжують виїжджати.
У Покровську залишається близько 30 тис. місцевих жителів. Більш ніж половина людей вже евакуювалися із міста/ Фото: libkos
«Якби хтось сказав нам ще рік тому, що комусь з нас доведеться знімати евакуацію людей з Покровська — ми б не повірили», — так пишуть у своєму Instagram Влада та Костянтин Ліберови, які нещодавно опублікували добірку щемких фото із прифронтового міста.
«Ця публікація навряд чи відповідатиме журналістським стандартам, адже писати про Покровськ, місто, яке за два роки повномасштабки стало фактично рідним, неупереджено — неможливо. Принаймні для нас. З цих самих причин ми так довго відкладали цю поїздку, адже те, чого не бачиш на власні очі, наче відбувається не насправді. Але це не так. Ворог стоїть вже в 9 км від Покровська. Звуки вибухів, що доносяться з лінії фронту, щогодини розривають тишу пустого міста», — пишуть Влада та Костянтин Ліберови.За словами фотографів, нині у місті щодня курсує безкоштовний евакуаційний потяг від Укрзалізниці.
Вокзал переповнений людьми з величезними сумками та коробками, в яких вміщено все життя. Переноски для тварин, величезні плюшеві ведмеді - люди забирають те, що їм дорого, те, що нагадуватиме про дім, в який, можливо, вони не скоро матимуть змогу повернутись.
⠀«Болісно за всіх, але є певна категорія людей, чиї історії особливу рвуть душу. Вони як правило відрізняються від інших на вокзалі. Поводяться трохи більш впевнено, речей з собою мають менше, ніж інші. Це люди, які вже проходили через це. Хтось — у 2014 році в Донецьку, хтось — у 2022 році в Бахмуті. Вони вже збирали все своє життя в кілька пакунків. Вони вже тікали від росіян та їх „освобождєнія“, але вони наздогнали їх і тут, — описують ситуацію Ліберови. — Хтось в цьому потязі вже втратив свій дім від влучання російського снаряда. Хтось вже втратив близьких. В потязі піклуються про всіх. Роздають їжу, гігієнічні набори, працюють медики та швидко надають допомогу літнім людям, яких через стрес турбує серце».
⠀ Підготувати людину до евакуації та прощання із рідним домом неможливо, так само як і пояснити маленькій дитині, чому вони з мамою їдуть, а тато лишається.
«Неможливо заспокоїти 80-річну бабусю, яка народилась, дорослішала, закохувалась, працювала, будувала сімʼю та все своє життя в одному місті, що вона не матиме можливості в цьому місті спокійно дожити старість. Це надто боляче», — додають Ліберови.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!