Російська армія все ближче підходить до Мирнограда й все частіше обстрілює місто. Нещодавно там побував український ведучий Андрій Бєдняков разом з поліцейським екіпажем «Білі янголи» та благодійною організацією «Схід SOS», які щодня виїжджають на евакуацію мирного населення.
З прифронтового Мирнограда евакуюють людей, які потерпають від російських обстрілів/ Скриншот із відео
Мирноград знаходиться вже зовсім поруч біля лінії фронту. Місто щодня обстрілюють російські окупанти, попри це там нині лишається близько 3 тис. людей.
Нещодавно там побував український ведучий Андрій Бєдняков, який знімає програму «ВПО» від інформаційно-просвітницького YouTube-проєкту «Міста сили».
Він побував у Мирнограді з поліцейським екіпажем «Білі янголи» та благодійною організацією «Схід SOS», які щодня виїжджають на евакуацію мирного населення.
Шлях до прифронтового міста пролягає крізь Покровськ, який так само обстрілюють росіяни. За словами очільника МВА Сергія Добряка, ворог кожного дня б'є по місту КАБами й не тільки.
«Нещодавно чоловіку в приватний будинок прилетіло дві ракети С300, це за ринком. Тому ми завжди кажемо нашим жителям евакуйовуватися вчасно. Це зараз наше завдання максимально евакуювати всіх жителів. Бо є погані приклади того, як людей засипає завалами, як от в Авдіївці, коли вже немає ДСНС. Люди мають розуміти, що їх може завалити, й ніхто не дістане, навіть якщо лишився живим». — каже Добряк.
У самому Мирнограді ситуація ще складніша, за словами Бєднякова, у місті чутно вибухи кожні 7−10 секунд. Попри це люди не поспішають евакуюватися.
Складність евакуації полягає в тому, аби знайти людей, до яких приїхали за заявкою. Це все важче зробити важко, особливо коли немає зв’язку.
Так рятувальники шукали місцеву Валентину Мережко — як повідомила сусідка, жінка пішла на прийом до стоматолога. Сама ж сусідка сиділа під під'їздом й на пропозицію евакуюватися відповіла відмовою. Каже, світ для неї ніби зупинився, й вибухи на фоні її не тривожать. В той час рятувальники намагалися швидко знайти жінку й інших людей, аби вивезти до безпечніших територій.
Також благодійники й поліцейські заїхали до подружжя пенсіонерів, які розповіли про свої проблеми зі здоров’ям. Жінка повідомила, що часто втрачає свідомість, однак виїжджати теж відмовилася.
«Ой, нічого я не хочу, мені вже 73 роки, й вже нічого не хочеться, — каже жінка на вмовляння рятувальників виїхати хоча б підлікуватися й повернутися назад. — Не треба їхати більше за нами, ми краще тут помремо».
За словами Бєднякова, у такій ситуації найприкріше те, що поліцейські та благодійники, які виїжджають по заявках на евакуацію, ризикуючи своїм життям, чують відмовки від місцевих, за яких хвилюються рідні.
«Ми туди-сюди каталися, до кожного підходили, намагалися вмовити, і у відповідь маємо „ні“. Це лише три заявки, а таких може бути 12», — каже Бєдняков.
Все ж після кількох відмов, благодійникам вдалося евакуювати місцеву жінку Олену Петрівну. Перед евакуацією вона напилася пігулок, аби заспокоїтися.
«Я їду, бо вже не витримую 75 років, що вже можна від нас чекати?», — каже Олена Петрівна.
Евакуація відбувалася із пересадкою, коли благодійники зупинилися почекати автобуса, сталося кілька вибухів, й жінка сильно злякалася.
«Це ж воно десь близько, у нас таке ж було. Я як дома була, то в коридорі на табуретці сиділа і казала: «Господи, зупини це», — каже жінка.
Вона закрила вуха, аби не чути вибухів, а згодом під'їхав автобус, і жінку безпечно евакуювали із Мирнограда.
Руїни міста показав і волонтер Денис Христов, який також їздить до гарячих точок на евакуацію місцевих.
«Ось район „5/6“. Тут градами побило приватний сектор. Ну а, що люди, кажуть, що багато повертається. Їх звісно можна зрозуміти, але життя все ж таки дорожче», — каже волонтер.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!