Відомо, що військові спочатку брали учать в боях за Роботине, Бахмут, а нині виконують завдання на Покровському напрямку.
Артилеристи швидко й злагоджено виконують свою важливу справу. Бо правильно налаштувати гаубицю Д-30 — дуже відповідальна робота, адже вона прикриває піхоту й впливає на те, щоб не підпустити росіян до переднього краю. Зараз на Покровському напрямку артилеристи гаубицею найчастіше працюють по живій силі та укриттям противника.
«Ворог заходить малими піхотними групами по дві-три людини, накопичується на позиції, а потім намагається проводити штурмові дії. Але всі вони марні», — говорить командир гаубичної батареї 2-го артдивізіону бригади «Спартан» з позивним «Том».
Він розповідає про роботу побратимів після того, як розрахунок вдало відпрацював по ворожій піхоті та спустився в бліндаж.
Заряджаючий гармати Віталій зазначає, що найкращий момент у його роботі - підтверджена уражена ціль: «Отже, ти не дарма тягав „кабачки“, які важать 21 кілограм».
Командир гармати Д-30 з позивним «Гриня» говорить, що його хлопці у постійній готовності до роботи.
«Важливо не проґавити момент, коли приходить ціль. Відпрацювати необхідно дуже швидко, адже ворог може просунутися, і вже буде запізно, коли вони зайдуть у наш бліндаж», — каже Гриня.
Він розповідає, що тут, на Покровському напрямку, артилеристи працюють інтенсивно. Адже противник зосередив велику кількість особового складу і не жаліє сил.
«За одну роботу залежно від цілі ми можемо випустити до 10 і більше „кабачків“. Та на всіх напрямках, де стояла наша бригада, ворог припиняв свої штурмові дії. Ми майже скрізь допомагали його зупинити. Наприклад, на Харківському напрямку моя найбільша робота — дві БМП і піхота противника», — згадує «Гриня».
Утім для артилеристів також багато небезпек. Одна з найбільших — ворожі розвідувальні та ударні дрони.
«Росіяни намагаються знайти наші позиції за допомогою Zala, Supercam. І якщо у них це виходить, то по нам починає працювати артилерія противника. Тому важливо добре „закопатися“ і замаскувати позицію», — пояснює командир батареї «Том».
Проте до цього, як і до військового побуту, артилеристи звикли.
«Я в „Спартані“ з 2022 року, мені все подобається. Ми з побратимами скрізь разом, з ними не засумуєш. А ще ми злагоджені й знаємо свою роботу», — підсумовує «Гриня».