У Слов’янську, який на сьогодні є одним з найближчих міст до лінії фронту, на сьогодні лишаються близько 50 тисяч мешканців. Кілька «хвиль» евакуації в літній період зменшили населення до 20 тисяч, однак повертатися у Слов’янськ почали ще восени, коли місто змогло почати опалювальний сезон.
голова Слов’янської ВЦА Вадим Лях
Очільник Слов’янської ВЦА Вадим Лях в інтерв'ю Вчасно розповідає, що з цих 50 тисяч близько 5,5 тисяч — діти. І хоч очільники Донеччини й радять людям евакуюватися в безпечніші райони, Слов’янськ тримає оборону та підтримує максимально можливе цивільне життя, при цьому маючи готові варіанти евакуації в будь-який момент.
«Евакуація у нас не припинялася. У п’ятницю, наприклад. виїхали п’ятеро охочих зі Слов’янська, також до нас (або через нас) виїжджають люди з бахмутського напрямку, яких волонтери привозять сюди транзитом. Тобто після Слов’янська люди їдуть до Покровська й потягом виїжджають з міста. Але в нас є можливість вивозити й тисячу, й 1,5 тисячі людей на добу. Можемо вивезти й дві тисячі людей, як це було на початку воєнних дій. Тож якщо буде потреба — будуть задіяні волонтери й увесь транспорт, а також потяги, які «Укрзалізниця» видає як евакуаційні. Крім того, люди виїжджатимуть і власним транспортом.
Але практика показує, що люди до останнього перебувають у місті й не хочуть евакуйовуватися. Тому потрібна насамперед воля людей — їхнє бажання виїхати. А ми готові евакуйовувати їх у будь-який момент", — наголошує Вадим Лях.
Перша «хвиля» евакуації зі Слов’янська сталася тоді, коли місто ще не обстрілювали, але люди вже бачили, що коять росіяни в Маріуполі
«Були тези, що місто буде оточене, і щоб не потрапити в «кільце», люди виїжджали з міста. Це був початок війни, навесні - тоді відбулася перша масова «хвиля». Друга сталася вже тоді, коли почалися обстріли міста — це наприкінці весни й на початку літа, коли ворог був біля Долини, а окуповані були Святогірськ і Лиман. Тобто окупанти були за 7−10 кілометрів від Слов’янська. А третя «хвиля» — вже під час окупації Лиману й населених пунктів Луганщини. Коли люди звідти виїжджали — спершу приїжджали до нас, потім їхали далі.
Коли почався опалювальний сезон і було відновлене газопостачання, були бойові успіхи в напрямку Харківщини та Лиману — люди повернулися. Зараз їх орієнтовно 50 тисяч, 5,5 тисяч з них — діти", — каже Лях.
Голова Слов’янської ВЦА наголошує: станом на зараз у Слов’янськ люди майже не повертаються. Водночас тих, хто перебуває в місті, в будь-який момент за їхнього бажання вивезуть у безпечні регіони.
Інфраструктура Слов’янська, попри звуки прильотів та близькість до фронту, тримається на належному рівні - на сьогодні, після року повномасштабного вторгнення, в місті є й водо-, й газо- та електропостачання. Лікарні також працюють на максимум потужностей — і в медзакладах надають пацієнтам усі види допомоги.
Очільник Слов’янської ВЦА Вадим Лях пояснює: з міста під час «хвиль евакуації» виїхало немало медичного медперсоналу, зокрема й деякі лікарі. Однак тих, які лишилися в місті, цілком достатньо, аби надавати усі послуги, визначені НСЗУ.
«Всі пакети НСЗУ, які надавали у Слов’янську до війни, надаються й зараз — хірургічні втручання, лікування різноманітних хвороб. Наш пологовий будинок об'єднаний з іншими лікарнями — у приміщенні пологового зараз облаштований пункт незламності, бо кількість пологів скоротилася до 8−10 за місяць. Але якщо буде потреба — відновимо його роботу в повному обсязі. Зараз з метою економії та безпеки замість багатьох корпусів пологового все більш зосереджено в одному місці.
У Слов’янську працюють ринки, банки, лікарні, крамниці, пошта, салони краси тощо — тобто вся сфера обслугу населення, на що є попит. Також у місті невеличкі підприємства відновили роботу — це й маленькі кондитерські, й фабрики з виробництва пелет. Це дає можливість людям заробляти гроші, що однозначно добре", — пояснює Вадим Лях.
З історичних споруд, які є в Слов’янську, ще не постраждала жодна. Голова ВЦА зауважує: сподівається, що так буде й надалі.
Водночас додає, що після війни доведеться реконструювати частину інфраструктури — за умови, якщо вона не постраждає до закінчення війни.
«Найперше, що треба після війни для нормального функціювання міста — це газ, вода та електрика. Вона є, але потребує модернізації (якщо ми говоримо, що під час війни нічого з цього не буде зруйновано чи пошкоджено).
Далі, щодо того, що буде на черзі на відновлення — це не школи й дитсадки. Потужностей для розміщення дітей, які повернуться — вдосталь, тому що до повномасштабного вторгнення кожна була заповнена орієнтовно на 70%.
Ми маємо розуміти, що найголовніше після завершення бойових дій — це житло, щоб люди мали куди повернутися й жити. Добре, якщо буде достатньо грошей, щоб робити все паралельно, а не за потребою.
Решта — школи, лікарні, дитсадки — вони впораються з тим навантаженням, яке буде", — наголошує Вадим Лях.
Натомість через те, що Слов’янськ прифронтовий, у місті вже є часткові проблеми з відсутністю робочих місць.
«У зв’язку з тим, що послуги, які ВЦА може надавати під час військових дій, досить обмежені, багато людей на простої. Їхній професіоналізм зараз не потрібний — і вони не отримують заробітню платню. Інші працюють онлайн. Є пласт людей, які необхідні місту, без яких неможливо працювати — вони лишаються в місті. Завдяки цьому інфраструктура працює, соцзахист і безпека також є (та сама евакуація, соціальні столові, де ми щодня готуємо 1050 мешканців Слов’янська). І оборона. Це ті три компоненти, які в нас працюють», — каже голова Слов’янська.
Вадим Лях додає: військові дії дуже змінили Слов’янськ та його населення. Однак зараз «заморожувати» конфлікт вважає недоречним — тому що війну потрібно закінчити лише перемогою України.
«Я завжди оптиміст, але мого оптимізму, на жаль, недостатньо, щоб наші військові перемагали. Мені дуже хочеться, щоб війна скінчилася цього року. Але вона має тривати стільки, скільки необхідно для перемоги. Як ми вже бачимо, будь-які домовленості з росією — це лише якийсь час для того, щоб вона наростила свої сили. Мінські домовленості для рф — час, щоб набрати сили, відновитись і знову почати те, що вже триває. Сьогодні треба зробити все, щоб усе закінчило наше покоління — щоб в росії більше не було сил розпочинати якусь агресію — ні відносно України, ні відносно інших держав», — наголошує очільник Слов’янської ВЦА.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!