Місце, де б'ється велике серце маленького Маріуполя: в Дніпрі відкрився вільний простір для біженців зі Сходу

«Усі ми втратили в цьому житті дуже багато. Втратили будинки, роботу, багато хто — близьких та рідних. Найголовніше, що ми не втратили любов до Бога та України.

Що означає відкриття цього майданчика, де ми можемо єднати свої серця, зустрічатися та спілкуватися, а переселенці з Маріуполя та інших міст можуть отримувати допомогу та підтримку? Насамперед — що ми, маріупольці й всі українці — незламний народ. Може, північному «сусіду» хотілося б, щоб ми опустили руки, перестали боротися, але це не про нас", — такими словами настанови архієрея Православної церкви України, митрополита Донецького і Маріупольського Сергія Горобцова розпочалося відкриття простору «Little Mariupol» у Дніпрі.

Вони добре описують заповзятість команди маріупольців, які в умовах повномасштабного вторгнення росії знайшли в собі сили організуватися, аби допомагати своїм землякам.

До 24 лютого зусиллями активних маріупольців місто Марії перетворювалося на центр української культури. Під керівництвом волонтера Кирила Долімбаєва на базі храму Святителя Петра Могили і собору Успіння пресвятої Богородиці ПЦУ були засновані школа Бандури та українського живопису, бібліотека сучасної та класичної української літератури ім. Стуса, експозиція етнічного вбрання…

І поки російські окупанти, які за природою своєю є не лише вбивцями, а й варварами, намагаються винищити в окупованому місті все українське, Маріуполь живе і розвивається силами його жителів на території вільної України. Його велике серце «б'ється» і в Дніпрі, який прийняв найбільшу кількість біженців зі Сходу. Спочатку створили хаб гуманітарної допомоги «Доброго ранку, ми з Маріуполя!». Починали з допомоги 50 переселенцям на день, зараз масштабувалися до підтримки 2500 людей щодня!

Водночас прийшло розуміння, що у додатку до гуманітарної підтримки вимушені переселенці потребують й іншої допомоги.

Кирило Долімбаєв / фото: Фейсбук волонтера«У квітні, коли я був у хабі, побачив родину з Маріуполя — мама з дитиною. 7-річна дитина перестала розмовляти на нормально харчуватися після бомбардування міста. Тому прийшло розуміння, що потрібно кудись імплементувати психологічну допомогу, в першу чергу переселенцям. Я також з Маріуполя і розумію цю психологічну проблему. Це може бути алкоголізм, наркоманія й суїцидальні думки. Я не хочу, щоб люди вмирали або опускали руки», — розповідає керівник резиденції «Little Mariupol» Кирило Долімбаєв.

Центр було розбудовано всього за місяць. За сприяння Програми розвитку ООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу було швидко закуплено меблі та техніку для простору на суму більше 600 тисяч грн. Це регіональна програма, яка до повномасштабної війни в Україні працювала на сході України та підтримувала громадські ініціативи. Допомога організаціям не припиняється і зараз.

Що буде у вільному просторі?

Юридична допомога переселенцям та військовослужбовцям

Опікуватимуться напрямком три юристи, один — загальної практики та двоє — які мають адвокатську практику.

«У нас тут буде правозахист, правонапад та іноді — правопросвіта. Правозахист — це первинна юридична консультація, за потреби — супроводження до якихось інших інстанцій — суду та державних установ. Безкоштовно. Інколи ми будемо проводити заходи, направлені на правопросвіту через призму документального кіно про права людини.

Працюватимемо у напрямках адміністративного, сімейного, кримінального та цивільного права. Майже всі напрямки діяльності, що існують у правовій тематиці", — розповів юрист Григорій Курачицький.

Підтримка малого та середнього бізнесу

У резиденції свій бізнес уже перезапустив, як кажуть самі маріупольці, найкращий у місті бариста Володимир Ліхачов.

«Як я можу описати своє життя до лютого? Сонячне, яскраве. У мене було кілька магазинів дроп-кав'ярень. Все було чудово. Жили, працювали, бізнес розвивався.

З міста рятувалися, хто як міг. Приїхали до Дніпра, знайшлося багато людей, які нам допомогли. Надали притулок, допомагають з їжею. За що їм велика подяка. Радий, що зараз можу знову займатися своєю справою", — каже пан Володимир, готуючи смачний лате на замовлення гостей резиденцій. За напоями його авторства вичерговуються не лише переселенці, а й дніпряни, які вже встигли полюбити це місце.

Чоловік веде прозорий бізнес, сплачує податки та підтримує економіку країни.

«Ми продовжуватимемо співпрацю з переселенцями по рестарту бізнесу. Чому це важливо? По-перше, переселенці відчувають, що вони потрібні в Україні, вони офіційно сплачують податки, не виїжджають за кордон. Що таке сплачені податки? Це дотування нашої армії. Всі розуміють, що ми отримуємо допомогу наших партнерів з США та Європи, але рано чи пізно це скінчиться, і що ми тоді робитимемо зі зруйнованою економікою, коли люди повиїжджали за кордон? Тому бізнес потрібно підтримувати.

Але важливий нюанс: ми будемо підтримувати тільки той бізнес, який перераховуватиме частину своїх доходів на допомогу біженцям або військовослужбовцям. Підтримуватиме будь-які волонтерські ініціативи", — пояснив Кирило Долімбаєв.

Медична допомога переселенцям

Як повідомив Артем Похил — волонтер проєкту «Тризуб-Дентал», що з 2014 року надає безкоштовну стоматологічну допомогу військовим у зоні бойових дій, вже є домовленість з певними приватники клініками щодо лікування дітей.

«Якщо болить у дитини зуб або треба його видаляти — усі послуги надаватимемо безкоштовно. Дорослим полікувати зуби із знижкою від 30 до 50% можна у стоматологічній клініці по сусідству з резиденцією Little Mariupol.

У Дніпрі також працює пересувна стоматологія. Дуже сучасна, є і рентген, і візіограф. Можемо робити профілактичні виїзди туди, де централізовано знаходиться багато тимчасово переміщених осіб", — пояснив пан Артем.

Допомога ВПО та воїнам, які внаслідок війни втратили кінцівки

Задовольнятимуться потреби в інвалідних візочках, ходунцях, милицях, якщо потрібно — у протезуванні.

Допомога чотирилапим переселенцям

Простір буде animal-friendly — дружнім до тварин.

«Я також маю тварину і знаю, скільки коштує її годувати. Є проблематика, коли біженці не можуть орендувати квартиру, тому що не беруть з тваринами. Ми вже маємо низку домовленостей з виробниками корму, будемо дуже скоро надавати допомогу, кому потрібно. Є домовленості й з ветеринарними клініками — тож лікування буде або за співфінансування, або безкоштовно», — пояснив Кирило Долімбаєв.

Простір буде animal-friendly / фото: Фейсбук Кирила Долімбаєва

Інтелектуальні івенти для дітей

Серед методик — нейропрописи (коли дитина малює лівою та правою руками одночасно, аби розвивалися обидві півкулі мозку), таблиці Шульте, анаграми, лабіринти та багато іншого розвиваючого.

Мовно-літературна студія

Список запланованих активностей чималий. Окрім допомоги переселенцям в опануванні української мови, це дискусійні вечори, створення збірника воєнної поезії та прози, навчання грі на етнічних музичних інструментах, звукотерапія, медитація та психологічні ігри.

«Будучи вдома під обстрілами, ми думали, що б робити, аби з глузду не з'їхати. Кожен звук нас виховує: звуки вибухів — стресують, а приємні звуки — сприяють виділенню ендорфінів, і ми себе відчуваємо щасливішими. Тому ми під обстрілами грали на музичних інструментах, себе гармонізували, збирали до купи. Інструменти ми забрали з собою, і хочемо ділитися з іншими переселенцями тим, що допоможе зібратися та знову запалити всередині любов і радість», — розповідає музичний майстер Сергій Фукс. Він із родиною виїхав із окупованого Токмака.

Безкоштовна бібліотека української літератури

За планами, у найближчі місяці бібліофонд нараховуватиме 5000+ книжок українською та іноземними мовами.

«Бібліотека — це не про полички з нудними книжками, покритими пилом. І коли „взяв — прочитав — віддав назад“. Ми ці стереотипи розвіюватимемо. Важливо — це можливість обговорити прочитане в рамках літературного клубу. Будемо показувати, що таке насправді українська література. Це не лише список умовно Тичина, Шевченко, Леся Українка, Франко і все. У нас дуже багато поетів, прозаїків. Українська література прекрасна, і її багато», — зазначила завідуюча бібліотекою Катерина Аникєєнко.

Це не весь перелік, адже команда простору обіцяє (і є відчуття, що так обов’язково буде) інші напрямки підтримки та допомоги.

Під час урочистого відкриття 2 липня в маленькому Маріуполі виступали віртуозні бандуристи та вокалісти з Києва Руслан Солоненко та Анна Черевишник. Свою поезію читала дніпрянка та волонтерка Наталія Гейман. Поруч проходила виставка картин маріупольчанки Ірини Головакіної, яка перенесла всі жахіття війни та виплеснула пережите на полотна. Вільний простір був наповнений щирими зустрічами людей, кожен з яких по-своєму наближає перемогу України.

Маріуполь живе і буде жити.

Резиденція «Вільний Простір «Little Mariupol» знаходиться у Дніпрі на проспекті Гагаріна, 127. Обов’язково завітайте до маленького Маріуполя.