«Мотивація українських бійців перевершує будь-які очікування»: про тренувальні місії в Естонії, контрнаступ та російські загрози

Ханно Певкур

Міністр оборони Естонії

На початку цього року Естонія, створивши справжній прецедент, віддала Україні всі свої 155-мм гаубиці. Невелика за розміром, але велика за рішучістю та підтримкою країна надала українцям пакет військової допомоги вартістю 113 млн євро, який окрім згаданих гаубиць, включав тисячі артилерійських снарядів, сотні протитанкових гранатометів та засоби підтримки артилерійських підрозділів.

Як у додаток до військової допомоги Естонія проводить навчання українських військових, яким чином посилює свою обороноздатність, та які загрози відчуває від Росії — очільник Міністерства оборони Естонії Ханно Певкур розповів в ексклюзивному інтерв'ю для «Вчасно».

«Ми не хочемо просто проводити навчання, натомість маємо бути абсолютно впевнені, що це допомагає українській армії»

ІА «Вчасно»: Військова допомога Естонії Україні вже перевищила 1% ВВП країни. Чому для Естонії так важливо підтримувати Україну в цій жорстокій війні проти Росії та путінських військ?

— Ми всі розуміємо, що у нас спільна історія, і ми дуже цінуємо світ, заснований на правилах. Кожен, хто розуміє цінності демократії, свободи, прав людини, знає, що українці борються насамперед за це. Звісно, і за власну землю, і територіальну цілісність, але, тим не менше, ми всі розуміємо, що на кону набагато більше, і саме тому ми так підтримуємо Україну.

Можливо, війна в Україні вплинула на підхід Естонії до власної безпеки? Тож чи можете Ви розповісти більше про російські загрози, які зараз відчуває Естонія, і як їм протидіє?

— Очевидно, що наша мета полягає в тому, щоб всю інформацію, усі знання та уроки, отримані на даний момент в Україні, принести в Естонію, аби бути готовими до будь-якої загрози, яку Росія може становити для нас. Ось чому ми дуже уважно стежимо за всім і маємо чудового налагоджену комунікацію з українською армією та іншими партнерами. І я вважаю, що один із уроків, які ми вже винесли з цієї війни, полягає в тому, що російська армія не дуже-то й змінилася, вони все ще використовують ту саму тактику та стратегію, що означає, що далекобійна зброя все ще дуже, дуже важлива. Натомість росіянам байдуже на їхні жертви. Вони завжди можуть «кинути» нових людей на передову, і їм немає до них діла.

Але щодо оборони, можливості далекобійного озброєння, протиповітряна оборона та берегова оборона — це те, що ми вже вирішили посилити в Естонії, і безперечно ми продовжуватимемо модернізувати нашу армію та робитимемо багато іншого. Отже, в цьому сенсі ми отримуємо багато надзвичайно корисної інформації від України.


Фото: Міністерство оборони Естонії

У травні Міністерство оборони Естонії уклало угоду з ізраїльською компанією Israel Aerospace Industries (IAI) на закупівлю баражуючих боєприпасів / фото: Twitter Ханно Певкур

— Нещодавно міністерства оборони Естонії та України підписали меморандум про співпрацю. Можете розповісти більше про цей меморандум, що він передбачає?

— Перш за все практичні питання — як ми співпрацюємо на міністерському рівні. Уся оборонна співпраця пов’язана з тренувальними місіями та обміном інформацією. Також ми маємо упорядкувати людей і органи влади, які відповідають за співпрацю між нашими двома країнами, аби все відбувалося без збоїв та проблем.

Підписання меморандуму / фото: Twitter Олексій Резніков

«Для України це точно буде тривалий наступ, і ми не маємо тиснути»

— Ви згадали про тренувальні місії. Розкажіть, як Естонія допомагає навчати українських військових?

— Ми провели вже три різні курси для піхоти з базової підготовки. Отже, базову піхотну підготовку ми провели для трьох рот. Крім того, ми проводила навчання медиків, снайперів і багатьох інших, наприклад, і за кібернапрямком. Тож ми на даний момент підготували в Естонії приблизно 1000 українських військових. Якщо знов-таки взяти до уваги ВВП і розмір країни, то це одна з найбільших цифр, яку можна знайти в усьому світі. І, звичайно, ми продумуємо, як далі зробити свій внесок. Перш за все ми звертаємо увагу на українські потреби. Ми не хочемо просто проводити навчання, натомість маємо бути абсолютно впевнені, що це допомагає українській армії.

— Що Ви можете сказати про рівень підготовки наших бійців, скажімо, вони вже на рівні НАТО?

— Я вважаю, що основна річ, яку ми маємо сказати, це те, що мотивація перевершує будь-які очікування, що очевидно, адже мотивація захищати та боротися за свою країну, за свою родину, за свій народ дуже висока. Це точно.

По-друге, ми бачили навички зовсім різних рівнів, тому що у нас були люди, які раніше не мали армійського досвіду. Були ті, які мають певний військовий досвід. І були ті, які мають певний досвід, наприклад, служби в поліції. Тому рівень дуже різний. Не можна виділити одну групу, але можна сказати, що український народ бореться за свою свободу. Ось чому ми дуже раді, що можемо внести свою частку у вашу боротьбу.

Українські військові на навчаннях в Естонії у вересні 2022-го / фото: Генеральний штаб ЗСУ

Фото: Генеральний штаб ЗСУ

Фото: Генеральний штаб ЗСУ

— Ці навчання є частиною підготовки України до звільнення території, контрнаступу, про який зараз усі говорять. Тож, на Вашу думку, чи може Україна цього року зробити рішучі дії щодо звільнення своєї території, звісно, за допомогою міжнародних партнерів, у тому числі й Естонії?

— Що ж, я вже багато разів говорив: ми не можемо чинити тиск на вас, на українську армію, тому що ви найкраще знаєте, як підготуватися і що робити під час цього контрнаступу, а також у наступні місяці, тому що для України це точно буде тривалий наступ.

І вам потрібно мати стільки допомоги, скільки ми можемо надати колективно від Заходу. Отже те, що ми можемо зробити, і те, що зробили вже, має надати усі необхідні навички для забезпечення успішного контрнаступу. Як це буде, ми побачимо в найближчі тижні і місяці, ймовірно. Але ми принаймні зробили все можливе, щоб підготувати ваших солдатів, підготувати ваш штаб, підготувати ваших старших офіцерів для цього, для планування і виконання цього плану.

— Якщо говорити про військову допомогу, то які плани допомоги Естонії Україні на 2023 рік і, можливо, ще далі?

— Про це ми говоритимемо разом з моїм дуже хорошим другом і колегою Олексієм Резніковим. Безперечно, у нас чудового налагоджена комунікація, спілкуємося практично щоденно, і ми дуже уважно вивчаємо, що є важливим для української армії. Безумовно, ми повинні ретельно розглядати питання навчання, залежно від іншої наданої допомоги.

У форматі «Рамштайн» ми розглядаємо, в чому є потреба, і за ці місяці ми зрозуміли, що немає необхідності надсилати лише одне обладнання чи щось, що не має зв’язку з іншими засобами. Отже, ми повинні надсилати саме такі можливості. І щоб об'єднати їх, нам потрібно тісно співпрацювати з нашими друзями на Заході. Тому я не буду називати якісь конкретні активи чи засоби, які ми можемо і будемо надсилати, але можу вас запевнити, що ми продовжимо допомагати Україні.

«Росія була, є і залишатиметься найбільшою загрозою для країн НАТО»

— Якщо говорити про довгострокові питання: після закінчення бойових дій в Україні, як ви вважаєте, чи залишиться Росія загрозою для європейських країн і країн Балтії, зокрема? І що має зробити Захід, вільний демократичний світ, щоб запобігти цій великій загрозі?

— Що ж, Росія була, є і залишатиметься найбільшою загрозою для західних суспільств, а також для країн НАТО. Ми вже бачили, що вони не сприймають міжнародне право. Ми бачили це в Грузії. Ми бачили це в Криму. Ми побачили це з ескалацією війни в Україні минулого року.

Тому ми не маємо ілюзій, що Росія буде якось демократичною країною. Жодних ознак цього, на жаль, немає. Звичайно, всі чекають того моменту, коли ми побачимо демократичну Росію, але найближчим часом чи найближчими роками, на мій погляд, шансів на це немає, а це означає, що ми маємо бути максимально готовими. І не тільки допомагати Україні, але й дуже важливо самим ставати сильнішими. Звичайно, колективно НАТО робитиме свої кроки. Ми вже побачили, що Фінляндія є членом НАТО, а Швеція дуже скоро стане частиною Альянсу.

Тож, безперечно, це те, що робить нас сильнішими, і, можливо, так не дуже гарно казати, але в реальності ми бачимо, що війна в Україні зробила НАТО як альянс сильнішим і об'єднанішим, ніж будь-коли.

— А щодо членства України в НАТО — як Ви вважаєте, має Україна стати членом НАТО до закінчення війни чи вже після завершення бойових дій, це теж зараз питання для дискусій.

— Звісно, Ви знаєте позицію Естонії. Естонія підтримує членство України, і в цьому немає сумнівів.

Я вірю, що український народ і президент Зеленський розуміють, що ця війна має закінчитися, а Україну треба відбудовувати. Я дуже сподіваюся, що ця війна може закінчитися якомога швидше. І тоді можна відразу повернутися до питання, як швидко Україна стане членом НАТО. І нам не треба обговорювати питання «чи буде Україна членом НАТО?». Ми обговорюватимемо лише питання «коли Україна стане членом НАТО?»

Ханно Певкур в Києві / фото: Facebook Олексій Резніков


— Наостанок таке питання: Ви бували в Україні, зокрема на Житомирщині та Київщині, що вас найбільше вразило під час візитів в Україну під час війни?

— Я був в Україні після загострення війни тричі, і, швидше за все, приїду ще. Але, знаєте, я не використовував би слово «вразило», тому що було надзвичайно важко бачити всі ці звірства, всі ці руйнування, які завдала російська армія. Але одна справа — зруйнувати будівлю. Але інша річ — це знищити сім'ю чи познущатися над чотирирічною дитиною, чи вчинити всі ці військові злочини. Цьому немає виправдання. І тому всі відповідальні за ці військові злочини мають понести відповідальність. Ми активно підтримуємо цей процес. Ми намагаємось докласти максимум зусиль і на міжнародному рівні, щоб люди, відповідальні за ці військові злочини, були притягнуті до відповідальності.


Розмова була записана 15 травня 2023 року


2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev