Свої роботи митці планують подарувати художньому музею, повідомляє ІА «Вчасно».
З ідеєю розвитку перетворення промислового Краматорська на місто, в якому розвивається сучасне мистецтво, на Донеччину третій рік приїжджає художник з Берліна Алан Мейєр. Торік він вперше організував арт-проект «Diffusions».
«Коли Краматорськ через війну раптово став обласним центром, до нього стали більше придивлятися, їхати сюди, — говорить Алан. — Але тут нерозвинене мистецьке життя, хоча є потенціал. Тому я з друзями започаткував цей проект. Щоб дати молоді, місцевим художникам проявити свій талант поряд з тими, хто живе і працює в Європі. Це таке собі взаємопроникнення — дифузії».
Участь у цьогорічній арт-резиденції беруть художники з Німеччини, Бразилії, Британії, Японії. Мартін Сірон приїхав з Німеччини. Він вперше в Україні. Каже, їхав пізнати культуру, поспілкуватися з місцевими і відчути український дух.
«Мій друг Алан запропонував приїхати сюди, я живу у західній Європі, і мені цікаво подивитися, що відбувається тут, на сході України, — говорить Мартін. — Я працюю в абстрактному і традиційному стилях. Мені сподобалась ця індустріальність — труби, рейки, вагони, переношу її фарбами на полотно».
Цього дня художники малювали на вокзалі. Вирішили, що на їхніх картинах мають бути впізнавані місця — ті, де місцеві багато разів були, а на полотні потім зможуть побачити ще раз з іншого ракурсу.
До митців з Європи долучилася школярка з Краматорська Маргарита Бєлая. Дівчина не має художньої освіти, малює, коли є бажання. Сьогодні це її перша робота на пленері.
«Я місцева, була на вокзалі сотні разів, — говорить дівчина. — Але ніколи б не подумала, що це так цікаво може бути. Кожен художник створює щось своє».
Урбаністичні ландшафти на полотнах, створені за два тижні, художники покажуть на спільній виставці 8 вересня у Краматорському художньому музеї. До того часу малюватимуть різні куточки міста. До художників приєднаються музиканти, фотографи, скульптори. Усі роботи планують подарувати музею.
«Ця творчість — це те, що лишиться, хочу вірити, що подібні проекти сприятимуть змінам, — переконаний Алан Мейэр. — Українські міста не мають бути сірими. Люди мають відчути потребу не просто ходити на роботу, їсти ковбасу і картоплю. Коли є місце яскравим фарбам, арт-майстерням, виставкам, галереям, творчості в цілому — місто житиме».