Маріуполь, школа 41/ фото з каналу https://t.me/andriyshTime/2614
В перші ж дні початку навчального року в окупованому Маріуполі надії батьків про школу без пропаганди розвіяли самі рашисти, анонсувавши щоденне прослуховування російського гімну. Останнім цвяхом «могильної дошки» освіти стали навчальні підручники, в яких історичні дані про росію та Україну повністю “перекручені” або вигадані. Проте це ще не все.
Пропагандисти-вчителі, які лишилися працювати на окупантів, отримали вказівку чекати дітей у школах попри все, адже не всі місцеві хотіли відправляти дітей до шкіл. Тому до родин ходили й самі освітяни, й озброєні вояки. Причина – “нагадати”, що школярів чекають у закладах освіти. А якщо тих не буде – батьки можуть попрощатися з батьківським правами та дітьми, яких погрожують забрати у військові гімназії або школи на росії.
У деяких школах Маріуполя, які вціліли під обстрілами росіян, навчання відбувається на “свіжому повітрі”. Причина – в тому, що школярів взагалі не пускають у навчальні заклади навіть у негоду. Батьки підозрюють, що таке табу наклали через ящики та сумки, які рашисти заносили в приміщення шкіл.
“В кінці серпня моя мама (вона працює прибиральницею у школі) бачила, як військові заносять у школу в один з класів ящики й сумки. Вони важкі, тягли по троє-четверо людей, щось “бряжчало” всередині. Це занесли в один клас, який закривається на ключ. Мамі сказали там не прибирати”, – розповідає маріупольчанка Анна.
У Маріупольському музичному училищі навчання відбувається в дещо кращих умовах – у спортзалі. Щоправда, музично-теоретичну частину вивчають або спільну, або в різних кутах залу розповідають теорію.
Маріупольське музичне училище
В інших школах, де дітям “пощастило” навчатися під освітнім дахом, навчання відбувається у всіх приміщеннях, які лише є. “В хід” пішли й коридори, посеред яких виставляють парти.
“Розповідає моя родичка, яка зараз в Маріуполі: у школі №5 працює лише одне “крило”. Орки згадали, що почався навчальний рік, і вирішили влаштувати ремонт, хоча б відремонтувати частину школи, якій “недобре”. Тому діти сидять у коридорі, актовій залі, спортзалі, бо місця просто не вистачає для всіх.
4-х класів у школі три, в кожному - 38-40 дітей, бо зігнали в цю школу дітей з чотирьох інших. По факту на великий район відкрили лише дві школи, 5 й 41.
У них немає ні води, ні харчування, це правда. Уроки тривають по 25 хвилин, вчителів не вистачає. Це дурдом, про якість освіти мовчу", - розповіла журналістам «Вчасно» одна з мешканок Маріуполя.
Ті батьки, які дочекалися окупантів в Україні, переймаються іншим питаннях – дітей у школах відмовляються годувати. Чи то влада принципово не хоче підгодовувати школярів, чи то гроші вже “освоїли”, але батьки обурені – мовляв, як так? Тим паче окупанти ще влітку обіцяли дітей харчувати двічі на навчальний день: перший раз – давати сніданок (фрукти та легкий перекус), а вдруге – влаштовувати повноцінні обіди. Тож тепер батьки в батьківських чатах гуртуються й збираються бунтувати під стінами адміністрації, аби дітей годували, як і обіцяли.
Однак що більш небезпечно та порушує права дітей – заборони, які діють в окупантських школах. Дітям заборонено обговорювати будь-які теми, дотичні до війни. Розмови про бойові зіткнення та саму війни – одне з найбільших табу. Окрім того, дітям заборонено обмінюватися думками та згадками про пережите напередодні (включаючи сидіння у підвалах під час обстрілів і смерті рідних людей).
Фактично школи Маріуполя стали режимним об’єктом: на території постійно перебувають озброєні російські вояки, батьків не пускають у стіни школи, а діти проходять в приміщення лише після проходження через металодетектор та обшук особистих речей.
“В основному контролюють пропуск дітей вихідці з так званої “днр”. Обшукують дітей будь-якої статі та віку. Нерідко у дітей забирають монети (металеві рублі), пояснюючи, що з металом у школу проходить не можна. Забирають без повернення. А починають і закінчують уроки обов’язковою вставкою від вчителя про те, як добре жити під росією”, – розповідає про ситуацію з навчанням радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.
Натомість нещодавно окупанти заявили, що “діти – це цінність”, і хочуть встановити у кожній школі (ймовірно, працюючій) тривожні кнопки. На це рашисти хочуть виділити 17 мільйонів рублів. Щоправда, з якого бюджету – невідомо.