Не прозоро, не підзвітно, у сумнівних фірм та з питаннями до якості: як забезпечують оборону Покровського напрямку
РозслідуванняПопри заяви влади про активне будивництво оборони на Донеччині, сьогодні виникає багато питань щодо реалізації цього завдання на Покровському напрямку.
З просуванням фронту на Покровському напрямку замість раніше звичних тендерів влади на пікапи, сувеніри та квіти, в системі Prozorro нарешті почали з’являтися багатомільйонні контракти на фортифікаційні споруди. Але виникають питання щодо прозорості закупівель та якості робіт. Всі угоди здійснюються без тендерів, постачальниками стають одні й ті самі компанії з сумнівною репутацією, а встановлені бетонні загородження часто викликають багато питань через їх неефективне розміщення та якість.
Не прозоро та не підзвітно
Громади Покровського напрямку продовжують нарощувати оборонний потенціал, витрачаючи десятки мільйонів гривень на закупівлі.
Лише за останній час у Кураховому було придбано будівельні скоби, дротові перешкоди типу «МПП», загороджувальні піраміди ПЗ-1 та бухти загородження «Єгоза», загальною вартістю понад 20 млн грн. У Мирнограді витратили майже 29 млн грн на перешкоди «Путанка» та «Єгоза». Покровськ також не відстав, уклавши угоду на понад 7 млн грн з купівлі «Єгози», а Гродівка та Селидове здійснили закупівлі на понад 1 млн та 6 млн грн відповідно.
Загальна сума цих оборонних товарів перевищила 64 млн грн, однак усі угоди укладалися без відкритих торгів. Постачальників обирали напряму, без конкуренції, про що влада лише інформувала на Prozorro. Доступ до укладених договорів також обмежений — замовники посилаються на воєнний стан, обіцяючи відкрити документи лише через 90 днів після його завершення.
Приклад закритості інформації про укладені угоди із закупівлі оборонних товарів
Це створює серйозні сумніви щодо прозорості та підзвітності оборонних закупівель. Відсутність відкритих торгів і обмеження доступу до документів під час війни підривають довіру до процесу, залишаючи місце для можливих зловживань та корупції, яку буде важко виявити або перевірити до завершення воєнного стану.
Попри це, влада заявляє про відсутність питань до проведених закупівель. Ще минулого року Донецька облдержадміністрація створила робочу групу «Прозорість і підзвітність», яка контролює використання коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Періодично у новинах з’являються повідомлення про засідання цієї групи, включно з моніторингом закупівель у громадах Покровського напрямку.
Так, у жовтні начальник Курахівської МВА Роман Падун під час засідання робочої групи звітував про 56 закупівель, з яких 36 були оборонними. У членів групи виникли питання лише до закупівлі лісу-кругляку, але після пояснень жодних претензій не було. Схожа ситуація спостерігається й у Мирнограді, де начальник МВА Юрій Третяк повідомив про закупівлі на 150 млн грн, з яких понад 89 спрямовано на територіальну оборону. Хоча робоча група офіційно не виявила проблем, планові закупівлі були частково відкладені через загострення безпекової ситуації.
Засідання робочої групи «Прозорість та підзвітність» у вересні 2024 року щодо моніторингу закупівель Мирнограда
Засідання робочої групи «Прозорість та підзвітність» у серпні 2024 року щодо моніторингу закупівель Покровська
У серпні робоча група перевіряла Покровську громаду, де начальник МВА Сергій Добряк звітував про 76 процедур закупівель, з яких 20 мільйонів гривень витрачено на оборонні матеріали. За словами заступника очільника області Ігоря Бойка, зауважень до закупівель немає.
Попри те, що у членів робочої групи за результатами моніторингу не виникає ніяких питань до закупівель, це не обов’язково відображає реальний стан справ.
Сумнівні фірми
Журналісти «Вчасно» у своїх розслідуваннях постійно підкреслюють, що продукція для оборони закуповується непрозоро та без належної підзвітності у фірм із сумнівною репутацією. Більше того, ці компанії не лише мають зв’язки з місцевою владою, а й фігурують у відкритих кримінальних провадженнях, як через підозри у розтраті державних коштів, так і за постачання неякісної продукції.
Найбільше питань викликають фірми, з якими співпрацює влада Курахового. Наприклад, будівельні скоби для міста постачає постійний контрагент міської ради — ТОВ «Святбуд». Фірма працює понад 8 років та зареєстрована у Кураховому. Починаючи з 2017 року, вона періодично поставляє місцевій владі різні будівельні матеріали на мільйони гривень. Тільки у вересні 2024 року «Святбуд» уклало з місцевою радою контракти на практично 2 млн грн на різні товари для обладнання фортифікацій.
Власницею та колишньою керівницею компанії значиться місцева підприємиця Грицай Олена Вікторівна, яка за два з половиною роки свого існування як ФОП заробила понад 11 млн грн на поставках будівельних матеріалів для владних структур Курахового.
«Зуби дракона» для Курахового постачає ТОВ «Прімум актив». Товариство працює понад 7 років, зареєстроване у Полтаві та займається аж 37 різними видами діяльності. На своєму сайті фірма зазначає, що входить у групу товариств, разом з ТОВ «Прімум Бетон» та «Прімум Транс», які за даними opendatabot у 2023 році задекларували понад 250 млн грн доходу разом.
Інформація про себе, вказана на сайті товариств групи Прімум
Відносно «Прімум актив» можна знайти кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення або розтрата майна). Воно пов’язане з процедурою закупівлі залізобетонних плит для «Укргазвидобування» у 2022 році. Основна підозра полягає у можливих порушеннях, пов’язаних із закупівлями матеріалів неналежної якості.
Загородження «Єгоза» на практично 6 млн грн міська влада Курахового придбала у ТОВки, що має неоднозначну історію та зв’язки з владними структурами — «Лідербуд компані».
«Лідербуд компані» — місцева фірма з Краматорська, яка займається понад 40 видами підприємницької діяльності вже більше як вісім років. Одним із її власників є Гарбуз Олександр Вікторович — відомий бізнесмен у Донецькій області, чиї компанії регулярно отримують вигідні контракти від різних владних структур регіону.
Серед десятків підприємств Гарбуза:
Олександр Гарбуз володіє цими товариствами спільно з Коркішком Віктором Михайловичем, Кіріндясовою Раїсою Василівною, Лісовою Валентиною Олександрівною, Постолом Леонідом Леонідовичем, Ішанкуловим Володимиром Шамсійовичем та іншими.
Особливо варто звернути увагу на зв’язки Раїси Кіріндясової, матері Максима Кіріндясова, який до 2014 року очолював міліцію Донецька. У той час навколо нього ходили чутки про співпрацю із сепаратистами та можливий перехід на їхній бік, хоча сам він це заперечував.
Коркішко також має вагомий політичний бекграунд: у 2013 році він обіймав посаду заступника директора ДП «Донецький облавтодор» і був депутатом від Партії регіонів у Будьонівському районі Донецька. Це лише підкреслює його довготривалі зв’язки з владою, які можуть впливати на успішність компаній у державних закупівлях.
Цікаво, що керівником однієї з компаній Гарбуза і Коркішко — ТОВ «Компанія Містдорбуд» — є Вадим Чайка, колишній директор краматорського комунального підприємства, що займається ремонтом доріг. Це демонструє явний взаємозв'язок між підприємствами, оскільки ТОВ «Перша українська дорожньо-будівельна компанія» регулярно використовує техніку «Компанії Містдорбуд» у своїх підрядах.
Важливо зазначити, що частина фірм, пов’язаних з Олександром Гарбузом, має спільні контактні номери з ТОВ «Інвест Капітал Схід», яке також є бенефіціаром інших великих підприємств у регіоні. Наприклад, ТОВ «Славдорстрой», яка з 2016 року заробила на державних підрядах понад 11,98 млрд грн, має прямі зв’язки з цією мережею підприємств, а її успіхи на тендерах, ймовірно, почалися завдяки замовленням ПАТ «Донбасенерго», що пов’язується з родиною колишнього президента Януковича.
Крім того, ТОВ «Інвест Капітал Схід» до 2020 року керував Сергій Гарбуз, який має з Олександром Гарбузом аналогічне по батькові - Вікторович. До того ж Сергій Гарбуз до 2019 року керував ТОВ «УКРСЛАВРЕСУРС» К", яке після цього перейшло Олександру Гарбузу.
Додатково, у реєстрах можна знайти кримінальну справу щодо невідомої фізичної особи, яка веде господарську діяльність на території держави-агресора росії. Ця людина займається будівництвом стратегічних об'єктів, що впливають на хід війни, зокрема Керченського мосту та інших важливих доріг. Співпрацює вона і з іншими особами, в однієї з яких під час обшуку знайшли документи та печатки більшості з перелічених вище фірм.
Ефективність та якість
Останнім часом в інтернеті активно поширюються фото та відео «зубів дракона» — бетонних тетраедрів, які, за словами місцевих жителів, хаотично розмістили у Мирнограді, Покровську та Селидовому. Проте виникають питання не тільки до їх хаотичного розташування, а й до якості пірамід.
Журналіст Олександр Качура на своїй сторінці у Facebook опублікував фото та відео тетраедрів у Покровську, зазначивши: «…Зуби дракона виставили на тротуарі, навіть не зв’язавши їх між собою. Фортифікаційні споруди, на які ми заслужили. Тим часом Покровська військова адміністрація збирається проводити у громаді опитування щодо національної єдності та ідентичності».
Піраміди, розміщені у Покровську. Джерело: допис журналіста Олександр Качура на своїй сторінці у facebook
Подібні звалища тетраедрів виявили й в інших населених пунктах. У Мирнограді знайшли бетонні загородження, залишені біля виїзду на Покровськ. Телеграм-канал «Типовий Мирноград» припустив, що конструкції просто викинули. Аналогічні відео з’явились і про Селидове, де невідомий мешканець зафіксував їх стан — бетонні піраміди мали численні сколи.
Проте питання виникли не тільки щодо хаотичного розміщення. Якість цих фортифікаційних споруд викликає серйозні підозри: бетонні конструкції часто мають видимі пошкодження, що може свідчити про порушення технологічного процесу їх виробництва.
Цікаво, що у Селидовому та Покровську у Prozorro неможливо знайти закупівлі пірамід, на відміну від Мирнограда. Раніше «Вчасно» повідомляло, що 15 серпня цього року Виконавчий комітет Мирноградської міської ради придбав 20 тис. шт пірамід загороджувальних ПЗ-1 на 32 млн 400 тис. грн.
Тоді постачальником обрали ТОВ «АСКБ», зареєстроване у Харкові зі статутним капіталом в 1 тис. грн. Основна діяльність компанії — оптова торгівля будівельними матеріалами, хоча серед її КВЕДів є й виробництво залізобетонної продукції. У державних закупівлях фірма активно бере участь лише з 2022 року, а з 2024 року постачає «зуби дракона» на Донеччину.
Компанія зареєстрована в офісі у Харкові, але інформація про місце виробництва відсутня, як і сайт фірми. До того ж ТОВ «АСКБ» фігурує у низці кримінальних справ. Зокрема, у 2020 році її згадували у розслідуванні діяльності групи осіб, які через фіктивні договори фінансували незаконні дії на окупованій території Луганщини. Фірма брала участь у тендерах на завищених цінах, що використовувалось для переведення коштів у готівку.
Отже, оборонні закупівлі в громадах Покровського напрямку виявляють низку проблем, зокрема відсутність тендерів, закритість укладених угод, обрання сумнівних фірм, хаотичне розміщення та якість продукції. Незважаючи на активну підготовку до оборони, ці питання потребують додаткової уваги та перевірки. Недостатня прозорість у виборі постачальників і обмежений доступ до інформації ускладнюють контроль за ефективним використанням бюджетних коштів. Для підвищення довіри та забезпечення належного рівня обороноздатності логічно було б посилити ці процеси, навіть в умовах воєнного стану.